ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2012 р.Справа № 5024/1004/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Журавльова О.О.
суддів Головея В.М., Ярош А.І.
(відповідно до розпорядження голови суду від 01.10.2012р. №728 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Мікулі К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Красильникова А.М., за довіреністю №145 від 25.09.2012р.
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства „Дніпровський"
на рішення господарського суду Херсонської області від 14 серпня 2012 року
по справі №5024/1004/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонспецтранс"
до відповідача Комунального підприємства „Дніпровський"
про стягнення 186615,12 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Херсонспецтранс" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства „Дніпровський" про стягнення 189736,88 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 184235,35 грн., інфляційних збитків в сумі 722,88 грн., 3% річних в сумі 1656,89 грн., пені в сумі 3121,76 грн.
24.07.2012р. ТОВ „Херсонспецтранс" надав заяву про зменшення позовних вимог на суму пені в розмірі 3121,76 грн., яка була задоволена місцевим господарським судом у зв'язку з чим нова ціна позову склала 186615,12 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 14 серпня 2012 року у справі №5024/1004/2012 (суддя Грицай О.С.) позов ТОВ „Херсонспецтранс" задоволено: з КП „Дніпровський" на користь позивача стягнуто 184235,35 грн. основної заборгованості, 722,88 грн. інфляційних, 1656,89 грн. 3% річних та 3732,30 грн. судового збору; з Державного бюджету України повернуто позивачу надлишково сплачений судовий збір в сумі 62,50 грн., сплаченого платіжним доручення № 292 від 07.07.2012 року.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у зв'язку з тим, що відповідачем позовні вимоги було визнано частково, так, останній заперечував проти позову в сумі 4 816,86 грн., обґрунтовуючи її наявністю актів обстеження прибудинкової території, які нібито засвідчують неналежне виконання позивачем зобов'язань за договором щодо надання послуг з вивезення побутових відходів, проте відповідно до укладеного між сторонами по справі договору щодо надання послуг не встановлено, що такі акти не є належними документами, які засвідчили б неналежне виконання позивачем зобов'язань за договором щодо надання послуг з вивезення побутових відходів, але водночас, договором передбачено інший порядок визнання неналежного виконання позивачем зобов'язань за договором щодо надання послуг з вивезення побутових відходів, який відповідачем не було виконано. Окрім того, місцевим господарським судом було встановлено правомірність та правильність розрахунків 3% річних та інфляційних, з огляду на що вимоги позивача стосовно стягнення 3% річних та інфляційних були задоволені.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (КП „Дніпровський") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.
Представник Комунального підприємства „Дніпровський" в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 11.09.2012р.
В судовому засіданні представник позивача (ТОВ „Херсонспецтранс") надав пояснення, відповідно до яких позивач просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу КП „Дніпровський" без задоволення, з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 02.10.2012р. вх.№2686/12/Д1.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги КП „Дніпровський" з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що 31.12.2008р. між ТОВ „Херсонспецтранс" (позивач, виконавець) та КП „Дніпровський" (відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів №2/01 (надалі -договір), за умовами якого виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (надалі -послуги).
Відповідно до п.2 договору виконавець надає споживачеві послуги з вивезення твердих, великогабаритних, ремонтних і рідких відходів.
Згідно із п.4 договору передбачено, що для вивезення твердих відходів за контейнерною схемою використовуються технічно справні 92 контейнери місткістю 0,75 куб метрів, що належать виконавцеві.
Пунктами 12, 14, 15 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Послуги оплачуються в безготівковій формі. Плата вноситься на розрахунковий рахунок виконавця відповідно до його реквізитів.
За п.20 договору споживач зобов'язується оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.
Приписами п.п. 26-28 договору встановлено, що у разі ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості споживач викликає представника виконавця для складання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення кількісних і якісних показників тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їх підписом. У разі неприбуття представника виконавця у строк або його відмови від підпису акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення. Акт-претензія подається виконавцеві, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок розміру плати або надає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.
За умовами п.п.30, 32 договору даний договір діє з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. та набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.
31.12.2008р. додатком №2 до договору сторонами було визначено суму за вивіз ТПВ грн./міс, яка складає 28087 грн. та обсяг надання послуги з вивезення побутових відходів, куб.метрів/міс, який складає 2003 куб.метрів/міс.
Додатковою угодою №1 від 31.12.2008р. сторони погодили, що у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться таким чином: 45% - в строк до 13 числа місяця, наступного за розрахунковим; 35% - в строк до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим; 20 % - в строк до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 23 додаткової угоди встановлено, що споживач несе відповідальність згідно з законом і цим договором за несвоєчасне внесення плати за послуги. При цьому він оплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який пеня нараховується, від суми заборгованості за кожен день просторочення оплати.
Додатковими угодами №2 від 01.02.2009р. та №3 від 01.03.2012р. сторонами було погоджено підвищення суми за вивіз ТПВ та обсяг надання послуг з вивезення побутових відходів.
На виконання умов договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №2/01 від 31.12.2008р. позивачем було надано відповідачу відповідні послуги за жовтень 2011р. -травень 2012р. на загальну суму 476034,80 грн., що підтверджується відповідними актами надання послуг, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (т.1, а.с. 40-47).
На підставі вищезазначених актів надання послуг виконавцем було виставлено замовнику відповідні рахунки-фактури (т.1, а.с. 32-39).
Як вбачається з матеріалів справи, та не спростовується сторонами по справі, відповідачем вказані послуги було частково оплачено.
З наявного в матеріалах справи акту звіряння розрахунків за 01.01.2012р.-20.05.2012р. випливає, що за відповідачем на користь позивача вбачається заборгованість у розмірі 191270,80 грн. Вказаний акт підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
Окрім того в матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків за 01.09.2011р.-07.07.2012р., відповідно до якого за відповідачем вбачається заборгованість на користь позивача у розмірі 252099,35 грн. Вказаний акт підписаний лише представником позивача та скріплений його печаткою.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись претензії з вимогою сплатити заборгованість по оплаті послуг позивача за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів №2/01 від 31.12.2008р.
Окрім того, в матеріалах справи наявні акти обстеження прибудинкових територій від 02.04.2012р., від 11.07.2012р., від 13.07.2012р., від 10.07.2012р., від 11.05.2012р., від 14.05.2012р., від 15.05.2012р., від 03.05.20__р., від 21.05.2012р., від 23.05.201р., від 03.04.2012р., від 26.04.2012р., від 23.04.2012р., від 24.04.2012р., від 20.04.2012р., від 19.04.2012р., від 06.04.2012р., від 26.03.2012р., від 23.03.2012р., від 26.03.2012р., від 20.03.2012р., відповідно до яких позивачем не було вивезено певну кількість сміття.
Дослідивши матеріали справи апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Приписами ч.1 ст. 628 ЦК України вбачається, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За умовами ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З письмових пояснень відповідача, наданих під час розгляду справи господарським судом першої інстанції вбачається, що відповідач позовні вимоги частково визнає та заперечував проти позовних вимог у сумі 4816,86 грн.
Одеський апеляційний господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову в сумі 4816,86 грн., які він обґрунтовує наявністю актів обстеження прибудинкової території, оскільки за умовами договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №2/01 від 31.12.2008р. у разі ненадання або надання виконавцем послуг не в повному обсязі, зниження їх якості споживач викликає представника виконавця для складання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення кількісних і якісних показників тощо, акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їх підписом. У разі неприбуття представника виконавця у строк або його відмови від підпису акт уважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення, акт-претензія подається виконавцеві, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок розміру плати або надає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.
Проте відповідачем передбачені договором акти-претензії не складались, а вказані акти обстеження при будинкової території, з огляду на умови укладеного між сторонами договору про надання послуг, не є документом, який підтверджує неналежне надання виконавцем послуг.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Окрім того, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів в розумінні ст. 32-33 ГПК України на підтвердження факту складання актів-претензій та їх направлення позивачу.
Таким чином, з огляду на встановлення матеріалами справи факту неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №2/01 від 31.12.2008р., є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 184235,35 грн.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних та річних, слід зазначити наступне:
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційний господарський суд погоджується з розрахунками інфляційних витрат та 3% річних за неналежне виконання умов біржового контракту, наданими позивачем до суду першої інстанції, оскільки вказані розрахунки здійснювались у відповідності до вимог чинного законодавства за вказаними розрахунками з КП „Дніпровський" на користь позивача підлягають сплаті 722,88 грн. інфляційних та 1656,89 грн. 3% річних
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу КП „Дніпровський" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Херсонської області від 14 серпня 2012 року у справі №5024/1004/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства „Дніпровський" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 04 жовтня 2012 року.
Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов В.М. Головей А.І. Ярош
Судове рішення № 26315955, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 02.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5024/1004/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: