Ухвала суду № 26318446, 25.09.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Ясеновенко Л.В.

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 19 липня 2012 року з участю: представника відповідача - ОСОБА_3; позивача і його представника - ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а:

В червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, посилаючись на те, що 07 лютого 2012 року він позичив ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 35 000грн. на власні потреби, який згідно розписки зобов'язувався повернути кошти до 24.02.2012року, а у випадку невиконання ним взятих на себе зобов'язань зобов'язався сплатити 15% місячних за весь час прострочення. Оскільки відповідач добровільно у вказаний термін грошових коштів не повернув, позивач на підставі ст.ст. 1046 - 1047, 1049 ЦК України просив суд стягнути з відповідача основну суму боргу 35 000грн., відсотки за користування коштами, починаючи з 24.02.2012року в сумі 15750грн. та 507,50грн. судового збору.

В ході розгляду справи в суді ОСОБА_1 в порядку ст.31 ЦПК України збільшив розмір позовних вимог на суму процентів за прострочення виконання зобов'язання за четвертий місяць з 25.05.2012року по 25.06.2012року та просив стягнути з відповідача основну суму боргу в розмірі 35 000грн та відсотки за користування коштами в розмірі 21 000грн.

_______________

Справа № 0907/11906/2012 Головуючий у 1 інстанції - Хоростіль Р.В.

Провадження № 22ц/0990/1894/2012 Доповідач - Девляшевський В.А.

Категорія 27

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19 липня 2012 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено в повному об'ємі. Стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. боргу за договором позики, 21 000 (двадцять одну тисячу) грн. процентів за весь час прострочення виконання зобов'язання та 560 (п'ятсот шістдесят) грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що судом при вирішенні спору порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд в порушення вимог чинного законодавства залишив поза увагою твердження у судовому засіданні про те, що підпис на борговій розписці не його. Тому посилання суду на те, що розписка про позику коштів надана ним, вважає безпідставним. Крім того, апелянт зазначає, що з приводу недійсності правочину ним заявлений позов до Івано-Франківського міського суду, на що суд увагу не звернув, провадження в справі не зупинив, а вирішив спір по суті. Вважаючи у зв'язку із наведеним оскаржене рішення незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

В засідання апеляційного суду відповідач не з`явився з невідомих причин, хоч про розгляд справи його було повідомлено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у його відсутності.

Представник відповідача апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав. Вважаючи оскаржене рішення незаконним, представник ОСОБА_2 просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1

Позивач ОСОБА_1 та його представник доводи апеляційної скарги заперечили, вважаючи, що суд першої інстанції дав правильну оцінку встановленим обставинам справи та обгрунтовано стягнув з відповідача суму боргу і відсотки за прострочення повернення коштів. Просять апеляційну скаргу відхилити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно з вимогами ч. 2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 07 лютого 2012 року надав власноручну розписку ОСОБА_1 про отримання від нього грошових коштів у розмірі 35 000грн., які згідно розписки зобов'язався повернути до 24.02.2012року (а.с.13). З цього випливає, що між сторонами укладено договір позики на суму 35 000грн., та ними визначено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Доводи апелянта про те, що підпис на борговій розписці не його, не заслуговують на увагу. Адже, згідно ч.1 ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Однак, з матеріалів справи вбачається, що такого клопотання відповідач не заявляв. Таким чином, посилання відповідача на те, що підпис на розписці від 07.02.2012року виконано не ним, не підтверджено належним доказом.

Оскільки у визначений термін кошти не були повернуті, то суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.545, 625 ЦК України дійшов правильного висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_1 щодо стягнення боргу та передбачених розпискою відсотків як санкцію за прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів вважає, що рішення по даній справі про задоволення позову ОСОБА_1 ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст.218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 19 липня 2012 року в даній справі залишити буз змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набуття нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

Л.В. Ясеновенко

Згідно з оригіналом

Суддя: В.А. Девляшевський