Рішення № 26315221, 05.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/10912-2012 05.10.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про відшкодування шкоди в порядку регресу

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Карась В.В. (довіреність № 2580/18 від 29.08.2012р.);

від відповідача: не з'явились;

В судовому засіданні 05.10.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(надалі ПАТ «СК «АХА Страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) в порядку регресу матеріальні збитки останнього в сумі 4 390, 81 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «АХА Страхування»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 146-а/09км від 14.08.2009р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Chevrolet Aveo, державний номер АА 4942 ЕВ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу -автомобіля Volkswagen Passat, державний номер 11586 КК, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта» позивачем було направлено останньому претензію про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просив стягнути з відповідача суму в розмірі 4 390, 81 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалу суду про порушення провадження відповідачем отримано 17.08.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення. .

Провадження у справі порушено ухвалою від 13.08.2012р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 146-а/09км від 14.08.2009р. у ЗАТ «СК «АХА Страхування», застраховано автомобіль Chevrolet Aveo, державний номер АА 4942 ЕВ, страхувальником по договору є Лисюк Степан Феліксович.

Довідкою № 8456023 про дорожньо-транспортну пригоду підтверджено настання 18.08.2009р. дорожньо-транспортної пригоди -зіткнення за участю автомобіля Volkswagen Passat, державний номер 11586 КК, яким керував Бабиченко Володимир Володимирович та автомобіля Chevrolet Aveo, державний номер АА 4942 ЕВ під керуванням Лисюка Степана Феліксовича.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Бабиченко В.В. вимог п. 16.13 Правил дорожнього руху України, на якого накладено адміністративне стягнення постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 24.09.2009р., справа 3-7728/09.

За страховим випадком -ДТП що сталась 18.08.2009р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 146-а/09км-1 від 01.10.2009р. по договору страхування № 146-а/09км від 14.08.2009р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 4 390, 81 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 16331 від 07.10.2009р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Chevrolet Aveo, державний номер АА 4942 ЕВ в результаті його пошкодження при ДТП, визначено згідно складеного аварійним комісаром кошторису витрат на ремонт автомобіля, розрахунок страхового відшкодування є додатком до страхового акту від 01.10.2009р..

При цьому, суд враховує здійснення виплати страхового відшкодування у відповідності до умов договору № 146-а/09км від 14.08.2009р., який у п. 26.4 передбачає, що з урахуванням умов п. 26.5, п. 26.6 договору. Страхувальник може скористатися правом не надавати страховику документи компетентних органів у випадках, якщо розмір збитків в результаті страхового випадку не перевищує 5 000 грн…, при цьому страхове відшкодування сплачується страхувальнику виключно на рахунок СТО.

Розрахунок страхового відшкодування є свідченням оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого (автомобілю Chevrolet Aveo, державний номер АА 4942 ЕВ). Отримання пошкоджень транспортним засобом у ДТП 18.08.2009р. підтверджується матеріалами справи: актом огляду автомобіля після аварії фотофіксацією пошкоджень тощо, жодних доказів у спростування визначеного позивачем розміру збитку застрахованому ним автомобілю, відповідачем суду не представлено.

При цьому суд також бере до уваги, що положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»не передбачають обов'язкового проведення оцінки суб'єктом оціночної діяльності, вартості завданого збитку автомобілю під час ДТП, а в редакції положень закону, що чинна з 19.09.2011р., п. 36.2 прямо передбачено можливість здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Представленою до матеріалів справи відповіддю ВАТ НАСК «Оранта» (вих. № 04-04-10/9168 від 10.04.2012р.) підтверджено укладення ВАТ НАСК «Оранта»договору (поліс 1 типу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/8541254 терміном дії з 28.11.2008р. по 27.11.2009р. на страхування за яким взято автомобіль Volkswagen Passat, державний номер 11586 КК.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Volkswagen Passat, державний номер 11586 КК підтверджується постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 24.09.2009р..

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Chevrolet Aveo, державний номер АА 4942 ЕВ відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/8541254), а до ПАТ «СК «АХА Страхування»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 146-а/09км від 14.08.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Chevrolet Aveo, державний номер АА 4942 ЕВ.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Положення наведеної статті закону передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Згідно приведених відповідачем даних, за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/8541254) передбачений розмір франшизи -0 грн..

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 4 390, 81 грн. (4 390, 81 грн. -0 грн. франшиза) виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому, що заявляються в межах ліміту відповідальності згідно полісу (договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності ВВ/8541254).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Претензія на виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № 231/р від 08.02.2011р. міститься в матеріалах справи та отримана відповідачем 17.02.2011р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у сумі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, ідент. код 20474912) 4 390, 81 грн. (чотири тисячі триста дев'яносто гривень 81 копійку) страхової виплати в порядку регресу, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 05.10.2012

Суддя Р.І. Самсін