Постанова № 26351573, 02.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11387/2012

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Давиденко Т.В.

суддів Дмітрієва В.С., Крилової М.М.

при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Коржов Ю.М. - довір. від 31.08.2012 року № 4

від відповідачів - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арена - Транс»

до відповідачів:

1. Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України

2. Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області

про скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арена - Транс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про скасування наказу від 07.08.2012 року № 214 в частині анулювання ліцензії серії АГ № 587327 на право надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами ТОВ «Арена - Транс».

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, наказ, який оскаржується, є необґрунтованими та таким, що прийнятий відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Зазначає, що відповідач 1, приймаючи наказ щодо аналювання ліцензії на право надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами ТОВ «Арена - Транс» порушив законні права позивача у сфері ліцензування.

Вказує, що акт про відмову ліцензіата в проведенні позапланової перевірки, на підставі якого анульована ліцензія, складений з порушенням чинного законодавства, оскільки фактично позивач від проведення перевірки не відмовлявся та відсутність посадових осіб за місцем реєстрації юридичної особи та невідповідь на дзвінки за телефонним номером фактично не є відмовою в проведені перевірки.

Враховуючи наведене, просить скасувати наказ в частині анулювання ліцензії позивача.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, просив задовольнити позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідачів у судове засіданні не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за їх участю не надали.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву без участі представників відповідачів на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача, суд встановив.

ТОВ «Арена - Транс» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 37719769), юридична адреса: 83069, м. Донецьк, вул. Кленова, 52.

12.07.2011 року Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України ТОВ «Арена - Транс» на підставі рішення від 05.07.2011 року № 153 видана ліцензія серії АГ № 587327 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом зі строком дії на необмежений строк (а.с. 9).

01.08.2012 року комісією Територіального управління головавтотрансінспекції в Донецькій області складений акт про відмову ліцензіата в проведенні позапланової перевірки № 218, згідно якого під час спроби членів комісії здійснити позапланову перевірку ТОВ «Арена - Транс» за юридичною адресою їх ніхто не зустрів, за телефонним номером, вказаним у заяві про видачу ліцензії, ніхто не відповів, спроби зв'язатися з керівництвом або співробітниками ТОВ «Арена - Транс» результатів не дали, за юридичною адресою ніхто не знаходився (а.с. 12).

На підставі зазначеного акту 07.08.2012 року ГДІ на автомобільному транспорті виданий наказ № 214 про анулювання ліцензії ТОВ «Арена - Транс» від 12.07.2011 року № 153 серії АГ № 587327 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить скасувати зазначений наказ в частині анулювання ліцензії на право надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами ТОВ «Арена - Транс».

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування встановлює Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Згідно п. 25 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом.

Частиною 2 статті 4 цього Закону визначено, що реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, уповноважені законом державні колегіальні органи, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Відповідно п. 18 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року № 1698, ГДІ на автомобільному транспорті є органом ліцензування відносно видів господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом.

Відповідно до ч. 3 Положення «Про головну державну інспекцію на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, основними завдання Головавтотрансінспекції є:

- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом;

- здійснення відповідно до законодавства ліцензування та контролю у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 8 Положення «Про головну державну інспекцію на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

Таким чином, відповідачі у справі - органи владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, надані їм чинним законодавством, відносно суб'єктів господарювання у сфері провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом.

Відповідно до ч. 5 Положення «Про головну державну інспекцію на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.

Нагляд і контроль у сфері ліцензування регламентується статтею 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», частиною 1 якої визначено, що державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування під час перевірки надає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування рішення та інші документи з питань ліцензування та забезпечує умови для проведення перевірки.

За результатами перевірки спеціально уповноважений орган з питань ліцензування протягом п'яти робочих днів з дня закінчення перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

У разі виявлення порушень органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше ніж за п'ять робочих днів з дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування, який одержав розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про усунення виявлених порушень.

Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, на які згідно із законом покладено функції контролю за наявністю ліцензій, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.

За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник видається керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, який перевірявся, другий - зберігається органом ліцензування.

Орган ліцензування не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії.

Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення порушень.

Тобто, здійснюючи перевірку позивача щодо дотримання ним Ліцензійних умов, відповідач 2 діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Наряду з викладеним, суд враховує наступне.

Як вбачається з наказу, який оскаржується, в основу його прийняття покладений акт про відмову ліцензіата в проведенні позапланової перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Згідно п. 9 Положення «Про головну державну інспекцію на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190 Головавтотрансінспекція видає накази з питань, що належать до її компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підставами для анулювання ліцензії є, в тому числі акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Як зазначалось раніше, в акті від 01.08.2012 року № 218 про відмову ліцензіата в проведені позапланової перевірки зафіксовано, що під час спроби членів комісії здійснити 01.08.2012 року позапланову перевірку ТОВ «Арена - Транс» за юридичною адресою їх ніхто не зустрів, за телефонним номером, вказаним у заяві про видачу ліцензії, ніхто не відповів, спроби зв'язатися з керівництвом або співробітниками ТОВ «Арена - Транс» результатів не дали, за юридичною адресою ніхто не знаходився.

Відповідно до пп. 7 п. 9 Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.07.2010 року № 429, відмовою ліцензіата від проведення планової (позапланової) перевірки вважається:

- відмова ліцензіата або уповноваженої особи надати всі необхідні документи, що підтверджують додержання вимог Ліцензійних умов;

- створення ліцензіатом або уповноваженою особою перешкод для проведення комісією планової (позапланової) перевірки (відмова в доступі комісії на територію, до будівель, споруд та інших приміщень);

- непризначення уповноваженої особи, яка має право представляти інтереси ліцензіата під час проведення планової (позапланової) перевірки, у разі відсутності керівника ліцензіата (юридичної особи) або ліцензіата фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не надано суду доказів відмови ліцензіата або уповноваженої особи надати всі необхідні документи, що підтверджують додержання вимог Ліцензійних умов, або створення ліцензіатом або уповноваженою особою перешкод для проведення комісією планової (позапланової) перевірки (відмова в доступі комісії на територію, до будівель, споруд та інших приміщень), або непризначення уповноваженої особи, яка має право представляти інтереси ліцензіата під час проведення планової (позапланової) перевірки, у разі відсутності керівника ліцензіата (юридичної особи) або ліцензіата фізичної особи - підприємця.

Тобто, суд дійшов висновку, що відповідачем факт жодної дії позивача щодо відмови або перешкоджання в проведені перевірки недоведений, відсутність посадових осіб за юридичною адресою під час спроби провести перевірку, або невідповідь на дзвінок за телефонним номером самі по собі не є відмовою в проведенні перевірки, інших фактів щодо відмови в проведені перевірки фахівцями відповідача 2 в акті не зафіксовано.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем 2 в акті зроблений передчасний та помилковий висновок про відмову позивача в проведені перевірки, тому такий акт не може бути підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії.

Згідно ч. 8 ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

Оскільки відповідачами не надано суду доказів відмови або перешкоджання позивачем в проведені перевірки Ліцензійних умов, відсутність посадових осіб за юридичною адресою під час спроби провести перевірку, або невідповідь на дзвінок за телефонним номером самі по собі не є відмовою в проведенні перевірки, інших фактів щодо відмови в проведені перевірки фахівцями відповідача 2 в акті не зафіксовано, суд вважає, що такий акт не може бути підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії, тому позовна заява підлягає задоволенню, а наказ, який оскаржується, - скасуванню в частині анулювання ліцензії позивача.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст. 2, ст. 11, ст. 14, ст. 69-72, ст. 71, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арена - Транс» до Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про скасування наказу від 07.08.2012 року № 214 в частині анулювання ліцензії серії АГ № 587327 на право надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами ТОВ «Арена - Транс» - задовольнити.

Наказ Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.08.2012 року № 214 в частині анулювання ліцензії серії АГ № 587327 на право надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами ТОВ «Арена - Транс» - скасувати.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арена - Транс» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 32 грн. 19 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 02.10.2012 року проголошений повний текст постанови.

Головуючий суддя Давиденко Т.В.

Судді Крилова М.М. Дмитрієв В.С.