Постанова № 26323839, 09.07.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1868/2012

09 липня 2012 року 12год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Захарчук П.М.

відповідача: представник Ситай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Старорафалівське споживче товариство до Кузнецовська об`єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Старорафалівське споживче товариство звернулось до суду з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби. Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції в Рівненській області форми "Р" від 15 листопада 2011 р. № 0003552340, № 0003562340 повністю і з моменту їх прийняття.

Позовні вимоги полягають у наступному.

Позивач вказує на те, що податкові повідомлення-рішення базуються на безпідставних висновках акту про результати позапланової виїзної перевірки № 1184/23/01765207 від 02 листопада 2011 року.

Вказує на необ'єктивність проведення планової перевірки податковим органом в частині наявних валових витрат по придбанню товарів, робіт (послуг). Вказує, що згідно п. 86.10 ПК України в акті перевірки повинні зазначаються як факти заниження, так і завищення податкових зобов'язань платника. Однак податковим органом при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств не взято до уваги обставини, щодо заниження валових витрат по придбанню підприємством товарів та послуг протягом перевіряємого періоду. На підтвердження факту понесення невідображених в рядку 04.1. Декларації з додатку на прибуток валових витрат позивач посилається на наявні видаткові накладні, накладні, рахунки, акти, щодо яких вказує, що вони досліджувались податковим органом під час перевірки, однак не брались до уваги з підстав того, що позапланова перевірка проводилась лише щодо одного контрагента КП "Володимирецький КГХ", і валові витрати брались до уваги лише по даному контрагенту.

Також зазначає, про необґрунтованість висновків податкового органу щодо того, що з коштів, отриманих від КП"Володимирецький КГХ" в сумі 629594,86 грн. необхідно сплатити ПДВ в розмірі 104307 грн., оскільки позивачем надавались послуги з харчування дітей. Операції з наданнях цих послуг згідно чинного законодавства звільнені від сплати ПДВ.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, подав письмові заперечення та пояснив суду, що при проведенні позапланової виїзної перевірки Старорафалівського споживчого товариства податковим органом було встановлено, що позивач за період перевірки здійснював реалізацію послуг громадського харчування згідно накладних, за які отримав від КП "Володимирецький КГХ" грошові кошти в сумі 629594,86 грн., які в податковому обліку не враховані під час визначення скоригованого валового доходу, що призвело до його заниження в сумі 524646,65 грн., та не сплати з отриманих коштів ПДВ в сумі 104307 грн. З підстав чого відповідачем були винесені спірні податкові повідомлення-рішення. Просив у задоволенні позову позивачу відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що Старорафалівське споживче товариство код ЄДРПОУ 01765207, взяте на податковий облік у Володимирецькому відділенні Кузнецовської ОДПІ 07.07.1990 р. за № 62, зареєстроване як платник податку на додану вартість, свідоцтво № 24471968, індивідуальний податковий номер 017652017021, види діяльності за КВЕД: 55.51.0 - діяльність їдалень, 52.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 55.30.2 - діяльність кафе, 51.31.0 - оптова торгівля фруктами та овочами.

Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією в Рівненській області з 13.10.2011р. по 26.10.2011р. проведено позапланову виїзну перевірку Старорафалівського споживчого товариства, код ЄДРПОУ 01765207, з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів по господарських відносинах з КП "Володимирецький КГХ" за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011р.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 1184/23/01765207 від 02 листопада 2011 року.

Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією в Рівненській області на основі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 15 листопада 2011 р. № 0003552340 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 153389 грн., в тому числі - 131162 грн. за основним платежем та 22227 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), № 0003562340 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 122090 грн., в тому числі 104307 грн. - за основним платежем та 17783 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Вказані податкові повідомлення-рішення відповідача оскаржувались позивачем до ДПА в Рівненській області та ДПС України.

Рішенням ДПА в Рівненській області № 1368/25-16/567 від 24.01.2012 року та рішенням ДПС України № 6061/6/10-2115 від 05.04.2012 року скарги позивача в частині податкових повідомлень рішень від 15 листопада 2011 р. № 0003552340, № 0003562340 були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи у відповідності до вимог закону, суд враховує наступне.

Щодо податкового повідомлення рішення від 15 листопада 2011 р. № 0003552340 яким донараховано податок на прибуток.

З наявних матеріалів справи вбачається, що в період здійснення фінансово-господарської діяльності з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. Старорафалівським споживчим товариством отримано від Володимирецького КГХ грошові кошти на загальну суму 524646,65 грн. за послуги громадського харчування.

Судом встановлено що позивач не оскаржує обставин щодо заниження валового доходу в сумі 524646,65 грн. (IV кв. 2010 р. - 355619 грн., І кв. 2011 р. - 169028 грн.) разом з тим стверджує, що відповідачем не вірно визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток, оскільки в акті перевірки не відображено та не враховано під час визначення об'єкта оподаткування обставини щодо заниження у періоді перевірки валових витрат по рядку 04.1.Декларації з податку на прибуток так як позапланова перевірка проводилась лише щодо одного контрагента КП "Володимирецький КГХ", і валові витрати брались до уваги лише по даному контрагенту.

Покликання позивача на те що під час перевірки та на момент прийняття рішення податковим органом не було досліджено всіх валових витрат підприємства та не виконано всі обов'язок передбачений п. 86.10 ПК України, щодо того, що в акті перевірки повинні зазначаються як факти заниження, так і завищення податкових зобов'язань платника суд вважає такими, що заслуговують на увагу та стверджуються наступним.

Згідно наказу № 500 від 12.10.2011 року Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією в Рівненській області було проведено позапланову виїзну перевірку Старорафалівського споживчого товариства, код ЄДРПОУ 01765207, з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів по господарських відносинах з КП "Володимирецький КГХ" за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011р.

Згідно з актом позапланової перевірки № 1184/23/01765207 від 02 листопада 2011 року перевірка валового доходу та валових витрат проводилась лише відносно контрагента КП "Володимирецький КГХ".

Однак згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" формування валового доходу та валових витрат здійснюється скориговано відносно всіх господарських операцій, а не відносно кожного контрагента чи господарської операції окремо.

Згідно п. 86.10 ПК України в акті перевірки повинні зазначаються як факти заниження, так і завищення податкових зобов'язань платника.

Досліджені в судовому засіданні бухгалтерські довідки про суми всіх валових витрат Старорафалівського споживчого товариства по рядку 04.1. Декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р., первинні документи по придбанню товарів, робіт (послуг) на суму 3247732,07 грн. з ПДВ (2755519,44 грн. без ПДВ) підтверджують обставини щодо вчинення господарських операцій, за формою та змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а від так є підставою для формування валових витрат.

У відповідності з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, тобто витрат, які використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства.

Також, згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Стаття 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначає, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку, є наявність у підприємства первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Досліджені судом первинні документи, на підтвердження придбання товарів робіт, послуг, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для даного виду господарських операцій, підтверджують реальність руху активів учасників правовідносин, а відтак є первинними в розумінні закону.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що валові витрати позивача по придбанню товарів (робіт, послуг) в 2755519,44 грн. без ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. сформовані у відповідності до приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки понесені для забезпечення статутних видів діяльності підприємства.

При цьому позивач задекларував за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. по рядку 04.1. Декларації з податку на прибуток підприємства витрати на придбання товарів, робіт, послуг лише на суму 2226884,00 грн.

А тому суд приходить до висновків, що Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією в Рівненській області під час прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 15 листопада 2011 р. № 0003552340 не враховано валових витрат підприємства по придбанню товарів (робіт, послуг), що відображаються по рядку 04.1. Декларації з податку на прибуток підприємства в сумі 528365,44 грн. в т.ч. за 2 кв. 2010 р. - 116125,09 грн., 3 кв. 2010 року - 70648,35 грн., 4 кв. 2010 року - 169491,07 грн., 1 кв. 2011 року - 172370,93 грн.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного вище, відповідачем не було доведено правомірність визначення Старорафалівському споживчому товариству об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. у той час як Позивачем донарахування спростоване належними та допустимими доказами.

За наведених обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 15 листопада 2011 р. № 0003552340 про збільшення Старорафалівському споживчому товариству суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 153389 грн., в тому числі - 131162 грн. за основним платежем та 22227 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Щодо податкового повідомлення рішення від 15 листопада 2011 р. №0003562340 яким донараховано податок на додану вартість.

Щодо необхідності сплати ПДВ 104307 грн. з коштів отриманих від КП "Володимирецький КГХ" в сумі 629594,86 грн. судом встановлено наступне.

В періоді охопленому позаплановою перевіркою позивач уклав з КП "Володимирецький КГХ" договори субпідряду № 3/2 від 30.08.2010 р., № 1/2 від 17.01.2011 р., предметом яких є надання послуг з харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в Мульчицькій, Старорафалівській та Рудківській ЗОШ Володимирецького району Рівненської області.

Обставини щодо надання обумовлених послуг позивачем підтверджуються актами про надання послуг № 7/2 від 30.09.2010 р., № 8/2 від 31.10.2010 р., № 9/2 від 30.11.2010 р., № 10/2 від 30.12.2010 р., № 1/2 від 31.01.2011 р., № 2/2 від 28.02.2011 р. та договорами про харчування з школами.

Відповідно до п. 6.1 ст.6 Закону України від «Про податок на додану вартість», об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 % бази оподаткування, визначеної ст.4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 5.1.10. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з: утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України; утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів; харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях; харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я; харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються спецконтингенту в установах пенітенціарної системи згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 03.11.1997 № 1200, виданою на виконання абз. 5 пп. 5.1.10 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», затверджено «Порядок надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість».

Згідно із пп. "г" пп. 197.1.7 п. 197.1 ст. 197 р. V Податкового кодексу України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров'я.

Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року N 116 (далі - Порядок N 116).

Пунктом 3 Порядку N 116 передбачено, що від обкладення ПДВ звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування в грамах, а для тих учнів, для яких не встановлено норми харчування в грамах, - у межах визначеної грошової норми.

Відповідно до п. 4 Порядку N 116 у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах харчування окремих категорій дітей, учнів здійснюється згідно з нормами харчування в грамах відповідно до норм харчування, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. N 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 13 жовтня 1993 р. N 859 "Про організацію діяльності спеціальних навчально-виховних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання", від 22 листопада 2004 р. N 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".

Норми харчування, визначені постановами Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. N 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 13 жовтня 1993 р. N 859 "Про організацію діяльності спеціальних навчально-виховних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання", від 22 листопада 2004 р. N 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".

Приймаючи до уваги положення обумовлених нормативних актів та встановлені судом обставини щодо фактичного виконання позивачем обовязків з організації харчування дітей, суд приходить до висновку про те, що відповідно до пп. 5.1.10. п. 5.1. ст. 5 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» пп. "г" пп. 197.1.7 п. 197.1 ст. 197 р. V Податкового кодексу України позивач звільнений від оподаткування податком на додану вартість названих операції з харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у перелічених вище школах.

Стосовно ж тверджень відповідача про те, що пільгою по оподаткуванню вказаних операцій податком на додану вартість може скористатися лише КП "Володимирецький КГХ" як отримувач бюджетних коштів від замовника, то з аналізу положень ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 197 р. V Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1997 року №1200, від 2 лютого 2011 року N 116 вбачається, що названі нормативні акти не містяться вимоги про те, що пільгою в оподаткуванні названих операцій користується виключно особа, яка отримує бюджетні кошти на свій рахунок, адже від сплати ПДВ звільняється сама господарська операція з харчування дітей у школах. Також чинним законодавством не встановлено обмежень на надання таких послуг виключно одним виконавцем.

Поряд із зазначеним, позивач та відповідач не заперечували та визнавали обставини, що надання послуг відповідачем з харчування учнів проводилось з дотриманням порядку та в межах норм, які затверджені постановою КМ України від 03.11.1997 року № 1200 від 2 лютого 2011 року N 116 і порушень вимог даного Порядку не встановлено, тобто оплата за надані послуги проведена за цінами без додаткового врахування сум ПДВ, відповідно до законодавчих норм харчування.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем не надано належних і допустимих доказів у розумінні статті 70 КАС України в підтвердження правомірності свого рішення, що спростовує факт останнього в цій частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 104307 грн. по операціях з харчування позивачем дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у Мульчицькій, Старорафалівській та Рудківській ЗОШ Володимирецького району Рівненської області

За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 15 листопада 2011 р. 0003562340 щодо збільшення Старорафалівському споживчому товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122090 грн., в тому числі 104307 грн. - за основним платежем та 17783 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2146,00 грн. згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Кузнецовської об`єднаної державної податкова інспекції в Рівненській області форми "Р" №0003552340 , № 0003562340 від 15 листопада 2011 року.

Присудити на користь позивача Старорафалівське споживче товариство із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.