Рішення № 26344133, 02.10.2012, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 1303/1055/2012

Провадження № 2/1303/474/2012

02.10.2012 р.

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Кос І. Б.,

при секретарі Гута О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Буськ цивільну справу за позовом Буського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

позивач Буський ДЛГП «Галсільліс» в особі директора ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним позовом.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що з 25.05.2011 року по 16.07.2012 року відповідач ОСОБА_2 працював у позивача на посаді лісника обходу № 4. В день прийняття на роботу відповідача, а саме, 25.05.2011 року з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність за ввірені йому матеріальні цінності. За результатами інвентаризації від 6.06.2012 року позивачем було виявлено недостачу ввірених відповідачу матеріальних цінностей, а саме лісопродукції в кількості 212,43 м.куб., що згідно даних бухгалтерського обліку склала суму 9346,25 грн., вирахувана по її собівартості. Вказану недостачу відповідач спочатку повністю визнав, причини її пояснити не зміг та зобов'язувався її добровільно відшкодовувати, про що свідчить його письмове пояснення від 8.06.2012 року. Проте, незважаючи на це добровільно цього не зробив. Тому позивач звернувся до суду із цим позовом, оскільки вважає, що дії відповідача по незабезпеченню схоронності товарно-матеріальних цінностей підприємства призвели до вищевказаної недостачі на підприємстві, яку відповідач повинен у судовому порядку погасити перед позивачем. Також просить суд стягнути із відповідача судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю, з викладених вище підстав, також додав, що 8.06.2012 року він разом із головним лісничим підприємства ОСОБА_4 приїжджали до відповідача, який в цей час був вдома, для обговорення питання щодо добровільного погашення останнім суми недостачі, на що ОСОБА_2 власноручно написав письмові пояснення від 8.06.2012 року, в яких добровільно погодився відшкодувати збитки. Просить суд стягнути з відповідача суму недостачі та сплачені позивачем судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, а позовні вимоги заперечив. При цьому пояснив, що дана недостача виникла не з його вини, оскільки в період з 5.06.2012 року по 22.06.2012 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в Буській ЦРЛ. Що стосується, написаного ним пояснення від 8.06.2012 року, в якому він погодився відшкодувати суму недостачі, пояснив, що такі він дійсно власноручно і без будь-якого примусу написав, але не 8.06.2012 року, а іншого дня - 1.07.2012 року, так як думав, що цю суму він одразу платити не буде, а її будуть стягувати з його заробітку, на що він погоджувався, коли писав ці пояснення. Крім того, пояснив, що ні оголошеної йому догани, ні звільнення його з роботи за прогули, він не оскаржував. Просить суд відмовити у задоволенні вказаного позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні позов заперечив, просить у його задоволенні відмовити, оскільки вважає, що у заподіянні позивачу матеріальної шкоди вини його довірителя не має.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є заподіяння майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Згідно ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді (ч. 2 ст. 131 КЗпП України).

В силу пунктів 1, 5 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, зокрема у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей, а також якщо шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Згідно вимог ст. 135-3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Судом встановлено, що наказом Буського ДЛГП «Галсільліс» від 25.05.2011 року (а.с. 5), відповідача ОСОБА_2 було прийнято на роботу на посаду лісника обходу № 4.

Згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 25.05.2011 року (а.с. 4), який був укладений між сторонами по справі, відповідач прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження доручених йому підприємством матеріальних цінностей та зобов'язався виконувати роботу безпосередньо пов'язану з охороною лісу.

Цього ж дня, 25.05.2011 року ОСОБА_2 прийняв від лісника ОСОБА_6 обхід № 2-4, що складається із кварталів № 11, 12, (1-17, 25) 23, 24, 25, 26 загальною площею 169,8 га. Вказана обставина стверджується актом прийому-передачі обходу, що був підписаний відповідачем, а завірена копія якого наявна в матеріалах даної справи (а.с. 15).

Наказом Буського ДЛГП «Галсільліс» від 6.06.2012 року (а.с. 6) було створено інвентаризаційну комісію у складі: інженера лісового господарства ОСОБА_7 і майстра лісу ОСОБА_8 у присутності лісника ОСОБА_2 для проведення ревізії залишків лісопродукції по обході № 4 станом на 6.06.2012 року. З вказаним наказом відповідач був ознайомлений, про що свідчить його письмовий підпис.

Як вбачається з наявної у справі облікової відомості результатів інвентаризації товарно-матеральних цінностей від 6.06.2012 року (а.с. 10-12), в обході № 4 лісника ОСОБА_2 виявлено недостачу лісопродукції в кількості 212,43 м.куб., що згідно даних бухгалтерського обліку по собівартості складає 9346,25 грн. З вказаним документом відповідач ознайомився під розписку та зауважень не подавав.

На підставі наказу Буського ДЛГП «Галсільліс» від 8.06.2012 року (а.с. 29), ОСОБА_2 у зв'язку із вказаною недостачею, було оголошено догану та відсторонено від займаної посади лісника. А, згідно наказу від 16.07.2012 року (а.с. 30), ОСОБА_2 було звільнено від займаної посади з 16.07.2012 року. Як вбачається з цих наказів, відповідач з ними був ознайомлений під письмову розписку, проте їх не оскаржував, що додатково свідчить про його згоду із виявленою недостачею.

Більше того, як видно з наявного у справі письмового пояснення ОСОБА_2 від 8.06.2012 року (а.с. 8), останній визнав результати інвентаризації ввірених йому цінностей та виявлені показники їх недостачі, а також погодився відшкодувати збитки.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що працює на посаді головного лісничого Буського ДЛГП «Галсільліс». 8.06.2012 року, він разом із директором підприємства ОСОБА_3, приїжджали до ОСОБА_2, який в цей час був вдома, для обговорення питання щодо добровільного погашення відповідачем суми недостачі, на що ОСОБА_2 власноручно написав письмові пояснення від 8.06.2012 року, в яких добровільно погодився відшкодувати збитки.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків, члени інвентаризаційної комісії ОСОБА_7 і ОСОБА_8 суду пояснили, що саме 6.06.2012 року відповідач ОСОБА_2 дійсно був присутній при здійсненні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, з виявленою недостачею погоджувався, і добровільно без будь-якого тиску та зауважень підписував усі пов'язані з інвентаризацією документи.

Тієї обставини, що наявні підписи ОСОБА_2 на вказаних вище інвентаризаційних документах йому не належать, відповідач під сумнів не ставить. Не оспорює відповідач і самого факту написання ним письмових пояснень вказаного змісту, лише має зауваження щодо їх дати, котре на думку суду не є істотним, і спростовується наявними в матеріалах справи документами та показаннями свідків.

Що стосується покликання відповідача на те, що він в період з 5.06.2012 року по 22.06.2012 року знаходився на лікуванні в Буській ЦРЛ, а тому не міг брати участь у вказаній інвентаризації, спростовується наведеними вище показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, власноручними підписами ОСОБА_2 на зазначених документах, що наявні у справі, дійсність яких відповідач під сумнів не ставить, а також поясненнями самого відповідача, який в судовому засіданні пояснив, що під час лікування він міг відлучатися з лікарні.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2, працюючи на посаді лісника обходу № 4, будучи матеріально-відповідальною особою, не забезпечив схоронність переданих йому матеріальних цінностей у ввіреному йому обході № 4, чим заподіяв матеріальну шкоду підприємству у вигляді недостачі лісопродукції в кількості 212,43 м.куб., за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, наказ про яку не оспорював. Оскільки, згідно даних бухгалтерського обліку розмір недостачі, яка виникла з вини ОСОБА_2 складає 9346,25 грн., а тому підлягає до стягнення з відповідача.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути 214,60 грн. судового збору.

Ураховуючи викладене, на підставі ст. 11 ЦК України, ст.ст. 130, 131, 134, 135, 135-1, 135-3, 136, 137, 138, 139, 233 КЗпП України, та керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 209, 212-215, 218, 222-223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позов задоволено повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) у користь Буського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (ЄДРПОУ 31148180) матеріальну шкоду в розмірі 9346,25 грн. (дев'ять тисяч триста сорок шість гривень 25 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) у користь Буського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (ЄДРПОУ 31148180) 214,60 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги через Буський районний суд, з дня його проголошення.

Суддя: І. Б. Кос