Рішення № 26315295, 19.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/9144-2012 19.09.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 3 221,13 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Руденко О.О., довіреність № 02/02-12_Р від 02.02.2012 р.

від відповідача: Великородний А.О., довіреність № 309-1-4/38 від 23.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»(далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 3 221,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 462,26 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/9144-2012, розгляд справи призначено на 01.08.2012 р.

30.07.2012 р. до господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали від 10.07.2012 р. про порушення провадження у справі

№ 5011-71/9144-2012.

У судове засідання 01.08.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 10.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/9144-2012 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 01.08.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 10.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/9144-2012 відповідач не виконав.

У судовому засіданні 01.08.2012 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 01.08.2012 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 01.08.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 10.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/9144-2012 та задоволенням судом клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, розгляд справи відкладено на 19.09.2012 р.

У судове засідання 19.09.2012 р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 19.09.2012 р. з'явився, надав суду письмовий відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2009 року між Мукомелою Олександром Олександровичем (далі - страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну № 0022 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Ніссан», державний номерний знак АІ 5882 ВМ.

12.06.2009 р. о 14 год. 10 хв., Шевляков В.І., керуючи транспортним засобом марки «Деу», державний номерний знак АХ 7825 ВК, на пр. Московському в районі буд 187 в м. Харкові, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки «Ніссан», державний номерний знак АІ 5882 ВМ, що рухався в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

12.06.2009 р. о 14 год. 10 хв., Мукомела О.О., керуючи транспортним засобом марки «Ніссан», державний номерний знак АІ 5882 ВК, на пр. Московському в районі буд 187 в м. Харкові, не дотримався безпечної дистанції, та допустив зіткнення з автомобілем марки «Деу», державний номерний знак АХ 7825 ВК, що рухався в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 01.07.2009 р. Шевлякова В.І. та Мукомелу О.О. визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на кожного з них адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до Звіту (вих. № 49) про визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Ніссан», державний номерний знак АІ 5882 ВМ, внаслідок пошкодження при ДТП, складає 8 135,18 грн.

Вказана у Звіті вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Ніссан», державний номерний знак АІ 5882 ВМ, підтверджена електронним розрахунком системи «Аудатекс», рекомендованої методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № АС-002377 від 12.03.2010 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Ніссан», державний номерний знак АІ 5882 ВМ, внаслідок ДТП, яка сталась 12.06.2009 р. о 14 год. 10 хв. на пр. Московському в районі буд 187 в м. Харкові, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 7 462,26 грн.

На підставі сформованого страхового акту № АС-002377 від 12.03.2010 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 7 462,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1110 від 29.03.2010 р. (1 000,00 грн.), № 17 від 30.03.2010 р. (1 000,00 грн.), № 42 від 31.03.2010 р. (1 000,00 грн.), № 56 від 01.04.2010 р. (1 000,00 грн.), № 75 від 02.04.2010 р. (1 000,00 грн.), № 1137 від 06.04.2010 р. (1 000,00 грн.), № 1144 від 07.04.2010 р. (1 462,26 грн.).

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Део», державний номерний знак АХ 7825 ВК, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Гарант - Авто», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1025375.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВС/1025375 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Део», державний номерний знак АХ 7825 ВК.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Део», державний номерний знак АХ 7825 ВК, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/1025375, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування вих. № 15/04/8.04/061-12 від 27.02.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у відповідь на вищезазначену заяву позивача надіслав останньому лист, яким відстрочив розгляд заяви про виплату страхового відшкодування, з огляду на те, що відповідачем не додано до вказаної заяви завірені банком платіжні доручення про сплату страхового відшкодування, фотокартки пошкодженого автомобіля, постанову суду про адміністративне правопорушення, в якій буде зазначено пропорційність вини обох учасників ДТП. Така ж позиція висловлена відповідачем у своєму письмовому відзиві на позов.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 35.1, 35.2 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на дату направлення позивачем відповідачу вищезазначеної претензії) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Дослідивши всі наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов до висновку про те, що позивачем не були порушені вимоги п.п. 35.1 та 35.2 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому у відповідача були відсутні законні підстави для призупинення вирішення питання щодо сплати позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»від 01.04.94 р. N 02-5/215, вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.

Відповідно до п. 3 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27 березня 1992 року N 6 шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності).

У матеріалах справи наявна Постанова Московського районного суду м. Харкова від 01.07.2009 р., якою встановлена ступінь вини обох учасників вищезазначеної ДТП, відповідно до якої Шевлякова В.І. та Мукомелу О.О. за скоєне правопорушення зобов'язано сплатити на користь держави штраф в розмірі 425,00 грн.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що вина обох учасників ДТП є рівнозначною та позивач правомірно звернувся до суду про стягнення половини суми від виплаченого страхового відшкодування позивачем своєму страхувальнику за Договором.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № ВС/1025375 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Позивачем враховано франшизу, встановлену Полісом № ВС/1025375, при визначенні ціни позову.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 3 221,13 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, ідентифікаційний код: 16467237) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, ідентифікаційний код: 35429675) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 3 221 (три тисячі двісті двадцять одна) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 24.09.2012 р.

Суддя О.В. Нечай