Постанова № 26322776, 06.09.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/2112/12

категорія 8.2.8

06 вересня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В.

при секретарі -Антощук Е.С.

за участю представника відповідача Бех А.М.:

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м.Житомирі адміністративну справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0016481702, №0016471702, №0016461702, №0016451702, №0016441702 від 06.03.2012 р.,-

встановив:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0016481702 від 06.03.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 5928,75 грн. податку на додану вартість, №0016471702 від 06.03.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 937,50 грн. податку з доходів фізичних осіб за найманих працівників, №0016461702 від 06.03.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 9973,58 грн. податку з доходів фізичних осіб, №0016451702 від 06.03.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 510,00 грн. штрафних санкцій, №0016441702 від 06.03.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 1530,00 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним дотримані всі вимоги закону при формуванні валових доходів та витрат в ході здійснення господарської діяльності. Крім того, вважає неправомірним застосування норм Податкового кодексу, який в перевіряємий період ще не діяв.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, на адресу суду від нього надійшла заява, у якій він просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги, викладені у позовній заяві підтримує повністю.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував, з підстав, зазначених у письмових запереченнях від 14.08.2012 №3690/9/10-0, та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, перевіривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 06.02.2012 року по 17.02.2012 року ДПІ у Житомирському районі проведена планова документальна виїзна перевірка з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового на іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., про що складено акт від 24.02.2012 року № 92417020 (далі-акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки були встановлено, що підприємцем ОСОБА_2 порушено пп. "а" п. 187.1 ст.187, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість на суму 4743,00 грн., а саме в періодах: за грудень 2011 року на суму 1992,00 грн. та січень 2011 року на суму 2751,00 грн. На підставі чого винесено податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012р. №0016481702, яким нараховано суму податкового зобов'язання 5928,75 грн., в тому числі 1185,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також встановлено порушення п. 8.1.2. п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. (зі змінами та доповненнями) №889-VI та ст.16 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Внаслідок вказаного порушення винесено податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 р. №0016471702, згідно якого підприємцю ОСОБА_2 нараховано грошове зобов'язання у вигляді податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників в сумі 937,50 грн., в тому числі 750 грн. основного платежу та 187,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, за результатами перевірки форми 1-ДФ за 1-4 квартал 2011 року встановлено порушення п.51.1 ст.51, п.119.2 ст.119, п.176.2 п. б" ст.176 Податкового кодексу України. На підставі вказаного порушення податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 р. №0016441702, яким до підприємця ОСОБА_2. застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1530,00 грн.

Також підприємцем ОСОБА_2 занижено валовий дохід на суму 47616,00 грн., а саме (занижено валовий дохід за 3-4 квартали 2010 року на суму 36162,00 грн., та за 2011 рік на суму 11454,00 грн.) чим порушено ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. №13-92 (зі змінами та доповненнями), п. 162.3 ст.162 та п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями). На підставі чого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року № 0016461702, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання в сумі 9172,39 грн. та штрафних санкцій на суму 801,19 грн..

Крім того, в порушення п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України та пп."а" п.19.1 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року ФОП ОСОБА_2 неналежним чином вівся облік доходів і витрат, у зв"язку з чим податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2012 року № 0016451702 до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 510,00 грн.

Суд, вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, виходячи з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.03.2012р. №0016481702, яким нараховано податкове зобов'язання з ПДВ 5928,75 грн., в тому числі 4743 грн. основного платежу та 1185,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено завищення податкового кредиту на суму 2751,00 грн. по деклараціях з податку на додану вартість за січень 2011 року. Зокрема, на підставі наданих податкових накладних та документів, що пов"язані з підприємницькою діяльністю, реєстрів отриманих податкових накладних, декларацій з податку на додану вартість встановлено, що підприємцем не надано документи на залишок товару 1375,602 кг олії розливної на суму 16507,22 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2751,20 грн.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що підприємцем на підтвердження правомірності віднесення вказаних сум до податкового кредиту не надано податкових накладних, відповідач правомірно визначив зобов"язання з податку на додану вартість та застосував штрафні (фінансові) санкції.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.03.2012 р. №0016471702, згідно якого підприємцю ОСОБА_2 нараховано грошове зобов'язання у вигляді податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників в сумі 937,50 грн., в тому числі 750 грн. основного платежу та 187,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

З акту перевірки вбачається, що підприємець ОСОБА_2. за виконані роботи виплачувала винагороду в сумі 500,00 грн. в місяць, відомості про нарахування заробітної плати відсутні, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб не проводилось. Згідно наданого пояснення від 16.02.2012 р. №2107/М позивач для здійснення підприємницької діяльності використовувала найману працю без укладення трудової угоди та реєстрації в центрі зайнятості.

Згідно п. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, позивач при виплаті доходів фізичним особам зобов"язана була утримувати та сплачувати податок, а відтак відповідачем правомірно визначено суму податкового зобов"язання та застосовано штрафні санкції.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.03.2012 р. № 0016441702, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1530,00 грн..

Зокрема, в порушення п.19.2 "б" ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року до податкового органу розрахунок форми 1-ДФ про нараховані та виплачені доходи фізичній особі не надавала.

За результатами перевірки форми 1-ДФ за 1-4 квартали 2011 року встановлено порушення п.51.1 ст.51, п.119.2 ст.119, п.176 "б" ст.176 Податкового кодексу України. За результатами перевірки форми 1-ДФ за 1-4 квартали встановлено, що при здійсненні закупки товарів в фізичних осіб підприємців, фізична особа підприємець ОСОБА_2. повинна при поданні форми 1 ДФ за вище вказані квартали в розрахунку форми 1-ДФ вказати на суму отриманого товару та суму сплаченого товару за ознакою доходу 157.

Відповідно до п. 51.1 ст.51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Пунктом 119.2 ст.119 ПКУ визначено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Згідно п. "б" п. 176.2 ст.176 ПКУ особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Таким чином, враховуючи характер вчиненого порушення відповідач правомірно застосував до ФОП ОСОБА_2. штрафні санкції.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.03.2012 року № 0016461702, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання в сумі 9172,39 грн. та штрафних санкцій на суму 801,19 грн.

З акту перевірки вбачається, що позивачем порушено ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. №13-92 (зі змінами та доповненнями), п. 162.3 ст.162 та п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Відповідно до наданого ОСОБА_2 пояснення дане порушення виникло внаслідок того, що фізичною особою-підприємцем при підрахунку валового доходу допущено помилку в сумі 36162,00 грн., а також станом на 31.12.2011 р. в підприємця рахується дебіторська заборгованість в сумі 13745,32 грн. в тому числі ПДВ в сумі 2290,88 грн. За результатами перевірки встановлено, що підприємець ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про смерть помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з цим Кодексом податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно наданих документів останнім податковим періодом вважається вересень 2011 року, тобто дебіторська заборгованість повинна бути врахована в декларації про майновий стан за 2011 рік.

Перевіркою правильності визначення складу витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, виявлено їх завищення на 16378,88 грн., а саме (за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. на 6467,88 грн., за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. на 9911.00 грн.,) чим порушено ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та пп. "а" п.19 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України. Дане порушення виникло в зв'язку з тим, що підприємцем не підтверджені витрати відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку нарахування податку (відсутні накладні на придбання проданого товару та в 2-4 кварталі до складу витрат включено сплату ліцензій та виноградарства).

Відповідно пп. 177.1, 177.2 ст. 177 ПКУ визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПКУ, не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 139.1.10. пункту 139.1. статті 139 ПКУ встановлено, що сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 цього Кодексу.

Зокрема, згідно п. 152.2. ст. 152 ПКУ, платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.

Таким чином, враховуючи, що підприємцем не підтверджені витрати відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку нарахування податку, відповідач правомірно нарахував суму грошового зобов"язання та застосував штрафні (фінансові) санкції.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.03.2012 року № 0016451702 до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 510,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що за період 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. встановлено неналежне ведення обліку доходів та витрат, а саме ненадання книги обліку доходів і витрат від заняття підприємницькою діяльністю. Згідно пояснень підприємця ОСОБА_2. дана книга на момент перевірки відсутня в зв'язку з втратою.

Згідно п.177.10 ст.177 ПКУ, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Разом з тим, відповідно до п.121.1. ст.121 ПКУ, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 510,00 грн..

Тобто, штрафні санкції, визначені в податковому повідомленні-рішенні від 06.03.2012 року №0016451702, до позивача застосовані правомірно.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст.70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено обґрунтованість винесених податкових повідомлень-рішень №0016481702, №0016471702, №0016461702, №0016451702, №0016441702 від 06.03.2012 р., а тому суд не знаходить підстав для їх скасування та визнання неправомірними, а відтак і для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0016481702, №0016471702, №0016461702, №0016451702, №0016441702 від 06.03.2012 р. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 13 вересня 2012 р.