ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 вересня 2012 року № 2а-9895/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ"
до
Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, за участі прокуратури Святошинського району м. Києва
про
скасування рішення про застосування штрафних санкцій
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ»- звернувся до господарського суду з позовом про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003642340/0 від 14.12.2006 ДПІ у Святошинському районі м. Києва.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не порушував вимоги п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, оскільки при здійсненні повернення фізичним особам сум часткових попередніх оплат за товар керувався п. 12 ст. 9 цього ж Закону та Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 №637.
Відповідач –Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби –заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій за готівковий рахунок без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 297280,56 грн. Відповідно до видаткових касових ордерів та журналів проводок, в період з 01.07.2004 по 30.06.2006 з каси підприємства було видано готівкові кошти в розмірі 297280,56 грн. покупцям за повернутий товар з виписуванням видаткових касових ордерів без застосування РРО. Статтею 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюється КМУ за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону. Відповідач вважає, що ТОВ "Авто центр Київ" не є підприємством, форма та умови проведення діяльності у сфері торгівлі якого включені у вказаний Перелік. Таким чином, позовні вимоги є безпідставними.
Постановою Господарського суду м. Києва від 07.05.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2008, позов задоволено: скасовано рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 14.12.2006 № 0003642340/0 про застосування до ТОВ «Автоцентр Київ»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1486402,80 грн., встановлених пунктом 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Закон № 265/95-ВР).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2011 скасовано постанову Господарського суду м. Києва від 07.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2008, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 12.07.2011 справу №2а-9895/11/2670 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
Ухвалою від 21.11.2011 провадження по справі №2а-9895/11/2670 зупинено до вирішення заяви ТОВ «Автоцентр Київ»про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.06.2011 по даній справі, у зв’язку з неоднаковим застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Судом встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 заяву ТОВ «Автоцентр Київ»про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.06.2011 залишено без розгляду.
Ухвалою від 11.07.2012 провадження у справі №2а-9895/11/2670 поновлено та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, які долучені до матеріалів справи.
Відповідач –надав суду письмові заперечення проти позовних вимог, які долучено до матеріалів справи, проте явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.
Представник прокуратури Святошинського району м. Києва в судових засіданнях також заперечував проти задоволення позовних вимог.
03.09.2012 судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження. Представники позивача та прокуратури Святошинського району м. Києва проти продовження розгляду справи в письмовому провадженні не заперечували.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неявку відповідача, належним чином повідомленого про час, дату та місце розгляду справи, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Автоцентр Київ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2006, за результатом якої складено акт від 14.12.2006 №691/23-509/32384972 (далі –акт перевірки).
Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог, зокрема, п. 1п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в результаті чого встановлено проведення розрахункових операцій за готівковий розрахунок без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) на загальну суму 297280,56 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.12.2006 №0003642340/0, яким позивачу визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 486 402,80 грн.
Отже, фактичною підставою для застосування до ТОВ «Автоцентр Київ»штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, що є предметом розгляду у даній справі, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 14.12.2006 № 691/23-509/32384972, про порушення підприємством пунктів 1. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР внаслідок не проведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункових операцій про повернення покупцям у зв’язку з розірванням договорів купівлі-продажу грошових коштів у загальній сумі 297280,56 грн., сплачених за автомобілі як часткова оплата.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2 ст.3).
Статтею 2 названого Закону визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Як встановлено в акті перевірки позивачем за період з 01.07.2004 по 30.06.2006 на підставі видаткових касових ордерів здійснено повернення фізичним особам сум часткових попередніх оплат за товар на загальну суму 297280,56 грн.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункти 1, 2 цієї статті).
За визначенням статті 2 цього Закону розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів (платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
З огляду на те, що Закон № 265/95-ВР чітко визначає розрахунковою операцією, в тому числі і операцію з повернення покупцю готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), операції з повернення позивачем покупцям автомобілів готівкою грошових коштів на загальну суму 297280,56 грн., у зв’язку з розірванням договорів купівлі-продажу є такими, що підпадають під сферу регулювання цього Закону. При цьому положення норми статті 2 цього Закону стосовно повернення грошових коштів за повернутий товар суду слід розуміти як повернення учасників договору купівлі-продажу, який є конклюдентним договором (вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди по всіх його істотних умовах), до попереднього стану. Про це свідчить і оговорка про ненадану послугу як одну із підстав повернення грошових коштів покупцю, тобто про відсутність реального виконання продавцем послуги договору.
Отже, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" обґрунтованим та підтверджуються наявними матеріалами справи.
Щодо ствердження позивача про пропуск відповідачем строків застосування штрафних (фінансових) санкцій суд зазначає наступне.
Штрафні (фінансові) санкції, встановлені Законом № 265/95-ВР, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями. У зв’язку з цим вони повинні застосовуватися з врахуванням вимог статті 250 цього Кодексу щодо строків давності притягнення до відповідальності, визначених цією статтею.
Як свідчить акт перевірки, здійснення ТОВ «Автоцентр Київ»розрахункових операцій з повернення покупцям передплати за автомобілі в загальній сумі 297280,56 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій мало місце в період з 01.07.2004 по 30.06.2006 (а.с. 20, т.1); рішення ж про застосування штрафних (фінансових) санкцій за ці порушення прийнято контролюючим органом 14.12.2006.
З огляду на положення статті 250 Господарського кодексу України оскаржуване рішення є правомірним в частині застосування до позивача штрафних застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказане вище порушення в період з 14.12.2005 по 14.12.2006.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.06.2011 року.
Судом встановлено, що акт перевірки (п. 3.1.7) не містить розрахунку операцій позивача здійснених з порушенням Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідачем надано на вимогу суду розрахунок штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки від 14.12.2006 №691/23-509/32384972, відповідно до якого загальна сума розрахункових операцій здійснених позивачем протягом періоду з 14.12.2005 по 14.12.2006 складає 185028,48 грн.
Враховуючи, що перевірка позивача проводилась за період з 01.07.2004 по 30.06.2006, відтак з урахуванням вимог ст. 250 Господарського кодексу України та вказаної вище ухвали Вищого адміністративного суду України, суд дійшов висновку, що до позивача мають бути застосовані штрафні санкції за період з 14.12.2005 по 30.06.2006.
Отже, не підлягають застосуванню по позивача штрафні (фінансові) санкції за вказані порущення, що відбулись у період з 01.07.2004 по 14.12.2005, що узгоджується з викладеним в ухвалі Вищого адміністартивного суду України від 16.06.2011 по даній справі.
Відповідачем надано суду розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, до акту перевірки, відповідно до якого загальна сума розрахункових операцій здійснених ТОВ «Авто центр Київ»за період з 14.12.2005 по 30.06.2006 складає 185028,48 грн.
Згідно з витягу з журналу проводок та розрахунку касових ордарів, копії яких містяться у матеріалах справи, у період з 14.12.2005 по 30.06.2006 позивачем було здійснено наступні розрахункові операції:
1. розрахунковий касовий ордер від 28.12.2005 р. №РК-0000456 в сумі 1 471,26 грн.;
2. розрахунковий касовий ордер від 03.02.2006 р. №РК-0000045 в сумі 6 635,00 грн.;
3. розрахунковий касовий ордер від 15.02.2006 р. №РК-0000094 в сумі 51 000,00 грн.;
4. розрахунковий касовий ордер від 17.02.2006 р. №РК-0000095 в сумі 712,71 грн.;
5. розрахунковий касовий ордер від 24.02.2006 р. №РК-0000096 в сумі 4 492,00 грн.;
6. розрахунковий касовий ордер від 07.03.2006 р. №РК-0000146 в сумі 6 069,17 грн.;
7. розрахунковий касовий ордер від 07.03.2006 №РК-0000146 в сумі 6069,17 грн.;
8. розрахунковий касовий ордер від №РК-0000147 в сумі 1000,0 грн.;
9. розрахунковий касовий ордер від 17.03.2006 №РК-0000150 в сумі 35 000,0 грн.;
10. розрахунковий касовий ордер від 29.03.2006 №РК-0000151 в сумі 3608,00 грн.;
11. розрахунковий касовий ордер від 07.04.2006 №РК-0000210 в сумі 10 754,17 грн.;
12. розрахунковий касовий ордер №РК -0000214 в сумі 202,50 грн.;
13. розрахунковий касовий ордер від 11.05.2006 №РК -0000265 в сумі 2855,07 грн.;
14. розрахунковий касовий ордер від 16.05.2006 №РК-0000266 в сумі 1000,0 грн.;
15. розрахунковий касовий ордер від 24.05.2006 №РК -0000272 в сумі 1000,0 грн.;
16. розрахунковий касовий ордер від 24.05.2006 №РК -0000273 в сумі 19685,0 грн.;
17. розрахунковий касовий ордер від 25.05.2006 №РК -0000274 в сумі 19443,60 грн.;
18. розрахунковий касовий ордер від 31.05.2006 №РК -0000275 в сумі 1000,0 грн.;
19. розрахунковий касовий ордер від 02.06.2006 №РК -0000276 в сумі 10 100,0 грн.;
20. розрахунковий касовий ордер від 06.06.2006 №РК -0000277 в сумі 1000,0 грн.;
21. розрахунковий касовий ордер від 14.06.2006 №РК -0000324 в сумі 1000,0 грн.;
22. розрахунковий касовий ордер від 20.06.2006 №РК -0000325 в сумі 1000,0 грн.;
23. розрахунковий касовий ордер від 30.06.2006 №РК -0000326 в сумі 1000,0 грн.;
Отже, позивачем було здійснено розрахункові період з 14.12.2005 по 30.06.2006 на загальну суму 185028,48 грн.
У відповідності до п.1 ст.17 названого Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Враховуючи викладене, згідно з п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг»становить 925142, 4 грн. (185028,48 х 5 = 925142, 4).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є підлягають частковому задоволенню, а саме оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 561260,4 грн. (1 486 402, 8 –925 142,4 = 561 260,4), не підлягає скасуванню оскаржуване рішення в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 925142, 4 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити позовні вимоги частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.12.2006 №0003642340/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 561260,4 грн.
2. Відмовити в задоволенні позовних вимог в іншій частині.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.І. Келеберда
Судове рішення № 26353073, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 28.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9895/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: