Ухвала суду № 26338140, 02.10.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/2727/12 02.10.2012 02.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-/1490/1878/12 Суддя суду 1-ої інстанції Батченко О.В.

Категорія 53 Суддя-доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

Ухвала

Іменем України

02 жовтня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,

при секретарі: Орельській Н.М.,

за участю: позивача ОСОБА_3, представника відповідача Мерлянової С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара»

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 травня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» (далі - ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара») про стягнення компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втраченої частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та відшкодування немайнової шкоди,

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» про стягнення компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втраченої частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та відшкодування немайнової шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що по 08 квітня 2011 року перебував з відповідачем в трудових відносинах. За цей час адміністрація підприємства систематично недотримувалось по відношенню до нього законодавства про працю. Так, з жовтня 2010 року відповідач не виплатив йому нараховану заробітну плату, чим порушив строки її виплати, тому заборгованість на час звільнення по остаточному розрахунку разом з компенсацією за невикористані відпустки складає 7 803,00 грн.

08 квітня 2011 року згідно наказу № 40 від 11 квітня 2011 року позивач був звільнений з підприємства за власним бажанням. Однак компенсація з втрати заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати, яка провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку встановленим законодавством нараховано не було. Посилаючись на те, що в день звільнення не був здійснений остаточний розрахунок по всій сумі заборгованості яка станом на 01 березня 2012 року становить 49 707,77 грн. ( компенсація втрати від інфляції частини заробітної плати у зв'язку із затримкою термінів її виплати - 401,64грн., компенсація втрати від інфляції частини заробітної плати у зв'язку із затримкою термінів її виплати, що не виплачена за судовим наказом - 955,63 грн., компенсація за час затримки виплати заробітної плати - 24 579,62 грн., компенсація за час затримки виплати заробітної плати за судовим наказом від 05 листопада 2010 року - 23 266,88 грн. та моральна шкода 500 грн.) просив стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 травня 2012 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» на користь ОСОБА_3 11859, 75 грн. компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також 500 грн. - немайнової шкоди. Розподілені судові витрати. У задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просило рішення суду в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволені.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював з 1998р. на ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» стропальником і 08 квітня 2011р. був звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП.

При звільнені позивача остаточний розрахунок з ним проведено не було, сума заборгованості складала 7803 грн.

За судовим наказом Центрального районного суду від 22 лютого 2012р. з ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» на користь ОСОБА_3 стягнуто 7803 грн. заборгованості по заробітній платі.

Встановивши факт затримки з вини ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» розрахунку при звільненні ОСОБА_3 та заподіяння йому моральних страждань у зв'язку з порушенням його законних прав (ст.116 КЗпП), суд правомірно на підставі ст.ст.117,2371 ухвалив рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду в частині відхилених вимог не є предметом перевірки на його законність і обґрунтованість в апеляційному порядку у відповідності з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК.

Правильність розрахунку, а також розмір компенсації присуджених сум ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» не оспорює.

Аргументи апелянта щодо відсутності вини не спростовують висновків суду, так як порушення справи про банкрутство згідно з ухвалою суду від 23.09.2009р. та ч.6 ст.12 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не є перешкодою для виплати заробітної плати. А за постановами державного виконавця від 06.05.2009р., 19.06.2009р. арешт накладався не на рахунки ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара», а на належні йому грошові кошти в банківських установах і лише в межах 1307461,03 грн. Накладення арешту на майно, яке не входить до складу цілісного майнового комплексу теж не є перешкодою (не впливає на господарську діяльність) для виконання зобов'язань перед позивачем.

Інших доказів, які б свідчили про неможливість своєчасного проведення розрахунку з позивачем при звільненні відповідач не надав.

Оскільки суд ухвалив правильне по суті рішення, то апеляційна скарга в силу ч.2 ст.308 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: