Постанова № 26316118, 02.10.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р.Справа № 5016/3780/2011(13/266) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Журавльова О.О.

суддів Головея В.М., Ярош А.І.

(відповідно до розпорядження голови суду від 01.10.2012р. №728 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія 611"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 19 грудня 2011 року

у справі №5016/3780/2011(13/266)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія 611"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АПК Коммунар"

про відшкодування збитків в порядку регресу в загальній сумі 14642 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія 611" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „АПК Коммунар" завданих збитків в порядку регресу у сумі 14642 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19 грудня 2011 року у справі №5016/3780/2011(13/266) (суддя Коваль Ю.М.) позов ПрАТ „Страхова компанія 611" задоволено частково; з ТОВ „АПК Коммунар" на користь позивача стягнуто 3939,24 грн., 102 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову правомірність заявлених ПрАТ „Страхова компанія 611" зворотних вимог (регресу) у сумі 3939,24 грн. на підставі ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст. 27 Закону України „Про страхування". При цьому у відповідності з п.5 договору від 28.11.2008р., укладеного між ПрАТ „Страхова компанія 611", Бокалом В.Д. та ХВ ВАТ „Кредиторомбанк", договір діє до 24 год. 28.11.2009р. Так як вказаний договір не втратив чинності станом на 24.11.2009р., на день укладення іншого договору страхування від 24.11.2009р. серії ДСТЗ №30/39, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для того, щоб у Бокало В.Д. були зобов'язання щодо сплати страхових платежів за цим іншим договором страхування, з огляду на що суд першої інстанції позовні вимоги ПрАТ „Страхова компанія 611" задовольнив частково.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, відповідач (ПрАТ „Страхова компанія 611") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ „Страхова компанія 611" задовольнити у повному обсязі, з посиланням при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи. За доводами скаржника зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 9958,60 грн. є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.

14.02.2012р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду по справі №5016/3780/2011(13/266) апеляційне провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової експертизи на підставі п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України до одержання результатів її проведення.

27.08.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло повідомлення експерта по справі №5016/3780/2011(13/266) про неможливість надання висновку авто-товарознавчої експертизи по даній справі, разом з матеріалами справи, які були повернуті у зв'язку з несплатою ТОВ „АПК Коммунар" вартості судової експертизи.

30.08.2012р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду по справі №5016/3780/2011(13/266) апеляційне провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні 14.02.2012р. представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача (ТОВ „АПК Коммунар") в судові засідання не з'явився, про час і місце судового засідань повідомлені господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.01.2012р., від 15.02.2012р. та від 07.09.2012р. Окрім того, 07.02.2012р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просив залиши оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з мотивів викладених у вказаному відзиві. Також, 20.09.2012р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання від відповідача, в якому він просив розглядати справу за його відсутністю, та зауважував що підтримує свої вимоги викладені у відзиві на апеляційну скаргу у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ПрАТ „Страхова компанія 611" за відсутністю представників сторін в судовому засіданні 02.10.2012р.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника скаржника, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду справи, 28.11.2008р. між ЗАТ „Страхова компанія 611" (страховик, позивач), Бокалом Володимиром Дмитровичем (страхувальник) та ХВ ВАТ „Кредитпромбанк" (вигодонабувач) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів та страхування громадян від нещасних випадків (надалі - договір) серії ТНВ №2220/01/08/243 належного Бокалу В.Д. автомобіля TOYOTA CAMRY, за умовами якого ЗАТ „Страхова компанія 611" зобов'язалось відшкодовувати шкоду, що може бути заподіяна майновим інтересам, пов'язаним, зокрема з володінням, розпорядженням та користуванням транспортним засобом, визначеним у договорі страхування, у разі настання нещасного випадку.

Згідно із п.8.5.2 якщо умовами договору передбачена сплата страхового платежу кількома частинами, страховик має право утримати при здійсненні страхового відшкодування суму несплачених частин страхового платежу

Відповідно до п. 10.2.1 договору страхувальник зобов'язаний вносити страхові платежі на умовах і в строки, передбачених договором.

Матеріалами справи встановлено, що у зв'язку із зміною найменування правонаступником ЗАТ „Страхова компанія 611" є ПрАТ „Страхова компанія 611".

Як вбачається з матеріалів справи 22.04.2009р. Бокало В.Д. звернувся до попередника ПрАТ „Страхова компанія 611" із заявою-повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку по договору страхування наземного транспорту, в якій зазначив про пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22.04.2009р. на 35-му км автошляху Одеса-Мелітополь, за участю застрахованого автомобіля TOYOTA CAMRY, котрим керував Бокало В.Д., та автомобіля HYUNDAI Н-1, котрим керував Соколенко Олександр Анатолійович.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.06.2009р. Соколенка О.А., як водія, визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в порушенні вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталось зіткнення із застрахованим автомобілем TOYOTA CAMRY, котрим керував Бокало, якому було завдано механічних пошкоджень, окрім того було встановлено, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди 22.04.2009р. Соколенко О.А. працював менеджером ТОВ „АПК Коммунар".

З наявної в матеріалах справи довідки Центру безпеки руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України від 18.04.2011р. №45/1734 вбачається, що автомобіль HYUNDAI Н-1, реєстраційний номер - BE 6603 АК, зареєстрований за ТОВ „АПК Коммунар".

Матеріалами справи встановлено, що 28.04.2009р. Науково-дослідним Бюро судових експертиз „Сантодор" було складено висновок спеціаліста з автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу №161714З, яким встановлено збитки пошкодженням застрахованого автомобіля TOYOTA CAMRY в сумі 23571,40 грн.

Між тим, з наявного в матеріалах справи акту виконаних робіт від 10.06.2009р. вбачається, що застрахований автомобіль Бокало В.Д. було відремонтовано ФО-П Колосовим О.О., і загальна вартість відновлювальних робіт та необхідних запчастин (комплектуючих) склала 14642 грн.

З наявного в матеріалах справи страхового акту №207/176-09/ ТНВ вбачається, що сума страхового відшкодування за мінусом несплаченої частки страхового платежу становить: 14642 грн. -744,16 грн. = 13897,84 грн.

25.06.2009р. між Бокало В.Д. та попередником ПрАТ „Страхова компанія 611" було укладено угоду про порядок виплати страхових відшкодувань до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів та страхування громадян від нещасних випадків №2220/01/08/243 від 28.11.2008р., за умовами якої страховик та страхувальник домовились про порядок виплати страхового відшкодування в розмірі 14642 грн. частинами.

У подальшому позивачем було перераховано страхувальнику 3939,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №1710 від 30.09.2009р., №2040 від 30.10.2009р., №2091 від 06.11.2009р., №2129 від 11.11.2009р., №2271 від 27.11.2009р.

01.07.2009р. Бокало В.Д. та попередником ПрАТ „Страхова компанія 611" було складено акт взаємозаліку за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів та страхування громадян від нещасних випадків ТНВ №2220/01/08/243 від 28.11.2008р., згідно із яким страхувальник згоден з вирахуванням несплаченої частки страхової премії за договором страхування з суми страхового відшкодування та зарахуванням її як сплачену частку, після підписання акту взаємозаліку заборгованість страхувальника перед страховиком за договором становить 0 грн. і має бути сплачена в обумовлені договором страхування строки. Вказаний акт підписаний Бокало В.Д. та страховиком.

24.11.2009р. Бокало В.Д. та попередником ПрАТ „Страхова компанія 611" було складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що після зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, залишаються вимоги, які після підписання даного акту підлягають погашенню, а саме: вимоги страхувальника по сплаті частини страхового відшкодування у розмірі 41,40 грн., а вимоги страховика по сплаті страхового платежу в розмірі 9958,60 грн. вважаються погашеними повністю. Вказаний акт підписаний Бокало В.Д. та страховиком.

07.06.2010р. попередник ПрАТ "Страхова компанія 611" звернувся до водія Соколенка О.А. та ТОВ „АПК Коммунар" з претензією №585 про відшкодування в порядку регресу збитків у розмірі 14642 грн. протягом одного місяця з дати отримання цієї претензії. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Проаналізувавши матеріали справи та перевіривши обґрунтованість доводів сторін по справі, апеляційний господарський суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За умовами ст. 27 Закону України "Про страхування", які кореспондуються з вимогами ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Приписами ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч.17 ст 9 Закону України „Про страхування" страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Як вже було зазначено вище 28.04.2009р. Науково-дослідним Бюро судових експертиз „Сантодор" було складено висновок спеціаліста з автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу №161714З, яким встановлено збитки пошкодженням застрахованого автомобіля TOYOTA CAMRY в сумі 23571,40 грн., проте матеріалами справи встановлено, що застрахований автомобіль Бокало В.Д. було відремонтовано ФО-П Колосовим О.О., і загальна вартість відновлювальних робіт та необхідних запчастин (комплектуючих) склала 14642 грн.

Враховуючи викладене, зокрема, підтвердження постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.06.2009р. по справі №15-658/09 вини Соколенко О.А., який в той час працював менеджером відповідача, в завданні матеріальної шкоди Бокало В.Д., який керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY, державний номер ВТ 3017 АІ, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що заявлення позивачем зворотної вимоги (регресу) про стягнення з відповідача фактичних витрат у зв'язку з ДТП ґрунтується на нормах чинного законодавства України, при цьому загальна сума фактичних витрат позивача складає 14642 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Апеляційний господарський суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити факт завищення вартості відновлювального ремонту автомобілю, який був застрахований позивачем.

У зв'язку з неможливістю встановлення факту, завищення вартості відновлювального ремонту автомобілю, який був застрахований позивачем, провадження по справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової авто-товарознавчої експертизи, на розгляд якої були поставлені наступні питання: чи можливо встановити розмір матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля TOYOTA CAMRY (реєстр. №ВТ3017АІ) внаслідок пошкодження останнього при ДТП 22.04.2009р.? Чи можливо встановити вартість відновлювальних ремонтних робіт автомобіля TOYOTA CAMRY (реєстр. №ВТ3017АІ), внаслідок його ушкодження при ДТП 22.04.2009р., згідно переліку з відновлюваного ремонту, встановленого протоколом огляду ТЗ №161714 від 28.04.2009р.? Витрати по вказаній експертизі було покладено на ТОВ „АПК Коммунар". Проте ТОВ „АПК Коммунар" не сплатило вартість проведення судової економічної експертизи, у зв'язку з чим матеріали по справі були повернуті до апеляційного господарського суду.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оскільки не проведено експертизи, на розгляд якої були поставлені питання щодо встановлення факту завищення вартості відновлювального ремонту автомобілю, який був застрахований позивачем, неможливо встановити насамперед факт завищення позивачем вартості відновлювальних ремонтних робіт, з огляду на що доводи відповідача стосовно завищення вартості відновлювальних ремонтних робіт не приймаються апеляційним господарським судом з огляду на їх недоведеність в розумінні ст. ст. 32-33 ГПК України.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ „Страхова компанія 611" з посиланням на ч.3 ст. 203 ГК України та ч.1 ст. 601 ЦК України, оскільки матеріалами справи підтверджується законне зарахування зустрічних однорідних вимог та взаємозалік між власником застрахованого автомобілю Бокало В.Д. та позивачем.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав та необхідність задоволення позовних вимог ПрАТ „Страхова компанія 611" в повному обсязі.

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ „Страхова компанія 611" та часткового скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду як такого, що винесене з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія 611" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 19 грудня 2011 року у справі №5016/3780/2011(13/266) скасувати частково, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія 611" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АПК Коммунар" (54001, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 4, кв. 6, код ЄДРПОУ 23624358) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія 611" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8-б, код ЄДРПОУ 34241389) 14642 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. завданих збитків в порядку регресу, 146 (сто сорок шість) грн. 42 коп. держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АПК Коммунар" (54001, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 4, кв. 6, код ЄДРПОУ 23624358) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія 611" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8-б, код ЄДРПОУ 34241389) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АПК Коммунар" (54001, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 4, кв. 6, код ЄДРПОУ 23624358) до державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ в Одеській області; код ЄДРПОУ отримувача: 37607526; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО 828011; № рахунку: 31217206782002; код бюджетної класифікації 22030001 „Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206; код ЄДРПОУ суду 26016990) 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 04 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов В.М. Головей А.І. Ярош