Постанова № 26317844, 20.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дмитрієв В.С.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року справа №2а/0570/7283/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Попова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/7283/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим співробітникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів , -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат», в якому просило стягнути з відповідача витрати на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим співробітникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, за період з жовтня 2011 р. по січень 2012р. у розмірі 422,39 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року у задоволені позову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим співробітникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 422,39 грн., відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на відповідача покладено обов'язок відшкодовувати витрати на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим співробітникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, а недостатність прибутку підприємства не є підставою для звільнення від цих обов'язків.

Сторони до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат», зареєстроване як юридична особа, включено до ЄДРПОУ за № 00153407 та перебуває на обліку як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька з 27 вересня 2000 року.

На адресу відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька були надіслані повідомлення про суму витрат, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, які були отриманні відповідачем. Відповідач не здійснив перерахування сум, зазначених у цих повідомленнях, до бюджету Пенсійного фонду України, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 25 жовтня 2011 року по 31 січня 2012 року у сумі 422,39 грн. (арк. справи 8-18).

Судом першої інстанції на підставі положень ст. 72 ч.1 КАС України також визнано встановленими обставинами, що 01 квітня 1971 року наказом Мінгазпрому СРСР від 22 березня 1971 року розпочало свою діяльність ДГСКТБ «Газоапарат». З 01 січня 1975 року Наказом Мінгазпрому СРСР від 30 грудня 1974 року ДГСКТБ «Газоапарат» реорганізоване в державне Донецьке науково-виробниче об'єднання «Газоапарат». З 31 березня 1988 року Наказом Мінгазпрому СРСР державне Донецьке науково-виробниче об'єднання «Газоапарат» знав реорганізоване в ДГСКТБ «Газоапарат». З 15 січня 1991 року Наказом державного газового контролю "Газпром" від 15 січня 1991 року № 18/орг ДГСКТБ «Газоапарат» реорганізовано в державний проектно-конструкторський технологічний інститут «Газоапарат». Протягом всього періоду діяльності ПКТІ "Газоапарат" (з 01 квітня 1971 року по 1992 рік) фінансування у розмірі 100% здійснювалось за рахунок державного бюджету.

Відповідно до пункту 1.2.1 Статуту відповідача відкрите акціонерне товариство «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» засноване відповідно до рішення Державного комітету України по нафті і газу від 23 лютого 1994 року № 60 шляхом реорганізації (перетворення) державного підприємства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та статуту відповідача в редакції 27.05.2011 відповідача перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514.

Зазначені обставини знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції на сторонами по справі не заперечуються.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с. 12) данні щодо належності відповідача до сфери управління центрального чи місцевого органу виконавчої влади відсутні.

Згідно довідки АА № 466493, виданої 27.05.2011 року Головним управлінням статистики у Донецькій області, відповідач зареєстровано, крім інших, такі види діяльності за КВЕД як оптова торгівля, будівництво будівель, діяльність у сфері інжинірингу, та його за Класифікацією інституційних секторів економіки віднесено до приватних не фінансових корпорацій (а.с. 44).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не надано доказів щодо підтвердження наукового напряму роботи публічного акціонерного товариства "Проектно-конструкторський та технологічний інститут "Газоапарат", то і підстави для відшкодування останнім різниці між сумою пенсій, призначених науковим співробітникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» відсутні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини у справі та невірно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно положень ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разу встановлення під час апеляційного розгляду порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991року № 1977-ХІІ (далі за текстом - Закон № 1977-ХІІ) передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1977-ХІІ, науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Згідно ст. 24 Закону № 1977-ХІІ, дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим співробітникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, стосуються пенсій осіб, якім вона була призначена на підставі довідок, виданих саме відповідачем, про науковий характер роботи цих осіб (а.с. 63, 67, 78).

Відповідно до ст. 24 Закону № 1977-ХІІ, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно п.12 частини 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Таким чином, необхідною умовою для висновку про наявність підстав для фінансування різниці пенсій між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за рахунок державного бюджету, є наявність факту повного утримання установи за рахунок відповідно державного чи місцевих бюджетів. В інших випадках у установи виникає обов'язок фінансувати різницю пенсії в певному розмірі.

Посилання на наявність в статуті відповідача посилань на державну форму власності не є достатніми для висновку, що вказана установа повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується відсутність факту повного, стовідсоткового, утримання відповідача за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів та його реєстрації як неприбуткової установи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність в Українського науково-дослідного інституту цукрової промисловості статусу бюджетної установи та звільнення від фінансування різниці пенсій між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи витрати на фінансування різниці у розмірі пенсії в установленому законом порядку сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції припустив порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/7283/2012 - скасувати.

Позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим співробітникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 422,39 грн. - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька різницю між сумою пенсій, призначених науковим співробітникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 422,39 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

В.В. Попов