Постанова № 26322522, 08.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/7832/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Коблової О.Д.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про визнання протиправними дії останнього щодо заборони у прийнятті електронних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» у відповідності до умов договору про визнання електронних документів № 397 від 20.04.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська укладено договір № 397 про визнання електронних документів, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» отримало право надсилати органу ДПС документи податкової звітності в електронному вигляді, проте з квітня 2012 року відповідачем було заборонено прийом звітності позивача по електронній пошті, у зв'язку з чим вважає, що дії відповідача щодо невизнання податкової звітності у електронному вигляді є протиправними.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. До суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився та надав до суду клопотання про розгляд справи без участі. Також відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані письмові заперечення, в яких зазначено, що з метою упередження формування схемного податкового кредиту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська розірвало договір в односторонньому порядку згідно п. 6 пп. 4 договору про визнання електронних документів від 20.04.2011 року між ТОВ ТПК «Укрхімекспорт» та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 24.06.1998 року (ідентифікаційний код - 25543463), перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується матеріалами справи.

20 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» та Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська укладено у письмовій формі договір № 397 про визнання електронних документів, згідно якого орган ДПС визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до ст. 14, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів призначений електронний цифровий підпис. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише посилений сертифікат ключа. Інші юридичні та фізичні особи можуть на договірних засадах засвідчувати чинність відкритого ключа сертифікатом ключа, сформованим центром сертифікації ключів, а також використовувати електронний цифровий підпис без сертифіката ключа.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису.

Згідно п. 5.1 розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку,затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011 (далі Інструкція) платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці. Відповідно до зазначеної Інструкції платник податку може надіслати до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкові документи в електронному вигляді, після того як з органом Державної податкової служби укладено договір про визнання електронних документів, а також органу ДПС надано посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів.

Згідно Інструкції позивачу у квітні 2012 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 02.04.2012року та податкової накладної № 17 від 03.04.2012 року, що підтверджується квитанцією № 1 із зазначенням: «ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО» у зв'язку із забороною від платника податків приймати звітність по електронній пошті, можливо, відсутній договір з ДПСУ.

Відповідно до цього позивач 11 травня 2012 року звернувся до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з листом щодо роз'яснення причин невиконання обов'язку з прийняття електронних податкових документів податковим органом та забезпечення можливості платнику податків безперешкодно подавати податкову звітність податковому органу в електронній формі, а також щодо здійснення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач посилається на те, що податкову звітність в електронній формі було не прийнято у зв'язку з розірванням договору № 397 в односторонньому порядку з метою упередження формування схемного податкового кредиту.

Згідно п. 3 розділу 6 додатка 1 до Інструкції, договір про визнання електронних документів діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник подає до органу ДПС нові посилені сертифікати електронного цифрового підпису, договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Пунктом 4 розділу 6 додатка 1 до Інструкції встановлені підстави розірвання Договору в односторонньому порядку, а саме, орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Інших підстав для розірвання договору в односторонньому порядку збоку органів ДПС не передбачено.

З огляду на вищевикладене у Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська законних підстав для розірвання Договору № 397 в односторонньому порядку не було тому суд вважає, що дії відповідача щодо заборони у прийнятті електронних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» у відповідності до умов Договору - неправомірні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд під час вирішення питання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо від заперечує проти адміністративного позову. Суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав жодних доказів та не навів у запереченнях жодних підстав, які б свідчили про правомірність вчинених дій щодо заборони у прийнятті електронних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» у відповідності до умов договору про визнання електронних документів № 397 від 20.04.2011 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв упереджено, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України, а тому слід визнати дії відповідача протиправними.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 32,19 грн., що підтверджується квитанцією, а відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 32,19 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо заборони у прийнятті електронних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» у відповідності до умов договору про визнання електронних документів № 397 від 20.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 коп. (тридцять дві грн. 19 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 17 вересня 2012 року.

Суддя О. Д. Коблова