Ухвала суду № 26343218, 09.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 р.Справа № 2029/2а-111/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.02.2012р. по справі № 2029/2а-111/12

за позовом ОСОБА_1

до Пенсійного фонду України , Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова

про визнання дій незаконними, зобов'язання призначення та виплати пенсії за віком, як особі що мешкає за межами України,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просив визнати дії незаконними, зобов'язати призначити та виплатити пенсію за віком, як особі що мешкає за межами України і визнати незаконною відмову Пенсійного фонду України щодо призначення та виплаті позивачу пенсії за віком; зобов'язати відповідачів призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 5 жовтня 2011 року, за межі України, відповідно до діючого законодавства України; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, посилаючись на те, що до виїзду 05.07.1995 року до Ізраїлю, позивач мешкав в м. Харкові за адресою: АДРЕСА_1, та загальний трудовий стаж позивача в Україні становить 36 років. 07 жовтня 2009 року Конституційний Суд України у справі № 1- 32/2009 визнав такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ, в зв'язку з чим виникло право позивача на отримання пенсії за віком. 04 жовтня 2011 року позивач звернувся до відповідача Пенсійного фонду України, з заявою про призначення та виплату йому пенсії, на яку 27 жовтня 2011 року отримав відмову, яку він вважає незаконною.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.02.2012 року позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Згідно приписів ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ОСОБА_1, до виїзду 05.07.1995 року на постійне місце проживання до країни Ізраїль, мешкав в м. Харкові за адресою: АДРЕСА_1, та загальний трудовий стаж позивача в Україні становить 36 років. 04.10.2011 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення та виплати йому пенсії за віком.

Відповідно до п.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

За приписами п.2 зазначеного Порядку, органом, що призначає пенсію, є управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до п. 16 Порядку, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

З матеріалів справи слідує, що позивач надав заяву про призначення пенсії за віком до Пенсійного фонду України, а не до управління Пенсійного фонду України в районі, місті і районі у місті, тобто звернувся не до органу, який призначає пенсію. Крім того, в порушення п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачем не зазначено ідентифікаційний номер, вид пенсії, статус працюючої або непрацюючої особи та не надано перелік документів визначених в п.7 зазначеного Порядку.

Листом Пенсійного фонду України від 27.10.2011 року за № 20522/л-11 позивачу надано відповідь - роз'яснення в порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».

Будь-якого рішення про відмову в призначенні пенсії позивача не приймалось.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу Адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано суду доказів наявності рішення про відмову в призначенні пенсії за віком.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.02.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.02.2012р. по справі № 2029/2а-111/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С.