Постанова № 26351673, 29.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 року о 13-10 годині, Справа № 2а-0870/8605/11

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого – судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Ткаченко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

адміністративну справу за позовом ПАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока»

до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, який є правонаступником ВАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока», звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши в позовній заяві та заяві про доповнення підстав адміністративного позову (а.с.35 т.1), що, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000052301 від 17.05.2011, заводу донараховано зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 478355 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі однієї гривні.

Спірне рішення винесене на підставі акту №145/23/05383661 від 05.05.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» з питань правильності нарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ та правомірності формування сум податкового кредиту з ПДВ задекларованих в податковій декларації з ПДВ за лютий 2011року» (далі – Акт перевірки).

Позивач вважає, що ні статтею 215 ЦК України, ні нормами Податкового кодексу України, не передбачено можливості органу державної податкової служби визначати у висновках акту документальної перевірки правочини недійсними (нікчемними).

Крім того, оскільки відповідачем не доведено наявності умислу у позивача на вчинення протиправних дій при отриманні робіт (послуг) від контрагента – ПП «Укрспец-технологія», тому у ОДПІ не було підстав для прийняття спірного рішення.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати вищевказане податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що укладений правочин з контрагентом ПП «Укрспец-технологія» є реальним та в судовому порядку недійсним не визнаний. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з’явився з неповажної причини, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Але в наданих до суду запереченнях (а.с. 27 т.1) зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено укладання цивільно-правових відносин між контрагентом та позивачем без мети настання реальних наслідків та проведення безтоварних операцій. Отже, договір поставки молока, відповідно до частин 1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. У зв’язку із цим просив суд відмовити у позові.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ДПІ у Веселівському районі була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка, в ході якої був складений акт №145/23/05383661 від 05.05.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» з питань правильності нарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ та правомірності формування сум податкового кредиту з ПДВ задекларованих в податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року» та встановлені порушення:

«1. ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених покупцем ВАТ «Веселівський завод СЗМ» при придбанні товарів (послуг) від ПП «Укрспец-технологія» на суму поставки (без ПДВ) 2391774 гривень, сума ПДВ 478355 гривень. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

2. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг) у лютому 2011 року, які підпадають під визначення ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ на суму поставки (без ПДВ) 2391774 гривень, сума ПДВ 478355 гривень;

3. На порушення: пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ встановлено завищення податкового кредиту ВАТ «Веселівський завод СЗМ» за лютий 2011 року на суму ПДВ 478355 гривень, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за лютий 2011 року на 478355 гривень.»

На підставі Акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №0000052301 від 17.05.2011 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 478356 гривень, з яких одна гривня - штрафні (фінансові) санкції, 478355 гривень – основний платіж.

В процесі адміністративного оскарження вказаного рішення скарга була залишена без задоволення, а рішення - без змін.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу взаємовідносин позивача із ПП «Укрспец-технологія» за лютий 2011 року: останні уклали між собою договір поставки молока №133 від 30.12.2010, згідно умов якого молочна сировина, яку збирає ПП «Укрспец-технологія», вивозиться позивачем самостійно, власним автомобільним транспортом, щоденно, за власний рахунок на протязі дії цього договору.

Судом також встановлено, що ПП «Укрспец-Технологія» має статус юридичної особи, станом на лютий 2011 року підприємство перебувало на податковому обліку, згідно даних, розміщених на офіційному сайті ДПА України, було зареєстровано як платник ПДВ та мало відповідне свідоцтво № 100308335 (документи щодо реєстрації контрагента та свідоцтво платника ПДВ долучені до матеріалів справи), що є свідченням про те, що у позивача на час укладання договору не могло виникнути сумнівів щодо неправомірних намірів або дій ПП «Укрспец-технологія», про що зазначає відповідач у своїх запереченнях.

Що стосується правопорушень, то судом встановлено наступне.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, відповідач, зробивши висновок в акті перевірки про нікчемність правочинів, здійснених позивачем при придбанні товарів від ПП «Укрспец-Технологія», не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, а позиція про недійсність правочину не підкріплена належними доказами, в тому числі й рішеннями суду про визнання їх такими.

Судом встановлено, що, передача товару - молочної сировини - від ПП «Укрспец-Технологія» позивачу у лютому 2012 року здійснювалась, відповідно до наданих ВАТ «Веселівський завод СЗМ» документів, а саме: товарно-транспортних накладних на перевезення сировини з 1 по 28 лютого 2012 року; подорожних листів вантажного автомобіля за вказаний вище період; видаткових та податкових накладних за цей період;рахунків на оплату, договору поставки молока від 30.12.2010 з доповненнями, узгодженого маршруту поставки молока, довіреності представника, наказу про прийняття на роботу; платіжних доручень про перерахування коштів контрагенту - ПП «Укрспец-Технологія» - за товар, отриманий в лютому 2011 року згідно договору поставки молока від 30.12.2010.

Відповідач, обґрунтовуючи свою правову позицію у запереченнях, зазначає, що, «За період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року ПП «Укрспец-Технологія» задекларовано податкових зобов’язань по податковій декларації з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків у загальній сумі 607722,00 грн.

Згідно «Автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів», операції ПП «Укрспец-Технологія» та контрагентів-покупців, в тому числі позивача, не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ПП «Укрспе-Технологія» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.»

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, «під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. »

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України № 375 від 26.12.2005, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням (певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що основна їх діяльність полягає у тому, що вони придбавають молоко, охолоджують його та продають на молочні заводи. На підтвердження товарності угоди, з приводу якої виник спір, позивач надає договір між АОЗТ «Донецький міський молочний завод № 2» та позивачем № 85 від 31.12.2010 на поставку цільного молока, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні та виписки з банку щодо оплати за цим договором за лютий 2011 року.

Судом встановлено, що, згідно з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 по справі № 2а-0870/7286/11, суд встановив, що дії сторін (ПАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» й ПП «Укрспец-Технологія») по Договору поставки молока від 30.12.2010 були направлені на реальне настання наслідків, передбачених договором, а відтак вважати вказаний договір нікчемним відсутні правові підстави.

Вищевказана постанова залишена без змін Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом – ухвала від 13.03.2012.

Відповідно до п.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд не приймає до уваги при вирішенні даної справи доводи відповідача щодо безтоварності операцій між позивачем та його контрагентом та щодо нікчемності правочину - Договору поставки молока від 30.12.2010 між позивачем та ПП «Укрспец-Технологія».

Щодо заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за лютий 2011 року, судом встановлено наступне.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст вище зазначеної норми Закону дає підстави стверджувати, що вказана норма містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 вказаної статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно з абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивачем дотримані законні підстави формування податкового кредиту по податку на додану вартість, визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Оскільки відповідачем не доведено суду законність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052301, винесене ДПІ у Веселівському районі Запорізької області 17.05.2011 у відношенні ПАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока», яким збільшено суму грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість в розмірі 478356 (чотирьохсот сімдесяти восьми тисяч трьохсот п’ятдесяти шести) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» судовий збір у розмірі 3 (трьох) гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова виготовлена у повному обсязі 04.09.2012.

Суддя О.В. Матяш