Постанова № 26341129, 03.10.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/9302/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Білоусової О.М., при секретарі Марченко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

03.09.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача в частині невиконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 р. та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2012 р. по справі № 2а-6260/10; 2) зобов'язати відповідача встановити щомісячне нарахування та виплату йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з вимог зазначених рішень судів, згідно статті 50 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком; 3) зобов'язати відповідача виплатити йому накопичений за період з 15 квітня 2010 р. борг, що виник в зв'язку з невиконанням ним постанови та ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій; 4) згідно вимог частини 3 статті 14, частин 1, 2 статті 166 КАС України, постановити окрему ухвалу щодо усунення порушень законодавства з боку відповідача та притягнення до відповідальності винних осіб. В обґрунтування позову зазначив, що 30.08.2011 р. колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, своєю постановою, частково задовольнила його позовні вимоги по справі № 2а-6260/10, визнала протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо недоплати «додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1»у розмірах, передбачених статтею 50 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов'язала ГУ ПФУ провести перерахунок і виплату зазначеної додаткової пенсії у відповідності до вимог статті 50 Закону України № 796-ХІІ, за період з 15 квітня 2010 р. Ухвалою колегія суддів Вищого адміністративного суду України від 16.02.2012 р. постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 р. залишена без змін. Згідно чинних по теперішній час рішень Конституційного суду України: від 19.07.2001 р. № 9-рп/2001 (п. 4.1 мотивувальної частини), від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 (п. 6 мотивувальної частини), від 17.04.2004 р. № 7-рп/2004, від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 (п. 5.1 мотивувальної частини), від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005 (п. 4 мотивувальної частини), від 09.06.2007 р. № 6-рп/2007 (п.п. 3.1, 3.2, 4 та 5 мотивувальної частини, п. 4 резолютивної частини), від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 (п.п. 5.3, 5.4 та 7.1 мотивувальної частини), від 27.11.2008 р. № 26-рп/2008 ( п. 4 мотивувальної частини), від 30.11.2010 р. № 22-рп/2010 (пп. 2.2, 2.3 мотивувальної частини, п. 1 резолютивної частини), ГУ ПФУ прямо порушувало статті 1, 3, частину 2 статті 6, частину 2 статті 8, частину 2 статті 19, статті 21, 22, пункт 1 частини 1 статті 92 Конституції України. Згідно ч.5 ст. 254 КАС України, зазначені судові рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, набрали законної сили та відповідач повинен був виконати рішення суду. Зазначає, що 10.04.2012 р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області йому був наданий виконавчий лист по справі №2а-6260/10, на підставі якого, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Запорізькій області 24.04.2012 р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по справі ВП № 32282926. Однак, як свідчить лист відповідача від 20.06.2012 р. № 918/Ф-9, всупереч зазначених судових рішень, він продовжує щомісячно нараховувати та виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, не керуючись нормою статті 50 Закону України № 796-ХІІ, тобто 50% мінімальної пенсії за віком, а за зовсім іншим розміром, що складає 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В зв'язку з наявністю у діях службових осіб відповідача ознак складу злочину, передбаченого статтею 382 КК України, у відповідності до пункту 1 статті 94 КПК України, 07.07.2012 р. позивач звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою, котра, згідно її листа від 17.07.2012 р. № 05/2/3-р, була переслана до Пенсійного фонду України. Як свідчить відповідь його юридичного управління від 20.08.2012 р. № 16365/Ф-6, відповідач взагалі не збирається виконувати вказані судові рішення і встановлювати щомісячне нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з вимог статті 50 Закону України № 796-ХІІ, а також повертати накопичений борг у повному обсязі.

Крім того, під тиском відповідача, 11.06.2012 р. виконавець, так і не виконавши покладені на нього законодавством обов'язки, ухвалив постанову по справі ВП № 32282926 про повернення виконавчого документа стягувачеві. Зазначене рішення виконавця було оскаржене у Бердянському міськрайонному суді, постановою якого від 06.07.2012 р. по справі № 801/6445/2012, його дії були визнані протиправними, а постанова про повернення виконавчого документа незаконною, що підлягає скасуванню, яку державний виконавець оскаржив в апеляційному порядку.

Таким чином, безпідставно відмовившись від виконання, судових рішень Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, які набрали чинності, відповідач порушив ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 255 КАС України, що, згідно ч.3 ст.14 та ч.ч. 1, 2 ст. 166 КАС України, вимагає від суду відповідного реагування стосовно винних осіб. Відповідачем порушуються не тільки Конституція і закони України, але й права, визначені у ратифікованій Україною «Європейській Конвенції про захист прав і основних свобод людини», зокрема, заборона зловживань з боку держави, спрямованих на скасування прав чи їх обмеження (стаття 17), забезпечення гарантій визнаних прав людини (стаття 53), забезпечення захисту майнових прав (стаття 1 Протокол № 1).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення відповідно до викладених в позові обставин, додатково зазначивши, що відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005 р., органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Просив позов задовольнити повністю та допустити негайне виконання рішення в частині позовних вимог п.2 п.3 його позову, про що надав письмову заяву (а.с.32). Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.25). В наданих суду запереченнях на позовну заяву просив, розглянути справу за відсутності представника відповідача та зазначив, що відповідно до ст. 105 КАС України, адміністративний позов повинен містити вимоги щодо будь-яких зобов'язань, стягнень або визнання неправомірними рішень та даний позов не містить таких вимог, отже, не можливо встановити предмет позову та надати відповідні заперечення. Щодо невиконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 р., зазначає що на виконання даної постанови управлінням було проведено перерахунок пенсії, в результаті якого донараховано 3854,63 грн. Що стосується виплати зазначеної суми, то згідно п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»положення ст.ст.50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік. Відповідні розміри підвищення до пенсії встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення пенсійного забезпечення громадян", від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»та від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення». Фінансове забезпечення даних виплат, відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

На даний час органи Пенсійного фонду не фінансуються для даних виплат в більших розмірах, ніж передбачено чинним законодавством. Крім того, Конституційний Суд України своїм Рішенням від 25.01.2012 №3-рп/2012 по справі № 1-11/2012 підтвердив правомірність обчислення пенсії в розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України. Згідно чинного законодавства не вбачається можливості виконати постанову суду та провести додаткові виплати (а.с.27-28).

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 р. постанова Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2010 р. про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 скасована, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_1 у розмірах, передбачених ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області провести перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 15 квітня 2010 р. з урахуванням отриманих ним сум за вказані періоди та забезпечити її виплату. В решті позовних вимог відмовлено (а.с.7).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2012 р. постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 р. залишена без змін (а.с.8-11).

На виконання постанови від 30.08.2011 р. про зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії, Бердянським міськрайонним судом було видано виконавчий лист 10.04.2012 р. № 2а-6260/10 (а.с.12).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управляння юстиції у Запорізькій області ВП № 32282926 від 24.04.2012 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-6260/10 виданого Бердянським міськрайонним судом 10.04.2012 р. (а.с.13-14).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управляння юстиції у Запорізькій області ВП № 32282926 від 11.06.2012 р. виконавчий лист № 2а-6260/10 повернуто стягувачеві ОСОБА_1 (а.с.16-17).

Як встановлено в судовому засідання з наданих позивачем пояснень, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві була оскаржена в Бердянському міськрайонному суді та постановою суду 06.07.2012 р. дії державного виконавця були визнані протиправними, а постанова про повернення виконавчого документа незаконною, яка підлягає скасуванню. Дана постанова суду оскаржена державним виконавцем в апеляційному порядку. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дії відповідача в частині невиконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 р. та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2012 р. по справі № 2а-6260/10, зобов'язання встановити щомісячне нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з вимог зазначених рішень судів, згідно статті 50 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та зобов'язання виплатити накопичений за період з 15 квітня 2010 р. борг, що виник в зв'язку з невиконанням постанови та ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій вже вирішені під час розгляду в місцеву суді та перегляду в порядку апеляційного провадження та Вищим адміністративним судом України.

Постанова суду виконувалася в порядку примусового виконання та на даний час постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві оскаржена в судовому порядку.

В данному випадку вбачається спір, який належить вирішувати в порядку виконання судових рішень.

Щодо вимог позивача про постановлення окремої ухвали в порядку, встановленому ст. 166 КАС України, про усунення порушень законодавства з боку відповідача та притягнення до відповідальності винних осіб, судом при розгляді справи підстав для постановлення окремої ухвали не встановлено.

Крім того, нормами діючого адміністративного законодавства України не передбачено звернення особи з заявою про постановлення окремої ухвали. Окрема ухвала -це процесуальний засіб реагування суду на виявлені ним в ході розгляду справи порушення закону.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому згідно положень ст. 94 КАС України, судові витрати необхідно компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 69-70, 86, 94, 158, 160, 163, 166, 186, 254, 255 КАС України, судд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дії головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині невиконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 р. та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.02.2012 р. по справі №2а-6260/10, зобов'язання відповідача встановити щомісячне нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з вимог зазначених рішень судів, згідно ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, зобов'язання відповідача виплатити борг за період з 15.04.2010 р., що виник в зв'язку з невиконанням ним постанови та ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій, допустивши негайне виконання, а також про постановлення окремої ухвали щодо усунення порушень законодавства з боку відповідача та притягнення винних осіб, відмовити. Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України. Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бердянський міськрайонний суду Запорізької області протягом 10 днів з дня отримання копії рішення в повному обсязі.

Суддя О.М. Білоусова