Рішення № 26348649, 01.10.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/3929/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюк В. В. ,

при секретарі - Литовченко Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2012 року публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.08.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 160/32 (надалі за текстом - кредитний договір) за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 17 241 грн. зі сплатою процентної ставки, яка становила 24 % річних.

Відповідач по справі зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу зазначені кредитні кошти у строки, передбачені договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені договором.

Позивач виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит в обумовлений договором сумі, але відповідач, всупереч умовам кредитного договору, не здійснив погашення суми кредиту та відсотків по ньому, в зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість. Станом на 29.02.2012 року відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором кредиту у розмірі 16 003 грн. 83 коп., з яких: 9 591 грн. 38 коп. - заборгованість за кредитом, 2 674 грн. 11 коп. - заборгованість за відсотками, 1 930 грн. 69 коп. - комісія за розрахункове обслуговування, 1 807 грн. 65 коп. - штрафні санкції. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з тих же підстав та просила їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 22.08.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до п. п. 1.1-1.2 кредитного договору, позивач надає відповідачу кредит у розмірі 17 241 грн., строком по 22.08.2011 року із сплатою 24 % річних за користування кредитними коштами (а.с. 7-15).

Позивач виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит в обумовлений договором сумі, що підтверджено меморіальним ордером № 513695 від 22.08.2008 року (а.с. 61). Згідно п. 1.19-1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, не здійснив погашення суми кредиту та відсотків по ньому, в зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість. Станом на 29.02.2012 року відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором кредиту у розмірі 16 003 грн. 83 коп., з яких: 9 591 грн. 38 коп. - заборгованість за кредитом, 2 674 грн. 11 коп. - заборгованість за відсотками, 1 930 грн. 69 коп. - комісія за розрахункове обслуговування, 1 807 грн. 65 коп. - штрафні санкції, що підтверджено розрахунком (а.с. 73-74).

Відповідно до п.1.4 кредитного договору за користування кредитом встановлюється плата в розмірі 24 % річних.

Згідно п. 1.4.1 кредитного договору, за обслуговування кредиту встановлюється щомісячна плата у викладі комісії за обслуговування кредиту позичальника в розмірі 172 грн. 41 коп., що становить 1 процент від суми кредиту, вказаній в п. 1.1 кредитного договору.

У відповідності до положень п. 2.3.3. кредитного договору плату за обслуговування кредиту, передбачену п. 1.4.1. кредитного договору, позичальник сплачує щомісячно в день сплати процентів та повернення частини кредиту, згідно п. 1.3. кредитного договору.

У відповідності до п. 4.3 кредитного договору за неналежне виконання грошових зобов'язань, передбачених пунктом 3.3.3. кредитного договору, якщо прострочення виконання таких зобов'язань сталося більше ніж на 7 календарних днів, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25 % від суми неналежних виконаного грошового зобов'язання, а саме неповерненого кредиту та/або несплачених процентів та/або плати за обслуговування кредиту, строк виконання яких настав і які не були виконані станом на восьмий календарний день прострочення такого виконання.

Відповідно до п. 3.2.6 кредитного договору, крім інших передбачених законодавством та кредитним договором права банку включають: дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у випадку невиконання чи неналежного виконання позивальником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Підстави припинення зобов'язань зазначені в ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України. За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України у цивільних правовідносинах проголошений принцип свободи договору в сулу якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що кредитний договір був підписаний обома сторонами, тобто за правилом ч. 1 ст. 638 ЦК України є укладеним, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, застережень до договору не висловлювали.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, покликаючись на те, що кошти по карточці він у сумі вказаній у позові не отримував, крім того вказав, що з позивачем за зазначеним кредитним договором розрахувався. Вказував, що позивачем подано позов до суду після закінчення дії договору, крім того позивач продовжував нараховувати відсотки після закінчення дії кредитного договору.

Зазначені доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки відсотки, як плата за користування кредитом нараховувались до закінчення дії договору, інші заперечення не грунтуюються на нормах матеріального та процесуального права. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних ним обставин.

Розрахунки позивачем відповідачем, з посиланням на належні та допустимі докази, спростовані не були.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ЦК України (Позика).

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин та враховуючи, що боржник не виконав свої зобов'язання перед позивачем, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню на користь заборгованість за кредитним договором у розмірі - 14 196 (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто шість) гривень 18 копійок, неустойку у розмірі 1 807 (одна тисяча вісімсот сім) гривень 65 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 214 гривень 60 копійок судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 6, 15, 203, 509, 525 - 526, 530, 598 - 601, 604 - 609, 611, 612, 627, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57 - 60, 88, 169, 209, 212-215, 224 - 225, 228, 233, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (Код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором у розмірі - 14 196 (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто шість) гривень 18 копійок, неустойку у розмірі 1 807 (одна тисяча вісімсот сім) гривень 65 копійок;

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (Код ЄДРПОУ 19017842) судовий збір у розмірі - 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок;

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Гребенюк