Вирок № 26330207, 05.10.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №2506/1790/2012

Провадження по справі№ 1/2506/213/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2012 року м. Чернігів Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Мурашко І.А.,

при секретарі - Янович Я.В., Лутченко Т.Ю.,

з участю прокурора - Коваленко Л.М., Домашенко О.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, не працює, має двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 09.04.1997 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.81 КК України до 3 років позбавлення волі; 11.08.1997 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.81, ч.3 ст.42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 23.03.2001 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.1 ст.117, ч.2 ст.118, ч.2 ст.142, ст.42, ст.43 КК України до 5 років позбавлення волі, 15.01.2007 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст.186, ст.69 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільнений 05.10.2007 року по відбуттю строку покарання, проживає: АДРЕСА_1, зареєстрований: АДРЕСА_2,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 16.02.2012 року, приблизно о 14.00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_3 у м. Чернігові, у ході конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс ножем однин удар в область живота та один удар в область шиї ОСОБА_1, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням серозно-м'язевого шару передньої стінки шлунку, різаної рани передньої поверхні шиї, які у сукупності, згідно висновку судово-медичної експертизи №374 від 14.03.2012 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України визнав повністю, але показав, що з 15.02.2012 року на 16.02.2012 року він ночував у свого знайомого ОСОБА_3, з яким вони вживали спиртні напої. 16.02.2012 року, приблизно о 10.00, до ОСОБА_3 прийшли потерпілий ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які принесли 1 л горілки. Вони всі разом на кухні вживали горілку, після чого він пішов спати. Потім він прокинувся від удару по голові та побачив перед собою ОСОБА_1 Через те, що ОСОБА_1 наносив йому удари палицею, він узяв ніж, який лежав на тумбочці, та почав їм відмахуватись, щоб ОСОБА_1 його не бив. ОСОБА_1 у цей час двічі вдарив його по голові палицею, після чого він, тримаючи ніж на витягнутій руці, махав ножем перед собою. Коли ОСОБА_1 "пішов" на нього та намагався знову його вдарити, він один раз махнув ножем у бік ОСОБА_1 від себе вперед на рівні грудей, а другий раз махнув ножем у напрямку ОСОБА_1 зверху вниз, після чого ОСОБА_1 розвернувся та кудись побіг. Куди попав ніж ОСОБА_1 він не бачив. Потім, коли він розмовляв з ОСОБА_3, то останній йому казав, що все буде нормально, і що він не знає чому ОСОБА_1 почав бити його палицею. З ОСОБА_4 він ніколи не зустрічався, з нею спільно не проживав, і з потерпілим відносини з приводу ОСОБА_4 не з'ясовував. Фактично про обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 слідчому він розповів, як у судовому засіданні, але слідчий ОСОБА_12 сам все за нього написав, після чого сказав, якщо він підпише такі показання, то залишиться на підписці про невиїзд, а якщо не підпише, то буде під вартою у тюрмі. Тому, внаслідок психологічного тиску з боку слідчого ОСОБА_12, він був змушений підписати показання, які написав слідчий ОСОБА_12, і які не зовсім відповідали дійсності. Також слідчий ОСОБА_12 написав неправдиві показання свідка ОСОБА_3 На відтворенні обстановки та обставин події були поняті, але слідчий ОСОБА_12 йому сказав, щоб він все розповідав та показував, як раніше давав показання, і тому у присутності понятих він підтвердив свої показання, які давав слідчому. У присутності понятих він нічого не казав про палицю, що він захищався від дій ОСОБА_1, при цьому поняті прийшли на одну хвилину, і фактично нічого не бачили. Чому поняті підтверджують свої показання, що вони були присутні при відтворенні обстановки та обставин події, а також підтвердили зміст протоколу відтворення обстановки та обставин події, пояснити не зміг. Його початкові пояснення працівник карного розшуку переписав після проведення відтворення обстановки та обставин події.

Допитаний 17.02.2012 року у ході досудового слідства в якості підозрюваного ОСОБА_2 показав, що 16.02.2012 року, він перебував у свого знайомого ОСОБА_3, який мешкає за адресою:АДРЕСА_3. Приблизно о 10.00, до ОСОБА_3 прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які принесли горілку. Раніше він зустрічався з ОСОБА_5 та мав з нею стосунки, поки вона не почала зустрічатись з ОСОБА_6. Вони учотирьох вживали алкогольні напої. Коли горілка закінчилась, то ОСОБА_3 пішов спати, а ОСОБА_4 пішла у магазин за горілкою. Він спитав у ОСОБА_1 навіщо він "відбив" у нього ОСОБА_5, на що ОСОБА_6 відповів йому нецензурною лайкою. Це його розлютило, і він декілька разів штовхнув ОСОБА_6 рукою в область грудної клітки. На це ОСОБА_6 схопив його за голову та один раз вдарив рукою у тім'яну частину голови, після чого вони почали боротись. Він, звільнившись, правою рукою узяв з тумбочки кухонний ніж з пластмасовим руків'ям та наніс ОСОБА_1 один удар в область живота. Після цього удару ОСОБА_1 почав до нього підходити, і тому він декілька разів махнув ножем в область грудної клітки та шиї ОСОБА_1, при цьому, йому здається, він його не задів, але точно сказати не може, тому що перебував у стані алкогольного сп'яніння. За умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 сильно шкодує, повністю визнає свою вину у скоєному. З боку працівників міліції ніяких дій фізичного та психічного тиску застосовано не було(а.с.31).

Допитаний у ході досудового слідства в якості обвинуваченого 24.02.2012 року(а.с.48) ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та надав показання, аналогічні його показанням в якості підозрюваного 17.02.2012 року.

Аналогічні показанням в якості підозрюваного від 17.02.2012 року, ОСОБА_2 надав будучи допитаним у ході досудового слідства в якості обвинуваченого 20.03.2012 року(а.с.162), при цьому вину у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України визнав повністю, а також додав, що у ході конфлікту ОСОБА_6 наніс йому удар в область голови, і у нього у цій частині було садно, з якого йшла кров.

Допитаний в якості потерпілого у судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що точно дату подій не пам'ятає, але у лютому 2012 року, приблизно о 10.00, він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_4 прийшли додому до ОСОБА_3, у якого знаходився ОСОБА_2, який у цей час спав. Вони утрьох на кухні пили горілку, а коли горілка закінчилась, то ОСОБА_4 пішла за горілкою у магазин. Він пішов у кімнату, де на ліжку спав ОСОБА_2, та ліг на диван. Потім, не може пояснити чому, він накинувся на ОСОБА_2 та почав бити його по голові. Чим спочатку він бив ОСОБА_2 не пам'ятає, можливо руками, але пам'ятає, що відламав ніжку від стільця, та можливо нею бив ОСОБА_2, але точно цього не пам'ятає. ОСОБА_2 він досить довго бив у потилицю, при цьому наніс йому приблизно 7 ударів. Коли ОСОБА_2 прокинувся, то між ними почалась бійка, але що відбувалось далі, він точно не пам'ятає. Потім він пам'ятає, що сидів на дивані, і у нижній частині живота у нього була рана, з якої йшла кров. Коли ОСОБА_3 сказав, що у нього не має ліків для обробки рани, то він пішов додому, де обробив рану "зеленкою". Потім він разом з ОСОБА_4 пішли додому до ОСОБА_8 пити горілку. У квартирі ОСОБА_8 йому стало погано і вони викликали швидку допомогу. Коли, де та як ОСОБА_2 наніс йому удари ножем він не пам'ятає, ударів ножем він не відчув, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Чи були знайомі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, чи зустрічались вони, йому невідомо. Ніякого конфлікту у нього з ОСОБА_2 з приводу їх відносин з ОСОБА_4 не було. До цих подій між ним та ОСОБА_2 ніяких конфліктів не було. Вважає, що ОСОБА_2 наніс йому удари ножем ненавмисно, з метою самозахисту. Заяву про злочин на ОСОБА_2 він писати не хотів, але чому пояснити не зміг. Початкові показання(а.с.27) він давав, коли перебував під наркозом у реанімації, а тому не читав їх, при цьому не заперечував, що вони ним підписані. Щодо його інших показань слідчому(а.с.57), то він показав, що не пам'ятає, як давав слідчому такі показання, але не заперечував, що протокол його допиту підписаний ним особисто. Уточнив, що при дачі показань слідчому він не пам'ятав про палицю, а тому про неї не розповів слідчому. У судовому засіданні він надав показання про палицю, оскільки нещодавно знайшов її дома.

Будь-яких претензій до ОСОБА_2 не має, оскільки він повністю відшкодував заподіяну йому шкоду, просив призначити ОСОБА_2 не суворе покарання, яке б не було пов'язане з позбавленням волі.

Допитаний у ході досудового слідства в якості потерпілого ОСОБА_1 показав, що у кімнаті з ОСОБА_2 у нього виник конфлікт з приводу ОСОБА_5. ОСОБА_2 кричав на нього нецензурною лайкою та штовхнув його. Він також штовхнув ОСОБА_2, у якого він побачив ніж у руці, і ОСОБА_2 зненацька наніс йому один удар ножем в область живота. Він хотів забрати ніж у ОСОБА_2, але ОСОБА_2 почав махати ножем перед його обличчям, і він відчув, що ОСОБА_2 різонув його ножем в області обличчя чи шиї(а.с.23-24).

Додатково допитаний 29.02.2012 року у ході досудового слідства в якості потерпілого ОСОБА_1 показав, що 16.02.2012 року, він з ОСОБА_5 пішли до їх спільного знайомого ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3. У ОСОБА_3 також був ОСОБА_2 та батьки ОСОБА_3, які перебували у своїй кімнаті. Вони вживати алкогольні напої, а коли горілка закінчилась, то ОСОБА_5 пішла у магазин за горілкою. ОСОБА_3, який сильно сп'янів, пішов спати до кімнати батьків, а він з ОСОБА_2 перебралися до іншої кімнати, де між ним та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт із-за того, що ОСОБА_2 раніше зустрічався з ОСОБА_5. У ході конфлікту ОСОБА_2 штовхнув його руками у тулуб, і він також штовхнув ОСОБА_2. Далі конфлікт продовжився, вони почали боротися, і він побачив ніж у руці ОСОБА_2, який наніс йому один удар в область його живота. Він хотів забрати ніж у ОСОБА_2, щоб ОСОБА_2 більше йому не наносив ударів, але ОСОБА_2 почав розмахувати рукою, в якій тримав ніж, поряд з обличчям та шиєю, і він відчув, що ОСОБА_2 різонув його ножем в області шиї. Він, злякавшись за своє життя, швидко вибіг із квартири та пішов до свого місця проживання, де зустрів ОСОБА_5, якій пояснив, що ОСОБА_2, у ході конфлікту, наніс йому один удар ножем у живіт. Що спонукало ОСОБА_2 вдарити його ножем він не знає(а.с.57).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 показав, що точно дати подій не пам'ятає, але взимку 2012 року, у вечірній час, коли він та дружина перебували дома, до них прийшов слідчий, який попросив його та дружину побути присутніми у якості пойнятих. Він та дружина пройшли до сусідської квартири, де були, як він зрозумів, обвинувачений та два слідчі. Обвинуваченому дали у руки коротку палицю, яка імітувала ніж, і він показував, як наносив удари. У його присутності працівники міліції незаконні методи до підсудного не застосовували. Зараз він обставини справи пам'ятає погано, оскільки пройшов значний час після цих подій. Свої показання у ході досудового слідства(а.с.37) підтверджує повністю, протокол, який був оголошений судом, він читав, і у ньому все вказано правильно. Заперечував проти показань підсудного про те, що поняті нічого не бачили та не чули, що у квартиру під час відтворення обстановки та обставин події вони не заходили, настоював на своїх показаннях.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 показала, що точно дати подій не пам'ятає, але у лютому 2012 року, приблизно о 18.00-19.00, працівник міліції запросив її та чоловіка побути присутніми при проведенні слідчої дії з приводу обставин нанесення підсудним тілесних ушкоджень, на що вони погодились. Підсудний розповідав та показував про обставини справи, а за результатами слідчої дії працівник міліції склав протокол, який вона та чоловік підписали. У протоколі слідчої дії все було записано правильно. У її присутності працівники міліції незаконні методи до підсудного не застосовували. Потім її допитував слідчий, якому вона давала показання, після чого читала та підписувала їх. На даний час більш детально обставини справи не пам'ятає, оскільки це було давно, але вона повністю підтверджує свої показання у ході досудового слідства(а.с.38), які були оголошені судом. Заперечувала проти показань підсудного про те, що поняті нічого не бачили та не чули, що у квартиру під час відтворення обстановки та обставин події вони не заходили, настоювала на своїх показаннях.

Допитана в якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_4 показала, що дату подій не пам'ятає, але у 2012 році, вона разом з потерпілим ОСОБА_1 прийшла додому до ОСОБА_3, щоб випити горілки. У ОСОБА_3 був підсудний, але коли вони прийшли, він спав. Вони утрьох випили горілку, а коли горілка закінчилась, то вона пішла у магазин, де була 15-20 хвилин. Коли вона повернулась із магазину, то потерпілого у ОСОБА_3 не було, а ОСОБА_3 та підсудний спали. Вона нічого незвичайного у квартирі не помітила та пішла до потерпілого додому, який проживає за адресою: АДРЕСА_4. Вдома потерпілий їй показав рану на животі. Крім того, у нього був маленький поріз на шиї, але кров із живота та порізу на шиї у нього не йшла. Потерпілий пояснив, що він подрався з підсудним, який його порізав. Потім вони пішли додому до ОСОБА_8 пити горілку. У ОСОБА_8 потерпілому стало погано, і ОСОБА_8 викликав швидку допомогу. З підсудним у цивільному шлюбі вона не проживала, інтимних стосунків з ним не мала.

Підтвердила свої показання у ході досудового слідства(а.с.56), з яких вбачається, у неї з підсудним були дружні відносини. Також слідчому вона показала, що потерпілий їй казав, що його вдарив ножем ОСОБА_2 у квартирі ОСОБА_3, коли вона пішла у магазин, але що стало причиною такого вчинку ОСОБА_2 їй невідомо.

Допитаний 04.10.2012 року у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 показав, що у лютому 2012 року, більш точно дати подій не пам'ятає, у денний час, до нього додому зайшов ОСОБА_1 разом зі своєю дівчиною ОСОБА_5. ОСОБА_1 перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, кинувся на нього, намагаючись схопити його за плече, однак він відштовхнув руку ОСОБА_1 Він бачив на животі ОСОБА_1 невеликий поріз, і мазав рану "зеленкою". Вони вживали у нього дома горілку, при цьому ОСОБА_1 брав у руку на столі ніж, трохи його піднімав над столом, від чого він злякався, оскільки ОСОБА_1 перебував у стані сильного алкогольного сп"яніння, при цьому ОСОБА_1 йому, а ні словами, а ні ножем, не погрожував. ОСОБА_1 казав, що ОСОБА_2 наніс йому ножем удари у живіт та шию, але при цьому не казав прізвище ОСОБА_2. Після оголошення його показань у ході досудового слідства(а.с.55), свідок ОСОБА_8 показав, що він давав показання слідчому, але не такі, які були оголошені судом, при цьому протокол його допиту підписаний ним. Ці показання він давав слідчому, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, і при цьому він слідчому не повідомляв про те, що ОСОБА_1 йому казав, що саме ОСОБА_2 вдарив його ножем у живіт та шию, а повідомляв тільки, що ОСОБА_1 казав, що ОСОБА_2 вдарив його ножем у живіт та шию.

Допитаний у ході досудового слідства в якості свідка ОСОБА_8, показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що 16.02.2012 року, у денний час, до нього додому прийшов товариш ОСОБА_1 зі своєю дівчиною ОСОБА_5. Він помітив, що ОСОБА_1 був у стані алкогольного сп'яніння, а коли ОСОБА_1 роздягнувся, то він побачив у нього пошкодження в області живота та шиї. На його запитання, що трапилось, ОСОБА_1 відповів, що ОСОБА_2 вдарив його ножем в область живота та різонув в області шиї. Він допоміг ОСОБА_1 обробити поранення розчином "зеленки", оскільки у нього почала виступати кров. Через деякий час ОСОБА_1 стало погано та він викликав швидку допомогу(а.с.55).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12, який працює слідчим СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, показав, що він проводив досудове слідство у справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, по закінченню якого справу було направлено прокурору для затвердження обвинувального висновку. Під час досудового слідства ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю. Ніяких незаконних заходів з його боку, або з боку інших працівників міліції, в тому числі погроз, що ОСОБА_2 буде під вартою, якщо не підпише необхідних показань, до ОСОБА_2 у ході досудового слідства не застосовувалось. Показання у протоколи допитів підсудного, потерпілого та свідків, він записував з їх слів, ніяких погроз або інших незаконних дій при цьому до них не застосовував. Підсудний, потерпілий та свідки показання давали добровільно, читали свої показання, після чого власноручно підписували їх. Коли він допитував свідка ОСОБА_8, то свідок був у адекватному стані, і у стані алкогольного сп'яніння не перебував.

Допитаний у ході досудового слідства в якості свідка ОСОБА_3, показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що 16.02.2012 року, зранку, до нього прийшов ОСОБА_2, з яким вони вжили спиртні напої. Через деякий час до нього прийшли ОСОБА_5 з хлопцем на ім'я ОСОБА_6, які принесли спиртне. Вони всі разом продовжили вживати алкогольні напої на кухні. Вживши весь алкоголь, він вирішив піти спати, оскільки сильно сп'янів, а ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишилися на кухні. Він зайшов до кімнати батьків та заснув. Коли прокинувся, то дізнався, що ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6, а саме вдарив його ножем. Чому ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_6 ножем, він не знає, бо не був присутнім при цих подіях. Раніше ОСОБА_5 зустрічалась з ОСОБА_2, а зараз він декілька разів бачив її з ОСОБА_6, і можливо конфлікт виник із-за ОСОБА_5(а.с.53).

Крім фактично часткового визнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину у судовому засіданні та його показань у ході досудового слідства, показань потерпілого у ході досудового слідства, а також частково у судовому засіданні, показань свідків у ході досудового слідства та у судовому засіданні, винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується доказами, перевіреними у судовому засіданні, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинений злочин(або такий, що готується) від 17.02.2012 року(а.с.6), відповідно до якого ОСОБА_1 просить прийняти міри до ОСОБА_2, який 16.02.2012 року наніс йому тілесні ушкодження у вигляді ножових поранень;

- протоколом огляду місця події від 16.02.2012 року(а.с.10-13), відповідно до якого була оглянута квартира АДРЕСА_3 у м. Чернігові, та виявлено: ніж довжиною 20 см з дерев'яним руків'ям, ніж довжиною 15 см з металевим руків'ям, ніж довжиною 8 см з пластиковим руків'ям білого кольору, і будь-якої дерев'яної палиці не вилучалось;

- протоколом огляду місця події від 16.02.2012 року(а.с.14), відповідно до якого була оглянута квартира АДРЕСА_5 у м.Чернігові, та виявлено майку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору;

- довідкою Чернігівської міської лікарні №2 від 17.02.2012 року(а.с.16), відповідно до якої ОСОБА_1 знаходиться на лікуванні у реанімаційному відділенні з 16.02.2012 року з діагнозом: проникаюче колото-різане поранення брюшної полості з пошкодженням серозно-м'язевого шару шлунку;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 17.02.2012 року(а.с.32-36), відповідно до якого ОСОБА_2, у присутності понятих, добровільно розповів про обставини вчиненого ним злочину, зокрема, що він, 16.02.2012 року, приблизно о 14.00, у приміщенні квартири наніс ОСОБА_1 один удар ножем в область живота, а потім на статисті відобразив механізм нанесення удару. Крім того, ОСОБА_2 розповів, що оскільки ОСОБА_1 продовжував на нього йти, то він ще декілька разів махнув ножем у бік ОСОБА_1, коли той перебував обличчям до нього;

- протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 29.02.2012 року(а.с.51-52), згідно якого ОСОБА_2 заявив, що серед представлених трьох ножів, він впізнає ніж під №3, яким він завдав удар в область живота ОСОБА_1;

- протоколом виїмки від 29.02.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 було вилучено реглан чорного кольору(а.с.59);

- протоколом огляду предметів від 29.02.2012 року(а.с.61-65), згідно якого оглянуто: реглан темного кольору, який вилучений 29.02.2012 року у ОСОБА_1, зі слідами речовини бурого кольору та ніж з пластиковою руків'ям червоного кольору, вилучений 16.02.2012 року при огляді місця події;

- висновком медико-криміналістичної експертизи №33-МК від 21.03.2012 року(а.с.80-82), відповідно до якого на досліджених реглані та футболці відмічаються по одному наскрізному пошкодженню тканини у вигляді розрізів на їх передніх поверхнях зліва внизу, які могли виникнути від дії колючо-ріжучого знаряддя типу ножа, а пошкодження на футболці та реглані знаходяться у схожих областях;

- висновком судово-медичної експертизи №374 від 14.03.2012 року(а.с.86-88), відповідно до якого у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням серозно-м'язевого шару передньої стінки шлунку, різаної рани передньої поверхні шиї, які виникли від дії колючо-різального предмету типу ножа, і могли утворитися 16.02.2012 року. Проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням серозно-м'язевого шару передньої стінки шлунку відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя; виходячи з кількості зовнішніх ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1, їх характеру та розташування, експерт вважає, що він міг піддаватись впливу, як мінімум двох травмуючих дій; не виключена можливість, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1, могли утворитись за обставин, на які вказують потерпілий та підозрюваний у ксерокопіях протоколів їх допитів, наданих на експертизу;

- висновком імунологічної експертизи №94 від 29.03.2012 року(а.с.104-107), відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_1 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В; кров підозрюваного ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В. В слідах на майці(об.№1), реглані(об.№2,3), вилучених у потерпілого ОСОБА_1, знайдена кров людини, в якій серологічно в об'єкті №3 виявлений лише антиген Н. Таким чином, не виключено, походження антигену Н від крові особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В; такою особою, не виключено, міг бути потерпілий ОСОБА_1;

- речовими доказами: зразками крові ОСОБА_1, регланом та футболкою, що належить ОСОБА_1, зі слідами рідини бурого кольору, змивами з ножа та волокнами схожими на текстиль(а.с.111-113), ножем(а.с.114-116).

Згідно дослідженого у судовому засіданні відмовного матеріалу №164пр-12, прокуратурою м. Чернігова за результатами перевірки показань ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо застосування відносно нього незаконних заходів під час досудового слідства, в порушенні кримінальної справи відносно слідчого ОСОБА_12 відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України.

Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи обвинувачення та показання підсудного ОСОБА_2, як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_2, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі. Вина ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні підтверджується показаннями ОСОБА_2 у ході досудового слідства в якості підозрюваного та обвинуваченого, які він давав тричі, при цьому його показання не змінювались. Згідно показань підсудного у ході досудового слідства він вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, визнавав повністю, постійно вказуючи, що з боку працівників міліції фізичного та психологічного тиску до нього застосовано не було. Фактичні дані, що містяться у показаннях підсудного у ході досудового слідства, повністю узгоджуються з фактичними даними, що маються у показаннях потерпілого у ході досудового слідства та свідків, як у ході досудового слідства, так і судовому засіданні, протоколах слідчих дій, висновках судово-медичних експертиз та речових доказах. Підсудний у ході досудового слідства даних про те, що потерпілий йому безпричинно наносив удари дерев'яною палицею, слідчому не повідомляв. Показання підсудного про те, що до нього слідчим ОСОБА_12 було застосоване психологічне насильство, внаслідок чого він давав показання, які не зовсім відповідали дійсності, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, і спростовуються показаннями у ході досудового слідства, як підсудного, так і потерпілого, показаннями свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні, в також іншими вищевказаними доказами. При цьому, суд особливо приймає до уваги, що показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повністю спростовуються вказані показання підсудного, в тому числі, що поняті при відтворенні обстановки та обставин події фактично присутні не були, і з показань вказаних свідків вбачається, що підсудний при проведенні відтворенні обстановки та обставин події повідомляв та показував про обставини, шо викладені у обвинуваченні, добровільно, без будь-якого примусу з боку слідчого ОСОБА_12 Будь-яких даних про те, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зацікавлені у розгляді справи на користь органів досудового слідства, або з будь-яких підстав залежні від них, або мали б підстави обмовити підсудного, у судовому засіданні не встановлено. Крім того, за результатами перевірки показань підсудного у судовому засіданні щодо застосування відносно нього незаконних заходів під час досудового слідства, прокуратурою м. Чернігова в порушенні кримінальної справи відносно слідчого ОСОБА_12 відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України, рішення про що ніким не оскаржувалось та не скасоване. Таким чином, суд вважає показання підсудного у ході досудового слідства достовірними та такими, що підтверджують пред'явлене йому обвинувачення, а його показання у судовому засіданні у частині захисту від нанесення йому ударів палицею потерпілим та про незаконні дії слідчого такими, що направлені на уникнення відповідальності за вчинений злочин шляхом перекладення вини за наслідки його дій на потерпілого. Приймаючи показання потерпілого у ході досудового слідства, як доказ вини підсудного у вчиненні злочину, оскільки вони узгоджуються з фактичними даними, що містяться у показаннях підсудного у ході досудового слідства, свідків, як у ході досудового слідства, так і судовому засіданні, протоколах слідчих дій, висновках судово-медичних експертиз та речових доказах, суд приходить до висновку, що потерпілий, перебуваючи з підсудним у товариських відносинах, отримавши відшкодування заподіяної йому шкоди та відновившись після отриманих ушкоджень, змінив свої показання у судовому засіданні з метою полегшити відповідальність підсудного за вчинений злочин.

Таким чином фактичні дані, що містяться у показаннях підсудного та потерпілого у ході досудового слідства, у показаннях підсудного та потерпілого у судовому засіданні щодо дати, часу, місця вчинення злочину, характеру нанесених потерпілому тілесних ушкоджень, у показаннях свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, у ході досудового слідства та у судовому засіданні, у показаннях свідка ОСОБА_12, протоколах: прийняття заяви, оглядів місця події та предметів, відтворення обстановки та обставин події, пред'явлення предметів для впізнання, виїмки, довідці, висновках судово-медичних експертиз та речових доказах, повністю узгоджуються між собою, і у своїй сукупності спростовують показання підсудного та потерпілого у судовому засіданні, наведені ними на захист підсудного, зокрема про те, що підсудний захищався від дій потерпілого, відсутності мотиву вчинення злочину у підсудного, заперечення конфлікту між ними з приводу їх відносин з ОСОБА_4, показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у судовому засіданні, як такі, що направлені на пом'якшення відповідальності підсудному, та повністю підтверджують обвинувачення, пред'явлене підсудному.

Суд враховує, що у ОСОБА_2 мались тілесні ушкодження(а.с.18), але з врахуванням досліджених у судовому засіданні доказів, приходить до висновку, що підсудний їх отримав під час боротьби з потерпілим, про що маються дані у показаннях підсудного та потерпілого у ході досудового слідства(а.с.31, 48, 57, 162), які суд вважає достовірними,оскільки вони повністю узгоджуються з вищевказаними доказами.

Враховуючи викладене, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до медичного висновку(а.с.92), ОСОБА_2 виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками, лікування від алкоголізму не потребує.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, конкретні обставини справи, при яких підсудним було заподіяно тілесні ушкодження потерпілому, відсутність цивільного позову потерпілого, заяву потерпілого про відсутність претензій до підсудного(а.с.60), що шкода потерпілому відшкодована у повному обсязі, думку потерпілого щодо призначення покарання підсудному, особу винного - його вік, сімейний стан, освіту підсудного, стан його здоров'я, відповідно даних, які маються у справі(а.с.92), його матеріальний стан, що він офіційно не працював, формально позитивну характеристику за місцем проживання, що він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності та раніше засуджувався, і новий злочин вчинив у період непогашеної судимості.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному, суд вважає добровільне відшкодування заданого збитку. Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, при цьому відповідно до мінімальної межі санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений підсудним злочин, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 обґрунтований, так як підтверджується довідкою лікувального закладу(а.с.117), не заперечується підсудним, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Речові докази по справі: реглан, футболку(а.с.111-113), - необхідно повернути ОСОБА_1, зразки крові ОСОБА_1, ОСОБА_2, змиви з ножа, волокна, схожі на текстиль, ніж(а.с.111-113, 114-116), - необхідно знищити.

Судові витрати по справі у сумі 176,40 грн. за проведення по справі експертизи холодної зброї підлягають стягненню з підсудного на користь держави.

Міру запобіжного заходу підсудному до набрання вироком законної сили слід залишити без змін - утримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання з 26 червня 2012 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - утримання під вартою у СІЗО №31 ДДУ ПВП в Чернігівській області.

Цивільний позов прокурора на суму 457,71 грн. задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 457,71 грн. на користь місцевого бюджету(одержувач:місцевий бюджет м.Чернігова, р/р 31413544700002 в ГУДКСУ у м. Чернігові Чернігівській області, МФО 853592 38054398).

Речові докази по справі: реглан, футболку(а.с.111-113) - повернути ОСОБА_1, зразки крові ОСОБА_1, ОСОБА_2, змиви з ножа, волокна, схожі на текстиль, ніж(а.с.111-113, 114-116), - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 176,40 грн. судових витрат.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий: І.А.Мурашко