Постанова № 26322336, 03.10.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа № 2-а-0550/3566/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 жовтня 2012 року Харцизького міського суду Донецької області в складі:

головуючого судді -Труханової Л.М.

при секретарі - Чикаленковій Я.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Харцизьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2008-2011 роки,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що перебуває у відповідача на обліку як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, і відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»він має право на виплату щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на день виплати допомоги. Відповідачем виплата одноразової допомоги на оздоровлення за 2008-2011 роки була йому проведена в січні 2012 року в розмірі по 90 грн. за 2008-2011 роки по 120 грн. за кожний рік. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. Мінімальна заробітна плата в січні 2012 року складала 1073грн. Таким чином, по розрахункам позивача недоплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2008, 2009, 2010, 2011 роки склала в загальній сумі 20980 грн. У зв'язку з цим просить визнати дії УПСЗН Харцизької міської ради неправомірними та стягнути недоотриману суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2008-2011 роки в розмірі 20980 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, а також заперечення в яких УПСЗН Харцизької міської ради вказує, що позов не визнають через наступне: позивач перебуває на обліку в УПСЗН Харцизької міської ради як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 3 групи інвалідності та відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. Виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу здійснена 27.01.2012р. - за 2008 рік - 2010р. у розмірі 120,00грн. за кожний рік та 31.01.2012р. -за 2011 р. у розмірі 120,00грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вказують, що статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок державного бюджету, а статтею 67 зазначеного Закону передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Також зазначають, що Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011р. по справі № 1-42\2011 наголосив на тому, що Кабінету Міністрів України надано право визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 у справі №1-11/2012 встановлено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Також зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Таким чином, Конституційний Суд зазначив, що встановлення розмірів соціальних виплат нормативними актами Кабінету Міністрів України є правомірним та зобов'язав суди загальної юрисдикції застосовувати зазначені акти під час вирішення справ, що стосуються соціальних виплат.

Конституцією України (стаття 95) встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються видатки держави на потреби всього суспільства, розмір та направлення цих видатків.

Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Також зазначають, що згідно Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936, головним розпорядником коштів державного бюджету є Міністерство праці та соціальної політики України (п. 1 Порядку), розпорядниками коштів нижчого рівня за програмами визначені управління праці та соціального захисту населення (п. 2 Порядку). Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня - управління праці та соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (ст. 48 Бюджетного кодексу України).

Міністерство праці, як головний розпорядник коштів, керуючись вимогами чинного законодавства, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Діючим законодавством на розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня не покладені функції визначення розмірів допомоги на оздоровлення, здійснення її перерахунків та винесення рішення щодо відмови у здійсненні цих виплат особам, які мають право на ці виплати згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною 2 статті 61 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам.

На підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 10.02.2009 року №51/118 „Про затвердження паспортів бюджетних програм на 2009 рік" затверджено паспорти бюджетних програм на 2009 рік Міністерства праці та соціальної політики України, у тому числі за КПКВК 2501250, яким передбачений розмір допомоги на оздоровлення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 групи -у сумі 120,00 грн.

Також зазначають, що статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»Кабінету Міністрів України надано право в 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які у відповідності із законодавством визначаються в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Паспортом Бюджетної програми на 2010 рік, затвердженим сумісним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 15.06.2010 № 148\450, встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС З групи - 90,00 грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Отже наполягають, що Управління праці та соціального захисту населення, здійснивши у 2008, 2009, 2010, 2011 роках виплату щорічної допомоги на оздоровлення позивачу у розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 №562, діяло в межах своїх повноважень відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Законів України "Про Державний бюджет України" та Конституції України, ст. 117 якої передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання, в зв'язку з чим просять відмовити в позові.

Дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наявних письмових доказів по справі вбачається, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи з 02.10.2007 року-захворювання пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку у відповідача. (а.с. 4-5).

Відповідно до листа-довідки відповідача на ім'я позивача №098вх/053 від 27.02.2012р., позивачу нарахована та виплачена щорічна допомога на оздоровлення, а саме: 27.01.2012р. - за 2008-2010р.р.- по 120 грн. , 31.01.2012р. -за 2011 рік в розмірі 120,00 грн. (а.с.6).

Відповідно до вказаного листа відповідачем позивачу виплачена допомога на оздоровлення:

- за 2008 рік - виплачена 27.01.2012р., платіжне доручення №16 в сумі 120 грн.;

- за 2009 рік - виплачена 27.01.2012 р., платіжне доручення №23 в сумі 120 грн.;

- за 2010 рік - виплачена 27.01.2012р., платіжне доручення №31 в сумі 120 грн.;

- за 2011 рік - виплачена 31.01.2012 року, платіжне доручення № 43 в сумі 120 грн. (а.с.6).

Доводи відповідача, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення повинен визначатись у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 суд вважає необґрунтованими через наступне:

Правовідносини за даним позовом регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами.

Відповідно до ст.113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності повинен керуватися виключно Конституцією, законами України, а також підзаконними актами, які прийняті згідно Конституції України.

Відповідно до ст. 48 Закону № 796 щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зі змісту статті вбачається, що даним законодавчим актом визначено розмір щорічної допомоги на оздоровлення, як величину кратну відносно розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України від 28.12.2007р. №107-VІ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»стаття 48 Закону № 796 була викладена в новій редакції, відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Ці зміни Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 були визнані неконституційними, дія статті 48 Закону №796 була поновлена.

Упродовж 2009-2011 років положення статті 48 Закону №796 змін не зупинялися та не змінювалися.

Статтею 71 Закону №796 визначено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Проаналізувавши норми бюджетних законів за 2009 та 2010 роки, а саме: Закони України від 26 грудня 2008 року № 835-1V «Про державний бюджет України на 2009 рік» (стаття 71) та від 27 квітня 2010 року № 2154 «Про Державний бюджет України на 2010 рік»(стаття 70) суд зазначає, що вказані закони містили приписи Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак Кабінетом Міністрів України упродовж цих років не було видано відповідних актів, а тому з 22 травня 2008 року норми статті 48 Закону № 796 є діючими.

Пунктом 7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнені прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, яким серед іншого встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52 та 54 Закону №796 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Аналіз зазначених норм спеціального Закону доводить, що серед наведених норм відсутня стаття 48 Закону № 796, внаслідок чого посилання відповідача на Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 є безпідставним.

На виконання п. 7 Закону № 3491 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала законної сили 23.07.2011року. Зі змісту вказаної постанови КМУ вбачається, що нею розмір допомоги на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2011 році також не встановлювався. Тобто в 2011 році норми статті 48 Закону № 796 також були діючими.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 03-рп/2012 підтверджено право Кабінету Міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, на визначення механізму реалізації законів України, в тому числі встановлення порядку та розмір соціальних виплат, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету.

Вказанім Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 03-рп/2012 визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012р. №4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ураховуючи особливість дії в часі закону про Державний бюджет України на відповідний рік, нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, виданий на його виконання, також діє у межах бюджетного року, однак як зазначалось раніше, Кабінетом Міністрів України упродовж цих років (2008-2011р.р.) не було видано відповідних актів, а тому, норми статті 48 Закону №796 протягом цих років були діючими.

Крім того, в рішеннях Конституційного Суду України №20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року та №03-рп/2012 від 25 січня 2012 року не міститься висновку щодо неконституційності положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-Х11 від 28.02.1991 року.

За таких обставин розмір допомоги на оздоровлення за 2008-2011роки повинен бути визначений статтею 48 Закону №796, а не постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

Наведене не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, так при розгляді справи «Кечко проти України»(заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету, держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).

Посилання відповідача на виконання ним зобов'язань по нарахуванню та виплаті допомоги позивачу в межах відповідних бюджетних призначень, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до ст. 63 здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а виплата щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених ст. 48 Закону, згідно з цією нормою Закону здійснюють органи соціального захисту населення.

Відповідно до п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.2005 року (далі - Порядок), розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів. Відповідно до п. 4 Порядку виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган).

Відповідно до п. 2.10 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 09.08.2004р. № 136, у разі змін умов зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Державного казначейства України Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких зобов'язань.

Пунктом 2.12 вказаного Порядку передбачено, що бюджетні фінансові зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законодавством України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Таким чином, відповідач на виконання вказаних вимог повинен був подати до органів державного казначейства необхідні документи для реєстрації та обліку зобов'язання по сплаті позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте відповідачем не було проведено вказаних дій, передбачених діючим законодавством.

Суд не приймає посилання управління на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на недоведеність даної обставини, а ні бюджетного запиту а ні кошторису управлінням (відповідачем у справі) суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірні виплати є одноразовими, виплачуються щорічно, і відповідні правовідносини закінчуються на день проведення таких виплат, саме з цієї дати виплати і необхідно відраховувати шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Отже, враховуючи дати виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення (27.01.2012р. та 31.01.2012р.), дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом (23.07.2012р.), шестимісячний строк на звернення до суду з позовом, суд приходить до висновку, що позивач строк звернення до суду не пропустив та права позивача підлягають захисту.

На підставі усього вищевикладеного, виходячи з встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення з порушенням вимог ст. 48 Закону №796 є протиправними. Щорічна допомога на оздоровлення позивачу, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2008-2011 роки повинна бути сплачена у відповідності до положень статті 48 Закону №796 із застосуванням мінімального розміру заробітної плати, яка була встановлена Законом України про Державний бюджет на відповідний рік на день виплати.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011р. №4282 встановлено мінімальну заробітну плату з 1 січня 2012 р. в розмірі 1073 грн.

Таким чином, за 2008, 2009, 2010, 2011 роки позивачу, з урахуванням виплачених сум, повинна бути нарахована та виплачена допомога на оздоровлення в загальному розмірі 20980 грн. з наступного розрахунку: 1073 (мінімальна заробітна плата) х 5 х 4 (2008,2009,2010,2011 роки) - 480 грн. (виплачена сума допомоги) = 20980 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність визнання дій відповідача неправомірними та стягнення з відповідача щорічну допомогу на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 та 2011 роки в розмірі, який передбачено ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням виплачених сум.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 92, 113 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, ст. 71 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-1V «Про державний бюджет України на 2009 рік» , ст. 70 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154 «Про Державний бюджет України на 2010 рік», п. 7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011р. №4282, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, рішеннями Конституційного Суду України №20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року та №03-рп/2012 від 25 січня 2012 року, ст.ст. 99,160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2008-2011 роки - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2011 роки в розмірі меншому, ніж передбачено ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради (86700,м. Харцизьк, вул. Шалімова,2, код ОКПО 25968889) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_1недоплачену суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008-2011 роки в розмірі 20980 (двадцять тися дев»ятсот вісімдесят грн.).

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради (86700,м. Харцизьк, вул. Шалімова,2, код ОКПО 25968889) 1 судовий збір в сумі 214,30 грн. ( р/р 31218206700088 , банк ГУДКУ у Донецькій області , МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686480, отримувач: УДК у м. Харцизьку (м.Харцизьк) , код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206, код ЄРДПОУ суду 02895679).

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: