Постанова № 26323079, 03.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6576/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача -

Державного ВАТ «Стахановпромтранс»: Колеснікова Ю.О. (довір. № 6 від 01.10.2012, дійсна до 20.10.2012),

представника відповідача - Стахановської ОДПІ

Луганської області Державної податкової служби: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державного відкритого акціонерного товариства «Стахановпромтранс» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000092200 від 04.07.2012, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного відкритого акціонерного товариства «Стахановпромтранс» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000092200 від 04.07.2012.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 20.06.2012 Стахановською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДВАТ «Стахановпромтранс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «НВФ «Іріда» за період з 01.10.2011 по 31.12.2011, про що складений акт від 20.06.2012. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000092200 від 04.07.2012, згідного якого підприємству донараховано податок на додану вартість за вказаний період в сумі 20287,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 5072,00 грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0000092200 від 04.07.2012 винесено незаконно, є необґрунтованим та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як зазначає позивач в позові, 09.06.2011 між ДВАТ «Стахановпромтранс» та ТОВ «НВФ «Іріда» було укладено договір поставки. Згідно наданих специфікацій на адресу позивача були поставлені товарно - матеріальні цінності, які були використанні в господарській діяльності підприємства. Розрахунки з постачальником проведені в повному обсязі, перевезення матеріалів зі складу ТОВ «НВФ «Іріда» здійснювалось автотранспортом позивача. Під час передачі товару постачальником були виписані відповідні видаткові накладні. Отримання матеріалів на складі покупця підтверджено приходними ордерами.

Податковим органом, в порушення норм чинного законодавства, при визнанні факту надання позивачем всіх первинних документів, зроблено протилежний висновок про безпідставність формування податкового кредиту. На думку позивача, такий висновок був зроблений на підставі акту Ленінської МДПІ у м. Луганську про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВФ «Іріда» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами підприємства за період з 01.10.2011 по 30.11.2011, яким встановлено, що господарські операції за вказаний період щодо придбання ТОВ «НВФ «Іріда» товару у контрагентів - постачальників та подальшої реалізації товару контрагентам - покупцям не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій та відповідної матеріальної - технічної бази для здійснення господарських операцій. Проте угоди між позивачем та ТОВ «НВФ «Іріда» були реально виконані сторонами. Крім того позивач зазначив, що чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв своїх контрагентів по угодах та достовірність їх підписів.

На підставі викладеного, позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000092200 від 04.07.2012.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився ,про дату час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином. 20.09.2012 надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що Стахановською ОДПІ, на підставі наказу від 20.06.2012 № 327, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДВАТ «Стахановпромтранс», за результатами якої складено акт від 20.06.2012. На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення, відповідно до якого ДВАТ «Стахановпромтранс» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 25359,00 грн. у зв'язку з тим, що за результатами перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську встановлено, що господарські операції між ТОВ «НВФ «Іріда» та ДВАТ «Стахановпромтранс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій та наявності матеріально - технічної бази. Такий висновок, як зазначає відповідач, зроблено на підставі того, що контрагенти ТОВ «НВФ «Іріда», а саме ПП «Д.С.Л.», має ознаки фіктивності, зареєстрований на підставну особу та за юридичною адресою не знаходиться, а тому податкові та видаткові накладні, виписані ТОВ «НВФ «Іріда», є недійсними, не підтверджують реальність проведених господарських операцій з ДВАТ «Стахановпромтранс». Тому позивачем неправомірно сформовано податковий кредит в жовтні 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «НВФ «Іріда». Просив провести розгляд справи за відсутності представника Стахановської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ДВАТ «Стахановпромтранс» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 18.10.1996 за № 13921200000000644 (а. с. 25), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 24). Перебуває на податковому обліку в Стахановській ОДПІ Луганської області з 24.05.1994 за № 48Р.

Як було встановлено в судовому засіданні, ДВАТ «Стахановпромтранс» є платником податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2012 відповідно до наказу Стахановської ОДПІ від 20.06.2012 № 327 (а. с. 144) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДВАТ «Стахановпромтранс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «НВФ «Іріда» за період з 01.10.2011 по 31.12.2011, про що складений акт від 20.06.2012 № 76/22-00179364 (а. с. 26-40), згідно якого виявлено порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2011 року в сумі 20287,00 грн. Наказ на проведення перевірки вручено особисто уповноваженому представнику ДВАТ «Стахановпромтранс», про що свідчить розписка від 20.06.2012 (а. с. 145).

Інформації щодо надання заперечень до акту перевірки позивачем суду надано не було.

Зазначена перевірка була проведена у зв'язку з ненаданням ДВАТ «Стахановпромтранс» в повному обсязі документів, зазначених в листі на ім'я голови правління ДВАТ «Стахановпромтранс» від 14.05.2012 № 2661/10/22 (а. с. 143).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на запит Стахановської ОДПІ Луганської області від 14.05.2012, позивач листом від 22.05.2012 № 03-53, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «НВФ «Іріда», були надані договір поставки, специфікації, видаткові та податкові накладні, товарно - транспорті накладні, реєстр отриманих та виданих накладних, платіжні доручення та інші документи податкової та бухгалтерської звітності (а. с. 146).

В ході проведення перевірки ДВАТ «Стахановпромтранс» відповідачем були використані дані акту перевірки Ленінської МДПІ в м. Луганську від 23.03.2012 № 347/23-37057419 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВФ «Іріда» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Метастіл», ТОВ «Гарбол» за період з 01.11.2011 по 30.11.2011 та з ПП «КФ «С.Т.К.-Сервіс» за період з 01.10.2011 по 31.10.2011 (а. с. 149-154). В результаті зазначеної перевірки встановлено, що господарські операції між ТОВ «НВФ «Іріда» та ДВАТ «Стахановпромтранс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій та наявності матеріально - технічної бази. Такий висновок зроблено на підставі того, що контрагенти ТОВ «НВФ «Іріда» по ланцюгу постачання, а саме ПП «Д.С.Л.», має ознаки фіктивності, зареєстрований на підставну особу та за юридичною адресою не знаходиться, а тому податкові та видаткові накладні, виписані ТОВ «НВФ «Іріда», є недійсними, не підтверджують реальність проведених господарських операцій з ДВАТ «Стахановпромтранс».

На підставі акту перевірки від 20.06.2012 № 76/22-00179364 Стахановською ОДПІ Луганської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення № 0000092200 від 04.07.2012 (а. с. 41), відповідно до якого позивачу донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 25359,00 грн., у тому числі за основним платежем - 20287,00 грн., за штрафними санкціями - 5072,00 грн. Нарахування фінансових санкцій підтверджено розрахунок фінансових санкцій (а. с. 147).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII зі змінами та доповненнями, рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «НВФ «Іріда» 09.06.2011 було укладено договір поставки № 090601 (а. с. 42-43). Відповідно до даного договору ТОВ «НВФ «Іріда», як продавець, зобов'язується передати у власність ДВАТ «Стахановпромтранс», а ДВАТ «Стахановпромтранс», як покупець, прийняти і оплатити товар, найменування, кількість, ціна якого визначено в специфікаціях. Крім того, 25.10.2011 між зазначеними вище підприємствами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки від 09.06.2011 (а. с. 44).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов договору поставки від 09.06.2011, ТОВ «НВФ «Іріда» на адресу позивача були поставлені накладки, костилі путьові, клеми з болтами, шпали дерев'яні, колодки тормозні, кількість та ціна яких визначені в специфікаціях № 1-4 (а. с. 45-48). Крім того, на виконання вимог чинного законодавства продавцем були виписані податкові накладні, які виписані з дотриманням вимог Закону України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (а. с. 49-54).

Розрахунки з постачальником ТОВ «НВФ «Іріда» позивачем були проведені у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1117 від 11.10.2011 на суму 27900,00 грн., № 1163 від 18.10.2011 на суму 15000,00 грн., № 1182 від 26.10.2011 на суму 39762,00 грн., № 1183 від 26.10.2011 на суму 39060,00 грн. (а. с. 55-58).

Як було зазначено в судовому засіданні представником позивача, перевезення матеріалів зі складу продавця здійснювалось автотранспортом ДВАТ «Стахановпромтранс», що підтверджується наданими до матеріалів справи товарно - транспортними накладними № 50 від 13.10.2011, № 52 від 11.10.2011, № 51 від 17.10.2011, від 08.10.2011, 02.10.2011, 26.10.2011 (а. с. 60-67). Під час передачі товару ТОВ «НВФ «Іріда» були виписані видаткові накладні № ИД-1710001 від 17.10.2011, № ИД-1710002 від 17.10.2011, № ИД-131000 від 13.10.2011, № ИД-2710003 від 27.10.2011, № ИД-2510002 від 25.10.2011, № ИД-2610011 від 26.10.2011, № ИД-2610010 від 26.10.2011, № ИД-2710004 від 27.10.2011 (а. с. 68-75).

Отримання матеріалів від ТОВ «НВФ «Іріда» на складі покупця ДВАТ «Стахановпромтранс» підтверджується долученими до матеріалів справи приходними ордерами (а. с. 76-83). Поставлені товари в подальшому були використані ДВАТ «Стахановпромтранс» в своїй господарській діяльності, а саме для ремонту залізно-дорожніх колій, що підтверджується вимогами про надання матеріалів під звіт (а. с. 84-100) та звітами про використання матеріалів на відповідних дільницях колії (а. с. 101-130).

Проаналізувавши вказані фінансово-господарські документи суд прийшов до висновку, що взаємовідносини між позивачем ДВАТ «Стахановпромтранс» та його контрагентом ТОВ «НВФ «Іріда» з постачання товарно - матеріальних цінностей мали реальний характер, податковий кредит було сформовано правомірно, із додержанням всіх необхідних умов, встановлених діючим законодавством України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідачем не зазначено в акті перевірки та не надано суду будь - яких доказів, які б, з огляду на положення ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 беззаперечно свідчили про нікчемність укладеного правочинну між позивачем та ТОВ «НВФ «Іріда». Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000092200 від 04.07.2012, так як можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної. Також реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «НВФ «Іріда» знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Державного відкритого акціонерного товариства «Стахановпромтранс» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000092200 від 04.07.2012 є обґрунтованим, доведеним та такими, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного відкритого акціонерного товариства «Стахановпромтранс» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000092200 від 04.07.2012 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000092200 від 04.07.2012 про визначення зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 20287,00 грн., за штрафними санкціями 5072,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Стахановпромтранс» сплачений судовий збір у розмірі 253,59 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 08 жовтня 2012 року.

СуддяВ.В. Матвєєва