Постанова № 26351955, 18.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року Справа № 0870/6045/12

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Ткаченко А.П.

за участю представників

позивача - Демченко Н.М. (довіреність від 18.06.2012р. №18/06)

- Деревянка Д.В. (довіреність від 05.07.2012р. №05/07)

- Черкащиної О.О. (довіреність від 14.08.2012 №14/08/12)

- Якуби А.І. (протокол №10 від 21.02.11)

відповідача - Благодіра Р.В. (довіреність від 10.08.2012р. №2527/10-014)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія МДМ»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія МДМ», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 №0000162305.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення- рішення, відповідає дійсним обставинам справи та є правомірним. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що внаслідок вчинення позивачем правочинів із ТОВ «Лік», ТОВ «Форекс Груп» та ТОВ «Союз Меркурій» без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами, у третьому кварталі 2009 року, 2009р., 1 кварталі 2010р., 1 півріччі 2010р. та третьому кварталі 2010р. позивачем було занижено податок на додану вартість. Реальність здійснення правочинів не підтверджується товарно-транспортними накладними. Факт відсутності у контрагентів позивача власних та орендованих транспортних засобів унеможливлює здійснення перевезення феросплавів та як наслідок поставки товару на адресу ТОВ «Компанія МДМ». Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі направлень від 01.12.2011 за № 2101, 2102, 2117, 1980, 2108, 2109, 2098 , виданих відповідачем, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, п.п. 75.1 ст. 75 ПК України та наказів від 18.11.2011 №2625 та від 14.12.2011 № 2741 було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2011. За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт перевірки.

Згідно із висновками Акту перевірки, перевіряючими встановлено наступне порушення Позивачем вимог законодавства з податку на додану вартість:

- в порушення вимог 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) встановлено:

1) завищення р.26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, по періодам:

- серпень 2009р. на суму 96350 грн.;

- вересень 2009р. на суму 329630;

- жовтень 2009р. на суму 145340 грн.;

- листопад 2009р. на суму 145340 грн.;

- грудень 2009р. на суму 174421 грн.;

- січень 2010р. на суму 405849 грн.;

- лютий 2010р. на суму 405849 грн.;

- березень 2010р. на суму 609971 грн.;

- квітень 2010р. на суму 633794 грн.;

- травень2010р. на суму 871 грн.;

- липень 2010р. на суму 46447 грн.

2) та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 27) на загальну суму 1 871 137 грн., у т.ч. по періодам:

- жовтень 2009р. на суму 372191 грн.;

- листопад 2009р. на суму 67319 грн.;

- грудень 2009р. на суму 51328 грн.;

- січень 2010р. на суму 444 грн.;

- березень 2010р. на суму 132528 грн.;

- квітень 2010р. на суму 313786 грн.;

- травень2010р. на суму 520727 грн.;

- червень 2010р. на суму 64661 грн.;

- липень 2010р. на суму 89 151 грн.;

- серпень 2010р. на суму 119162 грн.;

- вересень 2010р. на суму 139840 грн.

На підставі Акту перевірки 23.01.2012 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000162305, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 338 921,25 грн., з яких за основним платежем 1 871 137,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 467 784,25 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та звернувся зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 №0000162305 до Державної податкової служби у Запорізькій області вих. № 101 від 01 лютого 2012 року та Державної податкової служби України вих. № 06-04/12 від 06 квітня 2012 рок (т.1 а.с.36-40, 42-46).

За результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 №0000162305 було залишено без змін (т.1 а.с.48-54).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню відповідача, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення стали висновки акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків. Оцінюючи висновки Акту перевірки, суд виходить з наступного.

Між Позивачем та ТОВ «Лік» був укладений договір № ЛИК09КО від 27.07.2009р. (т.1 а.с.84-85), згідно якого Продавець поставляє, а Покупець приймає та оплачує товар, згідно додатків до договору та на умовах викладених даним договором. Ціна, кількість товару та його вартість визначена у Додатках від 29.07.2009р., 06.08.2009р., 01.10.2009р, від 01.10.2009р. Товар поставляється Продавцем на умовах DDP склад Покупця м. Запоріжжя, згідно правил Інкотермс 2000. Разом з товаром Продавець надає Покупцю комплект товаросупровідних документів: видаткову накладну, сертифікат якості, рахунок, податкову накладну на товар (п. 2.5. договору).

На виконання вказаного договору ТОВ «Лік» передало у власність Позивача товар, на підтвердження чого позивачем в матеріали справи надані відповідні видаткові та податкові накладні, рахунки, сертифікати якості, банківські виписки на підтвердження здійснення оплати товару в повному обсязі (т.1 а.с.86-117).

Між Позивачем та ТОВ «Форекс Груп» був укладений договір № ФОР10КО від 21.12.2009 (т.1 а.с.55-56), згідно якого Продавець поставляє, а Покупець приймає та оплачує товар, згідно додатків до договору та на умовах викладених даним договором. Ціна, кількість товару та його вартість визначена у Додатках від 21.12.2009р., 24.02.2010р., 26.03.2010р, 30.03.2010р., 30.03.2010р. Товар поставляється Продавцем на умовах DDP склад Покупця м. Запоріжжя, згідно правил Інкотермс 2000. Разом з товаром Продавець надає Покупцю комплект товаросупровідних документів: видаткову накладну, сертифікат якості, рахунок, податкову накладну на товар (п. 2.5. договору).

На виконання вказаного договору ТОВ «Форекс Груп» передало у власність Позивача товар, на підтвердження чого позивачем надані відповідні видаткові та податкові накладні, рахунки, сертифікати якості, банківські виписки на підтвердження здійснення оплати товару в повному обсязі(т.1 а.с.57-83).

Між позивачем та ТОВ «Союз Меркурій» був укладений договір № СМ10КО від 05.03.2010 (т.1 а.с.118-119), згідно якого Продавець поставляє, а Покупець приймає та оплачує товар, згідно додатків до договору, на умовах викладених даним договором. Ціна, кількість товару та його вартість визначена у Додатках від 05.03.2010р., 26.03.2010р., 04.05.2010р, 01.06.2010р., 18.06.2010р., 09.08.2010р. Товар поставляється Продавцем на умовах DDP склад Покупця м. Запоріжжя, згідно правил Інкотермс 2000. Разом з товаром Продавець надає Покупцю комплект товаросупровідних документів: видаткову накладну, сертифікат якості, рахунок, податкову накладну на товар (п. 2.5. договору).

На виконання вказаного договору ТОВ «Союз Меркурій» передало у власність позивача феросплави, на підтвердження чого позивачем надані відповідні видаткові та податкові накладні, рахунки, сертифікати якості, банківські виписки на підтвердження здійснення оплати товару в повному обсязі(т.1 а.с.120-150).

За приписами ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України, встановлено свободу договору. Тобто сторони вільні в укладені договору, визначені умов договору, тощо.

Суб'єкти господарювання самостійно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій. Визначення умови переходу права власності на товар, умов поставки товару є також правом сторін.

Суд зазначає, що на виконання умов вищезазначених договорів поставки позивач отримав товари, які зазначені у договорах, сплачував їх вартість, про що свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи, а отже спірні правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що складається та надається платником податків, що здійснює постачання товару. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість» зазначає, що суми ПДВ не включаються до складу податкового кредиту за відсутності податкової накладної або у випадку складання такої податкової накладної особою, що не зареєстрована в установленому порядку як платник ПДВ.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Як слідує з матеріалів справи у позивача наявні відповідні податкові накладні, видані його контрагентами - ТОВ «Лік», ТОВ «Форекс Групп» та ТОВ «Союз Меркурій». Ці податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам діючого законодавства акт перевірки не містить, а отже суд дійшов висновку, що позивач цілком правомірно включив суму ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується належним доказом.

На час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованими віднесені ТОВ «Компанія МДМ» до податкового кредиту суми ПДВ, ТОВ «Лік», ТОВ «Форекс Груп» та ТОВ «Союз Меркурій» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Зазначені товариства на момент здійснення господарських операцій з позивачем знаходилися на податковому обліку як платники податку на додану вартість, їх свідоцтва про державну реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення цих господарських операцій не були анульовані, укладені ними угоди на поставку товару позивачу не були визнані в установленому чинним законодавством порядку, недійсними.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми коштів за господарськими операціями, проведеними з ТОВ «Лік», ТОВ «Форекс Груп» та ТОВ «Союз Меркурій».

При цьому, з урахуванням норм ст.ст. 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу податкового кредиту відповідних сум по операціям з вищезазначеними юридичними особами.

При цьому, з урахуваннями сутності заперечень податкового органу щодо безтоварності господарських операцій та їх фіктивності, слід зазначити про наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій позивача, зокрема, придбаний у ТОВ «Лік», ТОВ «Форекс Груп», ТОВ «Союз Меркурій» товар відповідно до Правил ведення бухгалтерського обліку був оприбуткований позивачем за прибутковими ордерами та в подальшому використаний у власній господарській діяльності, що спричинило реальні зміни майнового стану позивача та підтверджується рахунками, видатковими накладними, довіреностями підприємств-покупців, бухгалтерськими регістрами, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 та картками рахунку 281.

На підставі цих документів були визначені податкові зобов'язання позивача з ПДВ і як вбачається з абз. 2 Розділу 3.2. «Податок на додану вартість» Акту перевірки (арк.16) перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р. їх заниження або завищення посадовими особами Відповідача не встановлено.

Отже, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Посилання відповідача на обов'язковість наявності товарно-транспортної накладної у позивача є безпідставними, оскільки Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97№ 363 встановлюють обов'язки лише для перевізників та замовників перевозок, а, відповідно, Позивач, який, як вбачається з матеріалів справи, не є ані перевізником, ані замовником перевезень, не має обов'язків по складанню, обліку та зберіганню товарно-транспортної накладної на ті перевозки, що не були ним замовлені.

Крім того, в матеріали справи позивачем було надано міжнародний транспортний документ СMR № 0306/1 від 04.06.2010 р. та вантажні митні декларації № 703070401/2010/100430, № 703070401/2010/100694, № 703070401/2010/100695, № 703070401/2010/100767, належні ТОВ «Союз Меркурій» (т.4 а.с.31-33, 64-65) .

Як випливає із зазначених документів, вказане підприємство в період здійснення операцій з позивачем вело господарську діяльність з купівлі-продажу феросплавів, проводило їх митне оформлення та доставку автомобілями - контейнеровозами до місця розвантаження у м. Запоріжжя.

З огляду на викладене, суд не приймає твердження відповідача про необхідність надання позивачем на підтвердження реальності операцій із його контрагентами товарно-транспортних накладних, оскільки відсутність таких документів у позивача, не означає того, що транспортування поставлених позивачу товарів не могло бути здійснено, а відтак, не може свідчити про відсутність такого постачання.

Суд також критично ставиться, як до належного доказу надані відповідачем акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лік» №656/23-2/25325938 від 13.12.2011р., про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Союз Меркурій» № 19/23-3/33523977 від 18.01.2012р., про неможливість проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Форекс Груп» № 395/23-411/36695428 від 14.06.2011р., оскільки зазначені акти не містять підписів посадових осіб, які їх склали (т.4 а.с.34-48).

Також суд зазначає, що ці акти підтверджують лише факт неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Лік», ТОВ «Союз Меркурій» та перевірки ТОВ «Форекс Груп», а отже наведені у них відомості є лише суб'єктивною оцінкою діяльності таких суб'єктів господарювання, що здійснена податковим органом не за результатами перевірок.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія МДМ» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 23.01.2012 року №0000162305.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія МДМ» сплачену суму судового збору у розмірі 2146 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Шара