Рішення № 26315235, 20.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/9197-2012 20.09.12

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «П'ятий фасад»132 322,27 грн. основного боргу, 25698,04 грн. пені, 11362,56 грн. штрафу, 1984,83 грн. 3% річних, 529,29 грн. індексу інфляції, а всього 171 896,99 грн. заборгованості за договором субпідряду № 02 від 20.07.2011р.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2011р. між Державним підприємством МВС України «Ремонтно-будівельне управління ГУ МВС України в Київській області»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «П'ятий фасад»було укладено договір субпідряду № 02.

Відповідно до п.1.1. договору субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати будівельні роботи по будівництву Реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх справ України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 85-а, а генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити їх вартість у порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Додатковими угодами № 1, 2, 3 відповідно від 01.09.2011р., 01.11.2011 та 01.12.2011р. було внесено зміни до п.2.1. договору субпідряду № 02, відповідно до останньої редакції змінилась ціна на виконання будівельних робіт і становить : без ПДВ -592 914,02 грн., ПДВ 20% - 118 582,80 грн. загальна вартість -711496,82 грн.

Додатковою угодою № 4 внесені зміни до п.10.1. ст.. 10 договору, а саме договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.01.2012р.

Відповідно до п.4.1. договору оплата здійснюється генпідрядником, після виконання робіт що підтверджується актами, виконаних робіт (Ф КБ-2в), довідками про їх вартість (Ф КБ-3), підписаними сторонами.

Оплата здійснюється генпідрядником, шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Субпідрядника, вказаний в даному договорі (п. 4.2. договору).

Згідно умов договору та укладений додаткових угод позивач свої зобов'язання виконав повністю. На підставі підписаних актів виконаних робіт позивач виконало будівельні роботи на суму 1990066,45 грн.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач відповідно до п.4 договору перерахував в 2011 році на рахунок позивача 1777992,52 грн.

На підставі п.4.7. договору та акту від 30.01.2012р. ТОВ «БК «П'ятий фасад»надав послуги ген підряду в сумі 49751,66 грн.

Згідно довідки замовника -ВКБ ГУМВС України в Київській області, кошти за виконані будівельні роботи по будівництву Реабілітаційного центру МВС України ТОВ «БК «П'ятий фасад»отримав в повному обсязі.

Відповідно до п.6.1. договору генпідрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «П'ятий фасад»№ не виконало своїх обов'язків передбачених договором субпідряду № 02 від 20.07.2011р.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача лист № 12 від 13.03.2012р., в якому вимагав погасити борг в сумі 162 322,27 грн., проте відповідач борг погасив частково в сумі 30 000 грн.

Гарантійним листом № 08/05-1 від 08.05.2012р. підтвердив суму боргу в розмірі 132 322,27 грн.

Відповідно до п.7.1. договору, за невиконання або неналежне виконання субпідрядником зобов'язань щодо строків виконання робіт та строків усунення недоліків при прийманні робіт, субпідрядник виплачує на користь Генпідрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент нарахування від загальної вартості договору, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 2 ст. 837 ЦК України визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

В ч. 1 ст. 838 ЦК України зазначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором субпідряду №02 у сумі 132 322,27 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 25 698,04 грн. підлягає частковому задоволенню, з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено помилки в частині нарахованих Державним підприємством Міністерством внутрішніх справи України «Ремонтно-будівельне управління ГУ МВС України в Київській області»суми пені.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 10712,59 грн. за період з 01.01.2012 по 25.06.2012 р. В решті частині пені слід відмовити.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 529,29 грн. індекс інфляції та 1984,83 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 11362,56 грн. за порушення строків виконання, відповідно до п.2 ст.231 ГК України, задоволенню не підлягають з наступного.

За правилами ст. 208 ЦК України правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма, належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Виходячи з зазначених норм закону, згоди щодо застосування такого виду відповідальності, як штраф, сторони мають досягти у письмовому вигляді.

Як вбачається з тексту Договору, письмової згоди про застосування відповідальності у вигляді штрафу за порушення строків виконання, відповідно до п.2 ст.231 ГК України сторони не досягли, а тому, вимога позивача стягнути з відповідача штрафу в сумі 11362,56 грн. за порушення строків виконання зобов'язання визнається судом необґрунтованою.

При цьому, посилання позивача на норми ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, з урахуванням якої він вимагає стягнути з відповідача зазначений штраф, суд визнає помилковими з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг),.з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зазначеною нормою врегульований лише розмір неустойки, проте вона не відміняє дію норм закону, якими встановлена обов'язкова письмова форма для згоди сторін щодо застосування такого виду відповідальності як неустойка (штраф, пеня).

Розмір неустойки має бути встановлений або договором або актом цивільного законодавства, і лише у випадку, коли у договорі сторін або в акті цивільного законодавства передбачено застосування такого виду відповідальності за порушення зобов'язання як неустойка, а її розмір при цьому не встановлений, буде правомірним застосувати розміри неустойки, встановлені ч. 2 ст. 231 ГК України, за наявності обставин, якими в цій статті обумовлено їх застосування.

Враховуючи, що у тексті Договору сторони такої згоди не досягли, а акт цивільного законодавства, в якому б йшлося про можливість застосування до відповідача у спірному випадку відповідальності у вигляді стягнення неустойки за порушення зобов'язань, позивачем не вказаний, вимога позивача про стягнення з відповідача 11362,56 грн. штрафу задоволенню не підлягає як така, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині 132322,27 грн. основного боргу; 529,29 грн. інфляційних витрат; 1984,83 грн. 3% річних, 10712,59 грн. пені.

В судовому засідання, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 132322,27 грн. основного боргу; 529,29 грн. інфляційних витрат; 1984,83 грн. 3% річних, 10712,59 грн. пені. Врешті частині пені та в частині вимоги про стягнення штрафу, суд відмовляє з підстав вищевикладених.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «П'ятий фасад»(03038, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 44, кв. 17, код ЄДРПОУ 36557108) на користь Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Ремонтно-будівельне управління ГУ МВС України в Київській області»(08298, смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, 7, код ЄДРПОУ 14317404) 132 322 (сто тридцять дві тисячі триста двадцять дві) грн.. 27 коп. основного боргу, 10 712 (десять тисяч сімсот дванадцять) грн. 59 коп. пені, 1984 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 83 коп. 3% річних, 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 29 коп. інфляційних витрат, 2 910 (дві тисячі дев'ятсот десять) грн. 98 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частини позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 01.10.2012р.