Постанова № 26352860, 19.09.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2892/12

"19" вересня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Бойко Н.Б.

за участю:

представника позивача Лаби Г.В.

представників відповідача Микитчака В.В., Кокіля М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом державного підприємства «Бучацьке лісове господарство»до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень №23/0000032300, №24/0000042300 від 20.02.2012 року та №71/0006971701 від 23.08.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Бучацьке лісове господарство»(надалі - позивач або ДП «Бучацьке лісове господарство») звернулося до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (надалі - відповідач або Бучацька МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.

До початку судового розгляду справи по суті, позивачем змінено позовні вимоги, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №23/0000032300, №24/0000042300 від 20.02.2012 та №71/0006971701 від 23.08.2012.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту виїзної планової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Бучацьке лісове господарство»від 06.02.2012 року №86/23-00993030 Бучацькою МДПІ в порушення вимог податкового законодавства прийнято податкові повідомлення рішення №23/0000032300, №24/0000042300 та №26/0000251700 від 20.02.2012 року.

Відзначено, що Державна податкова служба України залишила повторну скаргу підприємства на вказані податкові повідомлення -рішення без задоволення, збільшивши на 856067,97 грн. суму податку з доходів фізичних осіб та на 77542,24 грн. суму штрафної санкції, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення №71/0006971701 від 23.08.2012 року.

Позивач вказує, що за ІІ, ІІІ та ІV квартали 2010 року відповідачем не були враховані в декларації на прибуток всі витрати на оплату праці, зокрема не враховувались витрати по рахунках 47, 949 та частини 231 рахунків і тим самим був завищений об'єкт оподаткування за відповідні періоди.

Платник податків заперечує збільшення суми грошового зобов'язання по земельному податку на підставі податкового повідомлення - рішення №24/0000042300, так як в управлінням земельних ресурсів Бучацької районної державної адміністрації землі водного фонду за державним підприємством «Бучацьке лісове господарство»не відображено.

Збільшення на 856067,97 грн. суми податку з доходів фізичних осіб та на 77542,24 грн. суми штрафної санкції, на думку позивача, суперечить положенням п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки строк давності протягом якого міг бути стягнутий з позивача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 724352,48 грн. закінчився 01.06.2011 року.

Зазначають, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року справа №2-а-1970/2043/11 визнано податковий борг державного підприємства «Бучацьке лісове господарство»по податку з доходів фізичних осіб в сумі 724352,48 грн. безнадійним та зобов'язано Бучацьку МДПІ в Тернопільській області прийнято рішення про списання безнадійного податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з мотивів викладених в адміністративному позові, додатково на підтвердження позовних вимог про неправомірність нарахування податку на прибуток надала копію вимог КРУ в Чортківському районі від 30.11.2011 та докази їх виконання.

Представник позивача вважає, що оскільки дочірньому підприємству «Бучацьке лісове господарство»відшкодовано кошти за рахунок осіб, які отримали з порушенням чинного законодавства кошти в сумі 31512,67 грн.,- то у відповідача не було необхідності збільшувати суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за І-ІІ квартал 2010 року.

Представники Бучацької МДПІ в судовому засіданні позов не визнали. У наданих письмових заперечення зазначили, що в ході проведення перевірки та в результаті звірки даних первинних документів та даних бухгалтерського обліку з даними податкових декларацій, та з аналізу звітів 1 ДФ поданих підприємством за ІІ, ІІІ та ІV квартали 2010 року не встановлено факту заниження витрат позивачем у вказаних деклараціях.

Відповідач вважає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру по формі 6-зем, згідно яких позивач на території Бучацького району має в користуванні, зокрема, земельні ділянки водного фонду площею 62 га, однак в податкові розрахунки по земельному податку за 2010-2011 роки ним не включені, а тому і неоподатковані.

Щодо спірного податкового повідомлення - рішення №71/0006971701 від 23.08.2012 року, відповідачем у додаткових письмових запереченнях (а.с. 58- 60, 110-112) вказано, що за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року підприємство несвоєчасно перерахувало податок з доходів фізичних осіб, зокрема, станом на 01.10.2011 року останнім не сплачено податок на доходи фізичних осіб, під час виплати доходу в сумі 856067,97 грн. чим порушено п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.

Додатково пояснили, що недоречним є посилання на адміністративну справу №2-а-1970/2043/11, оскільки згідно п.п. 14.1.175 п. 1.14 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлені законодавством строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Заслухавши в судовому пояснення представників сторін, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства судом встановлені наступні обставини.

В період з 16.12.2011 року по 30.01.2012 року посадовими особами Бучацької МДПІ на підставі направлень №635-23, №639-23, №636-23, №637-23 від 15.12.2011 року, №638-23 та №22-23 від 10.01.2012 року на право проведення перевірки, наказу №730 від 02.12.2011 року та №29 від 10.01.2012 року Бучацької МДПІ, проведено документальну планову виїзну перевірку державного підприємства «Бучацьке лісове господарство»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами даної перевірки складено акт перевірки від 06.02.2012 року за №86/23-00993030, в якому, зокрема, зафіксовано порушення ДП «Бучацьке лісове господарство»податкового законодавства.

На підставі акту перевірки №86/23-00993030 від 06.02.2012 року Бучацькою МДПІ було прийнято податкові 3 повідомлення -рішення від 20 лютого 2012 року:

- №23/0000032300 про сплату 49776 грн. податку на прибуток, в тому числі: 48328 грн. за основним платежем та 1448 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

- №24/0000042300 про сплату 3927,09 грн. земельного податку з юридичних осіб, в тому числі 3365,22 грн. за основним платежем та 561,87 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

- №26/0000251700 про сплату податку на доходи найманих працівників в розмірі 217004,50 грн., в тому числі 2390 грн. основного боргу та 214614,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями ДП «Бучацьке лісове господарство»звернулось до державної податкової служби у Тернопільській області зі скаргою від 1 березня 2012 року з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Бучацької МДПІ від 20 лютого 2012 року №23/0000032300, №24/0000042300 та №26/0000251700. Рішенням ДПС у Тернопільській області від 27.04.2012 року за вих. №4736/10/10-207/96 залишено без змін податкові повідомлення -рішення від 20.02.2012 року №23/0000032300 про донараховану суму податкового зобов'язання по податку на прибуток, №24/0000042300 про донараховану суму податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, та скасовано №26/0000251700 в частині 170397 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишено без змін.

За результатами розгляду повторної скарги, 12.07.2012 Державною податковою службою України залишено без змін податкові повідомлення -рішення №26/0000251700, №23/0000032300 та №24/0000042300, з урахуванням рішення державної податкової служби в Тернопільській області від 27 квітня 2012 року, а скаргу державного підприємства «Бучацьке лісове господарство»залишено без задоволення; збільшено на 856067,97 грн. податку з доходів фізичних осіб та на 77542,24 грн. штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні -рішенні №26/0000251700 (а.с. 13-16).

На підставі акту перевірки Бучацькою МДПІ 23.08.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення №71/0006971701 про збільшення на 856067,97 грн. податку з доходів фізичних осіб та на 77542,24 грн. штрафних санкцій (а.с. 54).

Як слідує з постанови Бучацького районного суду від 23.03.2012 справа №1903/756/2012, головний бухгалтер ДП «Бучацьке лісове господарство» Головецький О.Й. визнав вину у вчиненні порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у сумі 48328 грн., податку з доходів фізичних осіб підчас виплати доходу станом на 01.10.2012 в сумі 856067,97 грн., внаслідок чого його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Також постановою Бучацького районного суду від 27.03.2012 справа №1903/755/2012, директора ДП «Бучацьке лісове господарство» Прокіпчука Р.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4 КУпАП.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам щодо визначення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, суд враховує наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно з п.п. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв на момент вчинення порушення, з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Також, відповідно до п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п.п.138.8.2 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПК України, до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу.

Як слідує з акту перевірки №86/23-00993030 (а.с. 72), підприємством в порушення вимог ст. 24 Закону України «Про відпустки»надавалась грошова компенсація відпусток працівникам, які жодного дня не перебували в відпустках, внаслідок чого, підприємством проведено зайві нарахування та виплати компенсацій за невикористані відпустки за період який підлягав перевірці в сумі 24776 грн. у тому числі за півріччя 2010 року у сумі 7344 грн., за 3 квартали 2010 року у сумі 93 19 грн., за 2010 рік у сумі 12150 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 1511 грн.. за 2 квартал 2011 року у сумі 11115 грн. Дані суми компенсацій були відображені підприємством в бухгалтерському обліку та відповідно були зайво віднесені на витрати в порушення пп. 5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у рядок 04.3 Декларацій з податку на прибуток підприємства у відповідних звітних періодах за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 року і на в порушення пп.138.8.2 п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України у рядок 05.1.2 додатку СВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року.

Від зайво нарахованих відпускних проведено відрахування внесків на соціальні заходи в розмірі 9242 грн., в результаті чого, державним підприємством «Бучацьке лісове господарство»в порушення вимог п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати за 2010 рік та І квартал 2011 року на 5096грн., відповідно в порушення вимог п.п 138.8.5 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України завищено валові витрати за ІІ квартал 2011 року на 4146 грн.

В результаті чого, занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 48328 грн., у тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 4139 грн., за ІІІ квартал 2010 року в сумі 678 грн., за ІV квартал 2010 року в розмірі 972 грн., за І квартал 2011 року в сумі 519 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 19201 грн., за ІІІ квартал 2011 року в розмірі 22819грн.

Суд відзначає, що в наслідок проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Бучацьке лісове господарство»за період з 01.01.2009 року по 01.09.2011 року, (акт №31-22/49 від 16.11.2011 року) контрольно-ревізійним відділом в Чортківському районі 30.11.2011 року з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, керуючись п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»направлено позивачеві обов'язкові вимоги за вих. №19-31-13-14/880, зокрема: відшкодувати за рахунок осіб, які отримали з порушенням чинного законодавства кошти в сумі 31512,67 грн. (а.с. 117-120).

В свою чергу, 28 грудня 2011 року за вих. №947 позивачем проінформовано контрольно - ревізійний відділ у Чортківському районі про усунення недоліків та порушень законодавства з фінансових питань встановлених ревізією від 16.11.2011 року на підприємстві, направлено копії розрахунково - платіжних відомостей про проведення утримання компенсацій відпусток, утримання перевитрат пального та нарахування індексації. Проведено перерахунок по сплачених внесках до державно -цільових фондів.

Суд констатує, що до проведення податковом органом перевірки позивачеві було відомо про неправомірність нарахуваннь та виплат компенсацій за невикористані відпустки, однак ДП «Бучацьке лісове господарство»в силу вимог ст. 50 ПК України самостійно не надіслало уточнюючий розрахунок до податкових декларацій з податку на прибуток за відповідні звітні податкові періоди у яких відбулося безпідставна виплата компенсацій.

Встановлені судом обставини свідчать, що позивачем занижено податок на прибуток в період, що перевірявся податковим органом, на загальну суму 48328 грн. в наслідок, зокрема, порушення порядку нарахувань та виплат компенсацій за невикористані відпустки та відрахування внесків на соціальні заходи.

Враховуючи відсутність уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на прибуток за відповідні звітні податкові періоди, суд вважає, що Бучацькою МДПІ правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення 23/0000032300 про сплату 49776грн. податку на прибуток, в тому числі: 48328 грн. за основним платежем та 1448 грн. штрафних (фінансових) санкцій, за порушення п.п.138.8.2, п.п.138.8.5 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.12. п.139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України, п.1.25 ст.1, п.п.4.1.6. п.4.1 ст.4, п.п.5.6.1 п.5.6. п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом відхиляються доводи позивача, вказані у позовній заяві, про не врахування в декларації на прибуток за ІІ, ІІІ та ІV квартали 2010 року витрат по рахунках 47, 949 та частини 231 рахунків.

Так згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

В даному випадку позивач фактично спростовує грошові зобов'язання, які ним самостійно визначені у податкових деклараціях з податку на прибуток за ІІ, ІІІ та ІV квартали 2010 року без подання уточнюючих розрахунків, а тому вказані доводи позивача є безпідставні та на висновки суду не впливають.

При вирішенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №24/0000042300 про сплату 3927,09 грн. земельного податку з юридичних осіб, суд враховує наступне.

Підставою для нарахування земельного податку, згідно зі ст. 13 Закону України «Про плату за змелю»є дані державного земельного кадастру, який відповідно до статей 193 та 204 Земельного кодексу України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування земельних ділянок та правовий режим, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів і ведеться уповноваженим органом виконавчої влади зпитань земельних ресурсів.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Наявність земель за їх категоріями обліковується землевпорядними органами підпорядкованими Держкомзему України відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Держкомстату України від 5 листопада 1998 року №377.

Згідно з даними статистичної звітності по формі 6-зем, отриманих в Головному управлінні Держкомзему у Тернопільській області, в користуванні державного підприємства «Бучацьке лісове господарство»на території Бучацького району знаходяться земельні ділянки водного фонду загальною площею 62 га. з них на території: Берем'янської сільської ради - 4,0 га, Дулібської сільської ради - 6,0 га, якої Жизномирської сільської ради -2,0 га, Жниборідської сільської ради -3,0 га, Костільницької сільської ради -2,0 га, Ліщанецької сільської ради -7,0 га, Миколаївської сільської ради -5,0 га, Передмістянської сільської ради -2,0 га, Порохівської сільської ради -1,0 га, Ріпинецької сільської ради -3,0 га, Скомороської сільської ради -4,0 га, Сороківської сільської ради -1,0 га, Стінківської сільської ради -2,0 га, Трибухівської сільської ради - 7,0 га, Язловецької сільської ради -9,0 га, Бучацької міської ради -4,0 га. З приводу зазначеного представник позивача повідомила, що облікові дані у довідці по формі 6-зем, виданої Головним управлінням Держкомзему у Тернопільській області, ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржені.

Судом встановлено, що 2010 та 2011 роках відповідачем не подавались в Бучацьку МДПІ витяги з державного земельного кадастру на землі водного фонду, внаслідок чого, зазначені земельні ділянки не включені до об'єкту оподаткування у відповідні податкові декларації/розрахунки плати за землю, а тому і неоподатковані, чи порушено ст.2, ст.11, ст.13, ст.14, ст.18 Закону України «Про оплату за землю»із змінами та доповненнями, п.286.1, п.286.2 ст.286 та п.287.1 ст.287 розділу ХІІ Податкового кодексу України.

В зв'язку із цим, перевіркою встановлено заниження суми земельного податку на загальну суму 3365,22 грн. втому числі за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року в розмірі 1682,61 грн.: за квітень -186,95 грн., за травень -186,95 грн., за червень - 186,95 грн., за липень - 186,95 грн., за серпень - 186,95 грн., за вересень - 186,95 грн., за жовтень - 186,95 грн., за листопад - 186,95 грн., за грудень - 186,95 грн. За період з 01.01.2011 по 30.09.2011 року всього в сумі 1682,61 грн.: за січень - 186,95 грн., за лютий - 186,95 грн., за березень - 186,95 грн., за квітень - 186,95 грн., за травень - 186,95 грн., за червень - 186,95 грн., за липень - 186,95 грн., за серпень - 186,95 грн., за вересень - 186,95 грн.

Отже, податковим органом правомірно прийнято за результатами розгляду акту перевірки від 06.02.2012 податкове повідомлення №24/0000042300 про сплату 3927,09 грн. земельного податку з юридичних осіб, в тому числі 3365,22 грн. за основним платежем та 561,87 грн. штрафних (фінансових).

Визначаючись щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення -рішення №71/0006971701 про збільшення на 856067,97 грн. податку з доходів фізичних осіб та на 77542,24 грн. штрафних санкцій суд надає слідуючу правову оцінку.

Висновком акта перевірки від 6 лютого 2012 року №86/23-00993030, зокрема встановлено порушення, що станом на 01.10.2011 року підприємством не сплачено (не перераховано) податок на доходи фізичних осіб, під час виплати доходу в сумі 856067,97грн., чим порушено п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Як слідує з матеріалів справи позивачем 17.03.2011 подано до Бучацької МДПІ податкову декларацію №2954, якою задекларовано до сплати податок з доходів фізичних осіб сумі 771075,69грн. Тобто заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб позивачем узгоджено 17.03.2011.

Водночас, позивач вказує, що борг в сумі 724352,48 грн. сформувався станом на 1.06.2008 року.

Відповідно до приписів п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Аналогічну позицію законодавцем викладено в п. 87.9 ст. 87 ПК України,- у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За період, який підлягав перевірці з 01.04.2010 року по 01.10.2011 року ДП «Бучацьке лісове господарство» сплатило 879098,46грн. податку на доходи фізичних осіб з яких 633449,35 грн. погасили заборгованість попередніх років, та 245649,04 грн. сплачено заборгованості по наданій розстрочці (а.с. 92-93, 112). Таким чином із суми 1057526,35 грн. нарахованої за перевіряє мий період позивачем погашено тільки 153352,16грн.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який був чинний до 01.01.2011, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані зараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника додатку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 зазначеного Закону податковий агент, який зараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Згідно з підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Пунктом 1 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст.54 ПК України).

Згідно п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Суд враховує, що коли оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Враховуючи щомісячну сплату ДП «Бучацьке лісове господарство» податку на доходи фізичних осіб у 2008 - 2011 роках, то податковим органом зараховані сплачені суми в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Таким чином податковим органом правомірно збільшено суму грошового зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні Бучацької МДПІ від 23.08.2012 № 71/0006971701 в розмірі 856067,97 грн. по податку з доходів фізичних осіб та 77542,24 грн. штрафної санкції, на виконання вимог п. 54.3 ст. 54, п. 127.1 ст. 127 ПК України.

Безпідставним, на думку суду, є твердження позивача про те, що борг в сумі 724352,48грн. сформувався станом на 1.06.2008 року та підлягає списанню, а відповідно не повинен був братися до уваги при прийнятті податкового повідомленні-рішення від 23.08.2012року №71/0006971701.

Оскільки позивачем 17.03.2011 подано до Бучацької МДПІ податкову декларацію, якою задекларовано до сплати податок з доходів фізичних осіб в сумі 771075,69 грн. та дана заборгованість є узгоджена, та в силу вимог п. 87.9 ст. 87 ПК України податковий орган правомірно зараховував кошти, що сплатив платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Суд вважає, що наявність постанови Тернопільського окружного адміністративного суду (справа №2-а-1970/2043/11), якою визнано податковий борг ДП «Бучацьке лісове господарство»по податку з доходів фізичних осіб в сумі 724352,48 грн. безнадійним, до набрання законної сили вказаного рішення суду,- на правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення №71/0006971701 не впливає.

Визначаючись щодо позовних вимог, згідно до вимог ст. 2 КАС України, суд вважає, що оскаржені податкові повідомлення - рішення прийнято в межах компетенції, на підставі діючого законодавства, та з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржених податкових повідомлень - рішень, що обумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 94 КАС України, судові витрати позивачеві, якому відмовлено у позові, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 69, 70, 71, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову державного підприємства «Бучацьке лісове господарство»до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень №23/0000032300, №24/0000042300 від 20.02.2012 року та №71/0006971701 від 23.08.2012 року - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова складена в повному обсязі та підписана 25 вересня 2012 року/

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.