Ухвала суду № 26341282, 09.10.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/10020/2012

У Х В А Л А

"09" жовтня 2012 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого- судді Пустовіт З.П.

при секретарі Гоноболіній О.І.

з участю представника стягувача Бойка С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бердянську заяву ОСОБА_2 про розстрочку та зміну порядку виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 квітня 2012 року задоволений позов ПАТ «Ерсте Банк»: стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»(м.Київ, вул.. Польова, буд.24 Літ.-Д, код ЄДРПОУ 34001693) заборгованість за кредитним договором №014/6943/2/12424 від 28.03.2008 року станом на 24 листопада 2011 року в сумі 202 102 (двісті дві тисячі сто дві) гривні 69 копійок, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 171304,27 грн., заборгованості за відсотками в сумі 4099,24 грн., пені в сумі 26699,18 грн., а також судовий збір в сумі 2021 грн. 03 коп.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30.05.2012 року зазначене рішення Бердянського міськрайоннго суду залишено без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 без задоволення. Отже, рішення суду набрало законної сили та знаходиться на примусову виконанні у ВДВС Бердянського МРУЮ.

18.09.2012 року ОСОБА_2 направив до суду заяву, в якій просив відстрочити виконання рішення до 04 квітня 2022 року, розстрочити виконання рішення згідно з запропонованим ним порядком, змінити примусове виконання рішення на добровільне виконання, відкласти провадження примусового виконання до вирішення порушених ним питань. В своїй заяві зазначив, що 01.08.2012 року Бердянським міськрайонним судом видано виконавчий лист №2-5056/11, а 17.08.2012 року відділом ДВС Бердянського МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та накладено арешт на все майно. Стягнуту судом суму коштів він визнає та бажає сплатити її добровільно, однак йому потрібна розстрочка для добровільного виконання рішення. Оскільки почалося примусове виконання, просить змінити примусове виконання на добровільне виконання в такому порядку: надати йому розстрочку на 120 місяців, при цьому місячний платіж на таких умовах складатиме 1685,00 грн. Погашення боргу може гарантувати тим, що на даний час у нього практично вирішено питання стосовно отримання прибутку.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.

Представник стягувача Бойко С.А. заперечував проти задоволення заяви, пояснивши, що, незважаючи на те, що ОСОБА_2 визнає суму боргу, стягнуту за рішенням суду, однак з моменту винесення рішення не тільки не гасить борг, але й не виконує умови кредитного договору, згідно з яким йому продовжують нараховуватися проценти. Розстрочка виконання рішення суду надається у виняткових випадках, проте ОСОБА_2 не зазначив такі обставини та не надав відповідні докази. Тому просив у задоволенні заяви відмовити.

Розглянувши заяву про розстрочку та зміну порядку виконання рішення суду, заслухавши думку представника стягувача, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

У відповідності з абз.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, яку суд визнає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Боржник ОСОБА_2 будь-яких виняткових обставин, які б могли бути підставою для надання розстрочки чи зміну порядку виконання рішення, не зазначив, доказів наявності у нього таких обставин суду не надав.

Те, що на даний час він знайшов роботу і у нього появилися прибутки, навпаки, свідчить про відсутність виняткових обставин та можливість виконання рішення суду.

Щодо питання зміни порядку виконання рішення суду, яке може бути також застосовано лише у разі неможливості виконання рішення суду, то таких обставин ОСОБА_2 суду не зазначив та не представив жодних доказів. Більш того, заміна примусового виконання рішення суду на добровільне виконання при наявності вже стадії примусового виконання не передбачена ані ЦПК України, ані Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2

Керуючись ст..373 ЦПК України ,суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочку та зміну порядку виконання рішення суду -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: З. П. Пустовіт