Постанова № 26353162, 05.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2012 року 10:00 № 2а-12522/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва доОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1 687,38 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надала, заяву про визнання позову також суду не надіслала. Відповідач ухвалу суду про відкриття скороченого провадження отримала 19 вересня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з січня 2011 року по червень 2012 року в розмірі 1 687,38 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 30 червня 1998 року (ідентифікаційний номер платника НОМЕР_1) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва.

Статтею 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(із змінами і доповненнями) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина перша статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності (частина п'ята статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина чотирнадцята статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Як встановлено підпунктом 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 самостійно визначила загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті за січень 2011 року в розмірі 760,34 грн. (звіт від 20 лютого 2011 року), за лютий 2011 року в розмірі 760,34 грн. (звіт від 20 березня 2011 року), за березень 2011 року в розмірі 760,34 грн. (звіт від 11 квітня 2011 року), за квітень 2011 року в розмірі 775,68 грн. (звіт від 11 травня 2011 року), за червень 2011 року в розмірі 387,84 грн. (звіт від 07 липня 2011 року), за липень 2011 року в розмірі 387,84 грн. (звіт від 03 серпня 2011 року), за серпень 2011 року в розмірі 387,84 грн. (звіт від 14 вересня 2011 року), за вересень 2011 року в розмірі 387,84 грн. (звіт від 10 жовтня 2011 року), за жовтень 2011 року в розмірі 397,94 грн. (звіт від 14 листопада 2011 року), за листопад 2011 року в розмірі 397,94 грн. (звіт від 15 грудня 2011 року), за грудень 2011 року в розмірі 405,61 грн. (звіт від 16 січня 2012 року), за січень 2012 року в розмірі 433,49 грн. (звіт від 10 лютого 2012 року), за лютий 2012 року в розмірі 433,49 грн. (звіт від 10 березня 2012 року), за березень 2012 року в розмірі 433,49 грн. (звіт від 17 квітня 2012 року), за квітень 2012 року в розмірі 441,97 грн. (звіт від 17 травня 2012 року), за травень 2012 року в розмірі 441,97 грн. (звіт від 10 червня 2012 року), за червень 2012 року в розмірі 441,97 грн. (звіт від 08 липня 2012 року).

У звіті від 07 червня 2011 року, який поданий до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва за травень 2011 року ОСОБА_1 самостійно зменшила розмір єдиного внеску, який підлягав сплаті за січень-квітень 2011 року на суму 1 140,50 грн.

Таким чином, за період з січня 2011 року по червень 2012 року ОСОБА_1 повинна була сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 7 295,43 грн. Проте, єдиний внесок відповідачем в повному обсязі не сплачений.

Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва надсилалися на адресу ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу № Ф-400 від 05 травня 2011 року на суму 1 038,87 грн., № Ф-0400-2 від 02 листопада 2011 року на суму 1 080,82 грн., № Ф-0385 від 03 травня 2012 року на суму 1 368,42 грн.

Вимоги про сплату боргу № Ф-400 та № Ф-0400-2 отримані відповідачем відповідно 16 червня 2011 року та 12 листопада 2011 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Вимога № Ф-0385 направлялася на адресу ОСОБА_1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштове відправлення повернулося до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Проте, на час звернення Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва до суду, відповідачем заборгованість не погашена, вимоги Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва відповідач до суду не оскаржив.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Як вбачається з картки особового рахунку платника єдиного внеску юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (36,76-49,7%, 36,3%, 5,3%) ОСОБА_1 має недоїмку по сплаті єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2011 року по 31 липня 2012 року в розмірі 1 576,83 грн.

Як вбачається з картки особового рахунку платника єдиного внеску (утримання із заробітної плати найманих працівників) (3,6%) ОСОБА_1 має недоїмку по сплаті єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2011 року по 31 липня 2012 року в розмірі 110,55 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску, визначена вимогами Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, відповідачем не погашена та складає 1 687,38 грн.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не пред'явлено.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 1 687,38 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника єдиного внеску до Пенсійного фонду України -відповідача; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 04215, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Краківська, 18) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1 687 (одна тисяча шістсот вісімдесят сім) грн. 38 коп., а саме: заборгованість у розмірі 1 576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн. 83 коп. на р/р 37192005002624 в Головному управлінні державного казначейства України в м. Києві, отримувач: Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 22869448 та 110 (сто десять) грн. 55 коп. на р/р 37199086002624 в Головному управлінні державного казначейства України в м. Києві, отримувач: Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 22869448.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя К.М. Кобилянський