№ 0827/966/2012
пр. 0827/2-888/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2012 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Гончар М.С.
при секретарі Олєйник М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»(надалі -ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно в погашення заборгованості по кредиту, -
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, якій у подальшому уточнило (а.с.59-61) та в якому зазначало наступне. Відповідно до кредитного договору № 014/17-02/3821-50 від 09.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_3 та Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль, правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 125.000,0 грн. зі сплатою 18.0% відсотків річних строком на 84 місяці, тобто по 08.12.2012 року. У забезпечення повернення кредитних коштів 09.12.2005 року між банком, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, предметом якого є кв.№266, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору від 23.09.1998 року. Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами при підписанні договору іпотеки у сумі 167.900,0 грн. 25.04.2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/17-02/3821-50 від 09.12.2005 року, відповідно до умов якої ліміт кредитування було збільшено до 208.538,0 грн., відсоткова ставка за користування кредитом збільшена до 18% річних. Також 25.04.2007 року між банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено додатковий договір № 1 до договору іпотеки. Згідно із статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась відповідна заборгованість. Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. 26.03.2010 року на адресу ОСОБА_3 направлено банком вимогу про повернення заборгованості по кредиту, у якій зазначено зміст порушених зобов'язань та вимога про виконання порушеного зобов'язання у 30-денний строк з моменту отримання цього повідомлення. Але до теперішнього часу ця вимога банку боржником не задоволена. Відповідач ОСОБА_3 станом на 13.01.2012 року має заборгованість 260.760,05 грн., у тому числі 144.599,59 грн. -заборгованість по кредиту, 65.013,93 грн. -нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом, 51.146,53 грн. -нарахована пеня за порушення умов кредитного договору. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 589, 590, 1054 ЦК України, ст. 12, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», позивач у своєму позові просив звернути стягнення на квартиру № 266 житловою площею 42,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві приватної власності шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за 167.900,0 грн.; за рахунок коштів отриманих від реалізації заставного майна у встановленому законом порядку задовольнити у повному обсязі вимоги ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» у сумі 260.760,05 грн., в тому числі 144.599,59 грн. -заборгованість по кредиту, 65.013,93 грн. -нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом, 51.146,53 грн. -нарахована пеня за порушення умов кредитного договору; стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2.607,60 грн.
У судовому засіданні 28.09.2012 року представник позивача за довіреністю (а.с. 24) Іванісов В.С. позов та викладене у ньому з урахуванням уточнень (а.с.59-61) підтримав, на запитання суду зазначав, що примирення між банком та боржником не відбулось, позитивне рішення кредитного комітету банку за заявою боржника відсутнє, змінювати вимоги банку будь-яким чином він не вважає за доцільне, сплати з боку боржника на користь банку після подачі позову банком до суду мали місце, але вони були незначними та пішли на погашення поточної пені, сума заборгованості не змінилась, на час розгляду справи судом договору реструктуризації сплати цієї заборгованості між банком та боржником не укладено; звернення стягнення на предмет іпотеки є правом банку.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні 28.09.2012 року зазначала, що уточнений позов позивача вона визнає частково: лише заборгованість за кредитом та відсотками, заборгованість перед банком має місце, проте конкретний розмір заборгованості вона зазначити та надати контррозрахунок не може, з розміром заборгованості, зазначеним позивачем у позові та зверненням стягнення в рахунок погашення цієї заборгованості на предмет іпотеки -квартиру, яка належить їй та її батькові по ? частині, та у якій мешкає та зареєстрована її сестра із неповнолітніми дітьми вона не погоджується; з її боку мали місце сплати заборгованості після подачі позову до суду банком, також вона неодноразово мала спроби вирішити питання із банком у позасудовому порядку через його кредитний комітет, але він щоразу вимагав додаткові документи; позитивного рішення кредитного комітету банку з приводу вирішення питання погашення заборгованості за вищезазначеним кредитним комітетом прийнято не було до теперішнього часу; вона не заперечує проти стягнення з неї заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, крім того, така вже стягувалась з неї за рішенням суду декілька років тому, але надати суду копію такого рішення суду вона не може у даному судовому засіданні; інших пояснень та клопотань не мала.
У судове засідання 28.09.2012 року належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.93) відповідач ОСОБА_4 не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про визнання позову, заперечень проти позову чи заяв про відкладення розгляду 28.09.2012 року суду не подавав. У зв'язку із чим, судом було визнано неповажною причину неявки відповідача ОСОБА_4 у дане судове засідання.
При вищевикладених обставинах, суд ухвалив розглядати дану справу за відсутністю відповідача ОСОБА_4 на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
Заслухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов позивача підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Встановлено, що між ОСОБА_3 та Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», копія статуту а.с.22-23) 09.12.2005 року укладений кредитний договір № 014/17-02/3821-50 (копія а.с.6-7), за яким ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 125.000,0 грн. зі сплатою 18.0% відсотків річних строком на 84 місяці, тобто по 08.12.2012 року.
У забезпечення повернення кредитних коштів 09.12.2005 року між банком, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір іпотеки (копія а.с.14-17), предметом якого є кв.№266, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної власності по ? частині кожному на підставі договору міни, зареєстрованого Запорізькою будівельною товарною біржею від 23.09.1998 року р.№ 964.
Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами при підписанні договору іпотеки у сумі 167.900,0 грн.
25.04.2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/17-02/3821-50 від 09.12.2005 року (копія а.с.10), відповідно до умов якої ліміт кредитування було збільшено до 208.538,0 грн., відсоткова ставка за користування кредитом збільшена до 18% річних.
Також 25.04.2007 року між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено додатковий договір № 1 до договору іпотеки (копія а.с.18).
Згідно із статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась відповідна заборгованість.
Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
26.03.2010 року на адресу ОСОБА_3 направлено банком вимогу про повернення заборгованості по кредиту, у якій зазначено зміст порушених зобов'язань та вимога про виконання порушеного зобов'язання у 30-денний строк з моменту отримання цього повідомлення (копія а.с.19-20).
Але до теперішнього часу ця вимога банку боржником не задоволена.
П. 5.1 договору іпотеки обумовлено, що іпотеко держатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках, якщо сума наданого кредиту та/або проценти за користування ним, можливі неустойки й витрати не будуть сплачені у строки, встановлені кредитним договором, та в інших випадках, передбачених кредитним договором, договором іпотеки та чинним законодавством України.
Ст. 12 Закону України «Про іпотеку»передбачено правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця, а саме: у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідач ОСОБА_3 станом на 13.01.2012 року має заборгованість перед банком за вищезазначеним кредитним договором у сумі 260.760,05 грн., у тому числі 144.599,59 грн. -заборгованість по кредиту, 65.013,93 грн. -нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом, 51.146,53 грн. -нарахована пеня за порушення умов кредитного договору (розрахунок а.с.5, 60-61).
Сума заборгованості станом на 13.01.2012 року 260.760,05 грн. за вищезазначеним кредитним договором є, навіть, більшою за заставну вартість вищезазначеного предмету іпотеки -квартири - 167.900,0 грн., яка була визначена сторонами при підписанні договору іпотеки.
На час розгляду цієї справи право приватної (спільної часткової) власності на кв.№266, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано саме за відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і належить останнім по ? частині кожному на підставі договору міни, зареєстрованого Запорізькою будівельною товарною біржею від 23.09.1998 року р.№ 964 (інформація ТОВ ЗМБТІ»а.с.46-48, 51).
Банк у своєму позові просив звернути стягнення на квартиру № 266 житловою площею 42,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві приватної власності, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за 167.900,0 грн.; за рахунок коштів отриманих від реалізації заставного майна у встановленому законом порядку задовольнити у повному обсязі вимоги ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»у сумі 260.760,05 грн., в тому числі 144.599,59 грн. -заборгованість по кредиту, 65.013,93 грн. -нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом, 51.146,53 грн. -нарахована пеня за порушення умов кредитного договору.
Представник позивача у судовому засіданні на запитання суду зазначав, що змінювати вимоги банку будь-яким чином він не вважає за доцільне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства здійснюється за рішенням суду.
Суд знаходить при вищевикладених обставинах вимоги банку обґрунтованими у повному обсязі.
Відповідно до ч. ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.
Відповідач ОСОБА_4 заперечень проти позову суду не подавав.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнала частково (заява а.с. 38).
При цьому, відповідач ОСОБА_3 не надала суду жодних належних допустимих переконливих доказів в обґрунтування своєї позиції та у спростування обставин, викладених позивачем у його позові в обґрунтування позовних вимог і встановлених судом у судовому засіданні у цій справі.
Судом не вбачається підстав для зменшення за рішенням суду розміру заборгованості, в рахунок погашення якої банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відсутні також правові підстави для застосування строків позовної давності при розрахунку банком заборгованості у цій справі.
Сплати з боку боржника на користь банку після подачі позову банком до суду мали місце, але вони були незначними та пішли на погашення поточної заборгованості (а.с.37). Сума заборгованості боржника ОСОБА_3 за вищезазначеним кредитним договором станом на 13.01.2012 року, розрахунок якої наданий банком у цій справі, від цього не змінилась.
Сторонами у цій справі на момент її розгляду судом не було досягнуто примирення та не укладено будь-якого договору щодо реструктуризації сплати зазначеної вище заборгованості боржником на користь банку.
Доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що раніше банк вже стягував з неї якусь заборгованість за вищевказаним кредитним договором за рішенням суду не приймаються судом до уваги.
Оскільки, банк має право за рішенням суду як на стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника, так й на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення будь-якої заборгованості за цим договором.
Предметом у цій справі є лише звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості боржника перед банком.
Відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду в рахунок погашення її заборгованості за кредитним договором перед банком за рішенням суду, наполягала саме на стягненні з неї цієї заборгованості на користь банку.
Проте, право на звернення стягнення на предмет іпотеки є виключним правом банка, як іпотекодержателя.
І згода боржника на звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду в рахунок погашення заборгованості боржника перед банком - не потрібна.
Щодо доводів відповідача ОСОБА_3 про проживання, реєстрацію у квартирі №266, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, інших осіб, у тому числі неповнолітніх, на час розгляду судом цієї справи (а.с.62), то суд не приймає останні до уваги.
Оскільки, позивачем у цій справі не заявлялось позовних вимог щодо виселення, зняття з реєстрації зазначених осіб та, відповідно, останні, не були предметом розгляду у цій справі. Вселення та реєстрація цих осіб боржником (відповідачами у цій справі) після укладення вищезазначеного іпотечного договору із банком без згоди останнього у порушення вимог цього договору, не може бути підставою для відмови банку у зверненні стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення наявної заборгованості боржника перед банком.
При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне звернути стягнення на квартиру № 266, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві приватної власності по ? частині кожному на підставі договору міни, зареєстрованого Запорізькою будівельною товарною біржею від 23.09.1998 року р.№ 964, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, не нижчою за 167.900,0 грн., в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/17-02/3821-50 від 09.12.2005 року на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»у сумі 260.760,05 грн., в тому числі 144.599,59 грн. -заборгованість по кредиту, 65.013,93 грн. -нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом, 51.146,53 грн. -нарахована пеня за порушення умов кредитного договору.
Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України на користь позивача ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно слід стягнути понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2.607,60 грн. (а.с.1).
Керуючись ст. ст. 16, 526-527, 530, 589, 590, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 10-11, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» - задовольнити.
Звернути стягнення на квартиру № 266, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, зареєстрована та працює ФОП у Шевченківському районі м. Запоріжжя, мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_2, якій мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на праві приватної власності по ? частині кожному на підставі договору міни, зареєстрованого Запорізькою будівельною товарною біржею від 23.09.1998 року р.№ 964, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, не нижчою за 167.900,0 грн. (сто шістдесят сім тисяч дев'ятсот гривень), в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/17-02/3821-50 від 09.12.2005 року на користь Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»(69063 м. Запоріжжя вул. Тургенєва, 29, р/р №2909334 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) у сумі 260.760,05 грн. (двісті шістдесят тисяч сімсот шістдесят гривень п'ять копійок), в тому числі 144.599,59 грн. -заборгованість по кредиту, 65.013,93 грн. -нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом, 51.146,53 грн. -нарахована пеня за порушення умов кредитного договору.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н. НОМЕР_1, зареєстрована та працює ФОП у Шевченківському районі м. Запоріжжя, мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, р.н. НОМЕР_2, якій мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»(69063 м. Запоріжжя вул.. Тургенєва, 29, р/р №2909334 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2.607,60 грн. (дві тисячі шістсот сім гривень шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні при проголошенні рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.С. Гончар
Судове рішення № 26326080, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 08.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 827/966/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: