Постанова № 26322485, 08.10.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4326/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

17.09.2012 року Могилів-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області (далі - Могилів-Подільська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 3009,98 грн., з яких 3000,06 грн. - основний платіж та пеня в сумі 9,92 грн.

Позивач у судове засідання на виклик суду не з'явився та 05.10.2012 року подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами згідно із ч. 4 ст. 122 КАС України.

Відповідач у судове засідання на виклик суду не з'явився, а надіслане йому повідомлення повернулося з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Частиною 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів, суд вважає можливим провести розгляд і вирішення справи у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідач ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 01.02.2010 року (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та починаючи з 02.02.2010 року перебуває на обліку у Могилів-Подільській ОДПІ як платник податків, що підтверджується довідкою № 36 від 02.02.2010 року (а.с. 5-8). Крім того, у 2010 році відповідач знаходився на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності і у спірних правовідносинах вважався платником єдиного податку.

Згідно із ст.ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно до п.п. 10.1.2. п. 10.1. ст. 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.

Пунктом 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року № 727/98 передбачено, що суб'єкти малого підприємництва-фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як встановлено судом, місячна ставка єдиного податку для ФОП ОСОБА_1 складала 200,00 грн. та по 100 грн. за двох найманих працівників.

Однак, внаслідок його несплати в повному обсязі за 2010 рік у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 22.08.2012 року становить 3009,98 грн., в тому числі 3000,06 - основного платежу та нарахована пеня в сумі 9,92 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків та іншими письмовими доказами (а.с. 10-13).

Згідно із п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 цього Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 9), ФОП ОСОБА_1 було вручено корінці податкових вимог № 1/1152 від 25.05.2010 року на суму 100,00 грн. та № 2/1494 від 25.06.2010 року на суму 507,01 грн., які відповідачем не була виконані, так само як і не оскаржувалася у визначеному законом порядку.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки узгоджені грошові зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку на час розгляду справи є непогашеними і доказів їх сплати підприємцем не надано, вони підлягають стягненню з нього за рішенням суду.

Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення податкового боргу є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного податку (р/р 34216379700009, ГУ ДКУ у Вінницькій області, код банку 38031302, МФО 802015, код платежу 18050200, одержувач місцевий бюджет м. Могилів-Подільського) в сумі 3009 (три тисячі дев'ять) грн. 98 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало Павло Ігорович