Рішення № 26350138, 09.10.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-8298/2011 року

Провадження № 2/907/3233/12 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Островського Л.Є.

секретаря Попович Л.І.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про поновлення на роботі, стягнення різниці заробітної плати за час виконання нижчеоплачуваної роботи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення різниці заробітної плати за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Позивач позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, мотивуючи тим, що 01.04.1997 року він прийнятий на роботу на посаду юриста-помічника генерального директора Івано-Франківського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. 11.06.2001 року переведений на посаду заступника генерального директора по фінансах. Наказом № 106 від 04.11.2011 року його звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Звільнення вважає незаконним, так як заяву про звільнення за власним бажанням він писав під тиском керівництва, оскільки протягом жовтня-листопада 2011 року керівництво підприємства вимагало його звільнення з роботи. 18.10.2011 року ним подана заява про звільнення з роботи за власним бажанням, однак наміру звільнятись він не мав, а тому 31.10.2011 року вказану заяву він відкликав. В подальшому психологічний тиск на нього посилився та його змусили подати повторну заяву на звільнення з роботи, що він і зробив та вищевказаним наказом його звільнено з роботи, хоча при ознайомленні із наказом він вказав, що розірвання трудового договору не вимагає.

Після незаконного звільнення з роботи він з 02.12.2011 року був прийнятий на роботу на посаду заступника директора зщ стратегічного розвитку ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" з заробітною платою, яка значно менша заробітній платі, яку він отримував за попереднім місцем роботи, а тому просить його позов задоволити, поновити його на посаді заступника генерального директора по фінансах Івано-Франківського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та стягнути на його користь 27254 грн. 16 коп. різниці заробітної плати за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, не заперечив проти задоволення позову.

Вислухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задоволити частково виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.04.1997 року прийнятий на роботу на посаду юриста-помічника генерального директора Івано-Франківського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. 11.06.2001 року позивач переведений на посаду заступника генерального директора по фінансах. Наказом № 106 від 04.11.2011 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням на підставі поданої ним заяви.

Відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Вказаних вимог закону відповідачем не дотримано, ОСОБА_1 при поданні заяви на звільнення з роботи із зазначенням дати звільнення не зазначав про неможливість продовжувати роботи з тих чи інших поважних причин, при ознайомленні із наказом про звільнення з роботи вказав, що розірвання трудового договору не вимагає, а тому у відповідача були відсутні підстави для звільнення позивача з роботи за ст. 38 КЗпП України.

Крім того, суд вважає доведеними в судовому засіданні посилання позивача на те, що керівництвом підприємства на нього чинився психологічний тиск з вимогами звільнення з роботи, що підтверджено його заявою від 18.10.2011 року про звільнення з роботи за власним бажанням, яка 31.10.2011 року позивачем відкликана та записом при ознайомленні із наказом від 04.11.2011 року де він вказав, що розірвання трудового договору не вимагає, а тому позов в частині поновлення на роботі є підставним та обгрунтованим.

Суд вважає, що в задоволенні вимог в частині стягнення різниці заробітної плати за час виконання нижчеоплачуваної роботи слід відмовити, оскільки згідно представлених довідок про доходи з Івано-Франківського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" слідує, що средньомісячна заробітна плата позивача за 2 останні повні робочі місяці на Івано-Франківському обласному державному об»єднанні спиртової та лікеро-горілчаної промисловості склала 5354 грн. 93 коп., а на ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" средньомісячна заробітна плата за 2 останні повні робочі місяці склала 5450 грн. 45 коп., тобто була більшою, ніж на попередньому місці роботи позивача.

На підставі ст. 38, 235 КЗпП України та керуючись ст.ст. 215-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про поновлення на роботі, стягнення різниці заробітної плати за час виконання нижчеоплачуваної роботи - задоволити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора по фінансах Івано-Франківського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з 04.11.2011 року.

В задоволенні вимог в частині стягнення різниці заробітної плати за час виконання нижчеоплачуваної роботи - відмовити.

Стягнути з Івано-Франківського обласного державного об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на користь держави 107 грн. 30 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Островський Л.Є.