Рішення № 26319744, 02.10.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1625/2012(3/82)

За позовом : Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Славич»

54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 6

Про: стягнення заборгованості в сумі 10 705,94 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Кузьміна Б.М., за довіреністю;

Від відповідача: Фуртатов К.М., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 9818,03 грн. основного боргу, 14,48 грн. -сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, 214,02 грн. -3% річних та 659,41 грн. пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 2917 від 01.09.2006 року, додатків до договору, наряду на підключення від 20.10.11 р., претензії № 288-10 від 10.04.2012 року, повідомлення № 696-Ю від 10.10.2011 р., рахунків, актів прийому-передачі теплової енергії, норм ст.ст. 509, 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач користуючись тепловою енергією за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року не здійснив жодної проплати за договором.

Відповідач у відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки в додатку 1/1 до договору № 2917 від 01.09.2006 р. зазначено, що тариф на теплову енергію складає 106,13 грн. за 1 Гкал. Інших тарифів до ТОВ «Славич»позивачем не надавалось. Будь-яких змін до вищезазначеного договору сторони не вносили, про зміну тарифів позивач не повідомляв ТОВ «Славич». Також, відповідач вважає, що ПАТ «Миколаївська ТЕЦ»безпідставно розрахувало суму пені, 3% річних та втрат від інфляції. Так, щодо нарахованих позивачем втрат від інфляції в сумі 14,48 грн., то розрахунок не відповідає вимогам Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, наданих листом Верховного суду України № 62-97Р від 03.04.1997 р.

02.10.12 року суд за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2006 року між ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»(правонаступником якого є ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль») та ТОВ «Славич»був укладений договір «про постачання теплової енергії в гарячій воді»№ 2917 згідно з умовами якого позивач, як енергопостачальна організація, зобов'язався постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач, як споживач, взяв на себе зобов'язання оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Розділом 6 вищевказаного договору сторони обумовили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифах, встановлених ВАТ «Миколаївська ТЕЦ», в грошовій, або по узгодженню сторін іншими, не забороненими діючим законодавством, засобами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальної організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 2 додатку 1/1 до договору орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору 106,1300 грн/Гкал без ПДВ, становить 3 327,5576 грн. ПДВ 665,515 грн., усього 3 993,0691 грн.

Спірні правовідносини, які склались між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про поставку.

Так, відповідно до приписів п.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а останній прийняв в період з лютого 2012 року по квітень 2012 року (включно) теплову енергію на загальну суму 9818,03 грн., що підтверджується нарядом на підключення від 20.10.11 року, актами прийому-передачі теплової енергії, рахунками на оплату та реєстрами вручення цих рахунків споживачу.

Рахунки на оплату та акти прийому-передачі теплової енергії за спірний період, як і обумовлено умовами договору, були скеровані відповідачу, про що свідчать реєстри про вручення споживачу зазначених документів.

В зв'язку з відсутністю оплати, 10.04.2012 року на адресу споживача енергопостачальною організацією була направлена претензія № 288-Ю від 10.04.2012 року про сплату боргу в розмірі 8950,37 грн., яка залишена відповідачем без належного реагування.

Відповідно до змісту ст. ст. 629, 525, 526 договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно умов п. 10.3 договору сторони дійшли згоди, що при виникненні обставин, не обумовлених цим договором, сторони зобов'язані керуватися Законом України «Про електроенергетику», Тимчасовими правилами обліку відпуску та споживання теплової енергії, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючого обладнання і теплових мереж та іншими нормативними документами, що регулюють відносини сторін з приводу теплопостачання.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про теплопостачання»до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, у сфері теплопостачання належать: регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України «Про встановлення тарифів на теплову енергію ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»від 30.09.2011 року № 132 встановлено тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів -857,71 грн. за 1 Гкал. Ця постанова набрала чинності з 01 жовтня 2011 року.

За правилами п. 1 ст. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Матеріали справи свідчать, що про зміну тарифів позивач повідомляв споживача в засобах масової інформації, що підтверджується копією з газети «Вечірній Миколаїв», яка міститься в матеріалах даної справи.

Тому, посилання відповідача на відсутність повідомлення з боку позивача щодо зміни тарифу є хибним, та не взято до уваги судом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе договірних зобов'язань, отже по спірним відносинам дійсно заборгував позивачу суму основного боргу в розмірі 9818,03 грн. за період з лютого 12 р. по квітень 12 р. за тарифом -857,71 грн. за 1 Гкал.

Відповідно до умов пункту 7.4.2 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України від 20.05.1999р. №686-ХІV.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, п. 1 ст. 624, ст. 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведені норми та той факт, що відповідачем жодної проплати за отримані послуги в спірний період не здійснено, позивач цілком правомірно нарахував боржнику до стягнення: за період з лютого 2012року по серпень 2012 р. - 214,02 грн. -3% річних та за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року - 659,41 грн. пені.

В позовній заяві позивач також просить суд стягнути з боржника інфляційні втрати в розмірі 14,48 грн. за період з березня по липень 2012 р. В розрахунку, який виступає додатком до позову, позивач зазначає фактичне стягнення інфляційних за березень 2012 р.

Судом перевірено дане нарахування, з якого вбачається, що дійсно розмір суми індексу інфляції за березень 2012 р. складає 14,48 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про порушення відповідачем в спірних правовідносинах прав та законних інтересів позивача, в зв'язку з чим з винної сторони підлягає стягненню як основний борг так і передбачені законодавством санкції, тому позовні вимоги заявлені цілком обґрунтовано, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славич»(54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 6, код ЄДРПОУ 33730066) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966) -9818,03 грн. основного боргу, 14,48 грн. -інфляційних, 241,02 грн. -3% річних, 659,41 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 05.10.2012 року.

Суддя О.Г. Смородінова