Рішення № 26331144, 25.09.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/1785/2012р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Стоілової Т.В.,

при секретарі Єрмоленко Н.Ю.,

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на квартиру, визнання права власності на Ѕ частину квартири та визначення порядку користування квартирою,-

В С Т А Н О В И В:

25.07.2012 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на квартиру, визнання права власності на Ѕ частину квартири та визначення порядку користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивачка ОСОБА_2 зазначила, що знаходилась в юридичному шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 17 лютого 2001 року по 09.04.2012р. Від шлюбу мають неповнолітню дитину -сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

До вступу в шлюб вона мала трикімнатну в м.Білозерське, Донецької області в який вони мешкали разом з чоловіком, а в 2003році вона її продала та переїхали на постійне проживання до м. Красноармійська Донецької області. На підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 та зареєстрованого у реєстрі № 4991 вони придбали житлову квартиру за адресою АДРЕСА_1, що складається з трьох кімнат загальною площею 59 кв.м., в якій вона мешкала разом з чоловіком і мешкає з ним на цей час. Вартість квартири позивачка оцінює в 160 000грн.

На підставі ст.ст.60, 63, 70 СК України позивачка вважає, що вона має право на Ѕ частину зазначеної квартири, оскільки на момент її придбання вона з чоловіком знаходились в шлюбі і ця квартира є сумісною власністю подружжя. Добровільно її чоловік ОСОБА_3 відмовляється розділити квартиру.

Тому позивач просить суд визнати квартиру АДРЕСА_1 сумісною власністю подружжя та визначити порядок користування зазначеною квартирою, виділивши в користування їй та її неповнолітньому сину кімнату площею 11,5 кв.м та кімнату площею 8кв.м., відповідачеві виділити в користування кімнату площею 16,3кв.м.; прихожу, кухню, туалет та ванну залишити в спільному користуванні.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином ( а.с.17,18, 31-33).

За згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 224 УПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позовні вимог слід задовольнити з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони знаходились в юридичному шлюбі з 17 лютого 2001 року по 09 квітня 2012 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та рішенням суду про розірвання шлюбу (а.с.10, 11).

Від цього шлюбу в них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1(л.с.11а).

Відповідно договору купівлі-продажу квартири від 16.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 та зареєстрованого у реєстрі за № 4991, на ім'я ОСОБА_3 була придбана житлову квартиру за адресою АДРЕСА_1, що складається з трьох кімнат загальною площею 59кв.м.(л.с.7- 9).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Оскільки квартира АДРЕСА_1 була придбана 16.08.2005 року(тобто під час знаходження сторін в юридичному шлюбі) на ім'я відповідача ОСОБА_3, суд визнає, що ця квартира є спільною сумісною власністю подружжя та визнає за позивачкою ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину спірної квартири.

Згідно ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст.70 ч.1 СК України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Частина 3 цієї статті говорить, що частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатні для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Щодо вимог позивачки про визначення порядку користування спірною квартирою, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності"№20 від 22.12.1995 року зі змінами та доповненнями, квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири, або які можна переобладнати в такі квартири. В протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивачки щодо встановлення порядку користування спірною квартирою є обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам закону і підлягають задоволенню, позивачці ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід виділити в користування кімнат площею 11,5 кв.м та площею 8кв.м., відповідачеві ОСОБА_3 слід виділити в користування кімнату площею 16,3кв.м.; прихожу, кухню, туалет та ванну залишити в спільному користуванні.

Керуючись ст.60,68, 63, 70 СК України, ст.ст.316, 317, 379, 382, 392 ЦК України п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності"№20 від 22.12.1995 року зі змінами та доповненнями, ст.ст. 10, 11, 79, 84, 88, 212, 213, 214, 215, 218 , 224-228 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на Ѕ частину квартири та визначення порядку користування квартирою, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності подружжя на квартиру за адресою АДРЕСА_1, що складається з трьох кімнат житловою площею 35,8 кв.м, загальною площею 59 кв.м.

Визначити порядок користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 таким чином: позивачці ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виділити в користування кімнату площею 11,5 кв.м та кімнату площею 8кв.м., відповідачеві ОСОБА_3 виділити в користування кімнату площею 16,3кв.м.; прихожу, кухню, туалет та ванну залишити в спільному користуванні.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 судові витрати - судовий збір в розмірі 800( вісімсот) гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 ( одна тисяча) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя