Постанова № 26315826, 04.10.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.10.2012 р. справа №5006/23/111/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Черноти Л.Ф., Шевкової Т.А.

розглянувши апеляційну скаргу:

Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод»м. Алчевськ

на рішення господарського суду Донецької області від 21.08.2012року

по справі №5006/23/111/2012/суддя Забарющий М.І./

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод»м. Алчевськ

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство «Іллічівський морський торгівельний порт»м. Іллічівськ

про стягнення 9 186,82 грн.

За участю представників сторін:

від позивача -Стародубцева О.О. -за довіреністю №10-16 від 13.02.2012 р.

від відповідача -Ляшко Д.В. -за довіреністю № Н-02/987 від 05.04.2012 р.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" вартості нестачі в сумі 9 186,82 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.08.2012 року по справі №5006/23/111/2012 відмовлено Публічному акціонерному товариству «Алчевський коксохімічний завод»в задоволенні позову до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення вартості нестачі в сумі 9 186,82 грн.

Дане рішення мотивовано наступним:

-положеннями ст.909, п.2 ст.924, ст.920 Цивільного кодексу України, ст.12, ст.23, ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.110, ст.113, ст.129, ст.115 Статуту залізниць України;

-необгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 21.08.2012 року у справі №5006/23/111/2012 позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що судом першої інстанції не повністю з»ясовано обставини, які мають значення по справі та неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права.

Також, скаржник вказує на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення зазначив, що позивач не надав рахунку або іншого документу відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, однак, як зазначає апелянт, це не відповідає дійсності, та всі документи доводять протилежне.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2012 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 21.08.2012року по справі №5006/23/111/2012 та прийнятті нового рішення, яким просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник 3-ї особи у судове засідання 03.10.12 р. не з'явився, причин нез'явлення апеляційному суду не повідомив.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника 3-ї особи не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов контракту №DUF2011-01/ALC від 27.10.2011 р., укладеного між ПАТ «Алчевськкокс»(далі-покупець) та «Duferco SA»(далі- продавець), на адресу позивача продавець у вагоні 56116833 згідно залізничної накладної №40546475 (основної) та досильної накладної №51785608 був поставлений концентрат вугільний.

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" 03.12.2011р. відвантажило позивачу зі станції Іллічівськ у 10-ти напіввагонах, в т.ч. у вагоні № 56116833, 62 000 кг вугілля кам'яного.

У даному випадку ДП «Іллічівський морський торговельний порт»не є ані постачальником ані власником спірного вантажу. Даним підприємством лише надані послуги з перевантаження вугільної продукції, який прибув морським транспортом, у залізничні вагони для подальшого його транспортування на адресу позивача.

На попутній станції Красноармійськ була здійснена перевірка маси і стану вугілля у вагоні № 56116833. Дана обставина була засвідчена комерційним актом БМ № 731460/118/32 від 05.12.2011р., в якому зазначено наступне: при переваженні вагона вага брутто склала 79 400кг, тара з документа 22 500кг, нетто 56 900кг, що менше, ніж зазначено в накладній на 5 100кг; поверхня вантажу нижче бортів на 10см, розрівняна, не маркована; над 5,6 люками є поглиблення 200см х 200см до підлоги; є просипання вантажу, просипання вантажу виникло з причини нещільного прилягання люка до арміровочного листа, щілина розміром 80см х 3см; усунено за допомогою дрантя по станції; вагон прибув технічно справний; двері, люки закриті.

Висновок про причини просипання вантажу, який вказаний у згаданому комерційному акті, суперечить вимогам п. 9 Правил складання актів (затверджені наказом Мінтрансу України 28.05.2002 р. №334) де визначено, зокрема, що ніякі припущення та висновки про причини незбережності або провину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Комерційний акт не містить інформації, де саме знаходилась щілина, і чи є причинно-наслідковий зв'язок між її наявністю і просипанням вугілля саме в місці розташування 5 і 6 люків. Матеріали справи не містять, а відповідач не довів того, якого розміру була фракція вугілля у вагоні, і чи могло бути просипання вантажу через відповідний зазор.

Залізницею не надано обґрунтувань щодо «арміровочного листа», до якого нещільно прилягав люк.

Позивач просить стягнути з залізниці вартість нестачі в розмірі 9 186, 82 грн.

З матеріалів справи слідує, що Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» є покупцем концентрату вугільного контракту №DUF2011-01/ALC від 27.10.2011 р., укладеним з «Duferco SA».

Рахунок COMMERCIAL IVOICE NO. 1101055925/Ф від 22.12.2011 р. був сплачений позивачем шляхом перерахування платежу в сумі 4811290.44 доларів США на поточний рахунок «Duferco SA», який був сплачений відповідно до умов контракту.

Позивачем сума нестачі розрахована з купівельної ціни продукції, а не вартості вантажу, зданого до перевезення, як то передбачено ст. 115 Статуту залізниць України.

З урахуванням норми природної втрати вартість спірного концентрату вугільного складає 9 186,82 грн.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Комерційний акт БМ № 731460/118/32 від 05.12.2011р. складений у відповідності до Правил складання актів і є належним доказом, підтверджуючим факт нестачі за спірним перевезенням.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом.

Виявлені на станції призначення несправність вагону, розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу. Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Приписи статті 31 Статуту залізниць України встановлюють, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

У переліку комерційних несправностей зазначено, що до комерційних несправностей належать завантажені вагони та контейнери, в яких є можливість доступу до вантажу через відкриті двері, люки, пошкодження кузова вагона, контейнера, із витікання вантажу з кузова вагона або котла цистерни.

У п.7.11. Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.09.2008р. №417-Ц, надано повний перелік технічних несправностей вагонів, через які вагони заборонено подавати під завантаження. Конструктивні зазори не належать до технічної несправності вагона.

Відповідно до п.п.5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобовґязаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобовязаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин.

У відповідності до статті 32 Статуту залізниць України та п.4 Правил Приймання вантажів до перевезення, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов, тобто визначити придатність вагону лише у комерційному відношенні, а не визначати технічну справність вагону.

Згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, рішення господарського суду не відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судовий збір за позовною заявою та апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» на рішення господарського суду Донецької області від 21.08.2012 року по справі №5006/23/111/2012 задовольнити.

2)Рішення господарського суду Донецької області від 21.08.2012 року по справі №5006/23/111/2012 скасувати.

3)Позов Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 9 186 грн. 82 коп. задовольнити.

4)Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця»(код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» (п/р 26002301770058 у філії ГУ ПАТ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00190816) вартість нестачі у розмірі 9 186 грн. 82 коп; та витрати зі сплати судового збору за подання позову 1609,50 грн.

5) Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця»(код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» (п/р 26002301770058 у філії ГУ ПАТ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00190816) витрати зі сплати судового збору за апеляційною скаргою в сумі 804,75 грн.

6)Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Л.Ф.Чернота

Т.А.Шевкова

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду