Ухвала суду № 26343467, 14.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 р.Справа № 2а-1670/2052/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БУД-ВБР" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 2а-1670/2052/12

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

до Приватного підприємства "БУД-ВБР"

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області Державної податкової служби, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "БУД-ВБР", в якому просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток в сумі 283 111 грн. 72 коп. та по податку на додану вартість в сумі 320 123 грн. 27 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 2а-1670/2052/12 позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості відповідача є узгодженою та в добровільному порядку не сплачена.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та не заперечується сторонами, що Приватне підприємство "БУД-ВБР" (34852468) 15.01.2007 року зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ з 16.01.2007 року та був зареєстрований, як платник податку на додану вартість свідоцтво № 100054476 від 23.07.2007 року.

Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку Приватного підприємства "БУД-ВБР" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року.

Результати перевірки оформлені актом від 31.12.2010 року № 7500/23-209/34852468, в якому контролюючим органом відображено порушення позивачем, в тому числі, п.п. 1.32 статті 1, п.5.1 п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 226 436 грн.; п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 256 091 грн.

На підставі висновків вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000442301/181 та № 0000472301/182 від 04.02.2009 року, якими відповідачу визначено суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 320 113,75 грн. та за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 283 045 грн. відповідно.

Відповідач не погодившись з вказаними рішеннями оскаржив їх до Полтавського окружного адміністративного суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року по справі № 2а-1670/1603/11 за адміністративним позовом Приватного підприємства "БУД-ВБР" до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень позовні вимоги задоволено, податкові повідомлення - рішення № 0000442301/181 та № 0000472301/182 від 04.02.2009 року - скасовано.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року, апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ задоволено, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року по справі № 2а-1670/1603/11 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "БУД-ВБР" про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовлено. Таким чином, у справі наявне судове рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року доказування не потребують.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення зобов'язань у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування зобов'язань не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким здійснені нарахування, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідачем до Кременчуцької ОДПІ подано податкові декларації з податку на додану вартість № 9012663249 від 19.12.2011 року, № 9013807367 від 18.01.2012 року, № 9006141464 від 17.02.2012 року та № 9011831751 від 15.03.2012 року, згідно яких позивачем визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті в розмірі 43011 грн.

Крім того, 26.01.2012 року відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, згідно якої сплаті підлягають кошти в сумі 6 187 грн.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, в терміни, передбачені законодавством, податкове зобов'язання з ПДВ, визначене податковою декларацією № 40544 від 20.01.2012 року, у розмірі 124 935 грн. відповідачем не сплачено.

Згідно наданого позивачем розрахунку та картки особового рахунку відповідача, які містяться в матеріалах справи, за відповідачем значилася переплата в розмірі 12 298,39 грн. (по податку на додану вартість - 12291,02 грн., по податку на прибуток - 7,37 грн.), крім того, заборгованість частково погашена, а саме, в рахунок боргу по податку на додану вартість відповідачем сплачено 31 102 грн., в рахунок боргу по податку на прибуток підприємством сплачено - 6187 грн.

Станом на час розгляду справи сума заборгованості, згідно вказаних податкових повідомлень - рішень та поданих декларації, з урахуванням переплати та часткової сплати боргу, з податку на додану вартість становить 320 113,75 грн., з податку на прибуток - 283 037,63 грн. відповідно.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 129.1.1 Податкового кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до пункту 129.4. Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З урахуванням вищевикладеного відповідачу було нараховано пеню в сумі 465,63 грн.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищевказаної норми, з метою досудового врегулювання спору, Кременчуцькою ОДПІ, при виникненні податкового боргу, було винесено та направлено податкову вимогу № 2180/1 від 30.12.2011 року, конверт з якою повернувся 14.02.2012 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкова вимога вважається врученою відповідачу 14.02.2012 року, разом з тим, доказів сплати грошових зобов'язань платником податків не надано.

Посилання відповідача на передчасність подання Кременчуцькою ОДПІ позовної заяви про стягнення податкового боргу є безпідставним.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що податкову вимогу надіслано відповідачу 11.01.2012 року і 60 день, з дня надіслання, припадає на 12.03.2012 року, тому право на звернення до суду у позивача виникло 13.03.2012 року. За таких обставин Кременчуцька ОДПІ з позовною заявою про стягнення податкового боргу з відповідача звернулася з дотриманням строків встановлених законом.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні.

Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зазначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Аналогічна за змістом норма міститься і у підпункті 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом.

Колегія суддів, погоджуючись з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції і вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростували, а тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "БУД-ВБР" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 2а-1670/2052/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Жигилій С.П. Чалий І.С.