Рішення № 26315046, 25.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/9219-2012 25.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд"

про стягнення 133213,55 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Зімарєв В.М. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 25.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" 154776,91 грн. заборгованості, з яких: 119641,61 грн. -основний борг, 23523,51 грн. -пеня, 4552,94 грн. -3% річних, 7058,85 грн. -інфляційні втрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору № 10/08-АБ/39 про виготовлення та поставку товару від 10.07.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/9219-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.08.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2012р. розгляд справи № 5011-57/9219-2012 відкладено на 04.09.2012р.

В судовому засіданні 04.09.2012р. представник позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" надав суду витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 р. документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2012р. розгляд справи відкладено на 25.09.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.09.2012р. надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 133213,55 грн. заборгованості, з яких: 119641,61 грн. -основний борг, 10669,41 грн. -пеня, 2065,05 грн. -3% річних, 837,48 грн. -інфляційні втрати, а також повернути відповідачу різницю сплаченого судового збору в розмірі 431,26 грн. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 25.09.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних документів ухвалою про порушення провадження суду не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №21539370.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2010 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Договір № 10/08 - АБ/39 про виготовлення та поставку товару (далі -Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати виготовлення замовленого товару, а відповідач по узгодженню сторін, зобов'язався виконати його транспортування власними силами та своєчасно здійснювати оплату.

Відповідно до п. 2.1. кількість товарів, що підлягають виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках відповідача, рахунках-фактурах позивача та накладних (товарно-транспортних, фактичних, або видаткових).

Пунктом 5.2. Договору визначено, що товар вважається поставленим відповідачу з моменту його отримання в пункті призначення, згідно замовлення, представником одержувача, який вказується відповідачем, на підставі товарно-транспортних накладних.

Позивач, на виконання умов Договору, здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 119641,61 грн., що підтверджується накладними на фактичний відпуск товарів: № 169402 від 01.11.2010 p.; №169512 від 01.11.2010 p.; №169710 від 02.11.2010 p.; №170853 від 12.11.2010 p.; №170951 від 13.11.2010 p.; №171246 від 17.11.2010 p., товарно-транспортними накладними до вказаних накладних, та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Позивачем на адресу відповідача відправлено Претензію №1 (вих. 02/404 від 15.06.2011 року, згідно якої позивач вимагає сплатити заборгованість у розмірі 119641,61 грн.

Відповідач зазначену вимогу (отриману 14.07.2011року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення) залишив без відповіді та задоволення.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 119641,61 грн.

Враховуючи наявність заборгованості за Договором № 10/08 - АБ/39 від 10.08.2010 р. в розмірі 119641,61 грн. позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 119641,61 грн. заборгованості, а також 10669,41 грн. -пені, 2065,05 грн. -3% річних, 837,48 грн. -інфляційних втрат, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Судом встановлено, що Договір № 10/08 - АБ/39 про виготовлення та поставку товару від 10.08.2010р. є змішаним договором, оскільки містить елементи різних договорів, а саме: договору поставки та договору про надання послуг.

Отже, до відносин сторін стосовно надання послуг відповідачу повинні застосовуватись відповідні положення Цивільного кодексу України, які регулюють вищевказані відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що умовами Договору (п.7.4.) визначено, що оплата здійснюється відповідачем на підставі цього Договору та рахунків-фактур, виставлених позивачем на вартість партії товару.

Враховуючи, те, що строк зобов'язання щодо оплати поставленого товару сторонами не визначено, то враховуючи отримання 14.07.2010р. відповідачем претензії про оплату товару на суму 119641,61 грн., у відповідача таке зобов'язання виникло, у відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, з 22.07.2012р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмових пояснень чи доказів оплати заборгованості за поставлений товар на підставі Договору № 10/08 - АБ/39 про виготовлення та поставку товару від 10.08.2010р. в розмірі 119641,61 грн. суду не надав.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 119641,61 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 119641,61 грн. заборгованості, підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 10669,41 грн. -пені, 2065,05 грн. -3% річних, 837,48 грн. -інфляційних втрат.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 8.3. Договору за несвоєчасну поставку партії товару, згідно замовлення, відповідно до п.5.1. Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від вартості недопоставленого товару, за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Як вбачається з розрахунку, що доданий до заяви про уточнення позовних вимог, позивач здійснює нарахування пені з 21.07.2011р. по 16.02.2012р. (211 днів).

Проте, оскільки, судом встановлено, що відповідач є таким, що прострочив з 22.07.2011р., то нарахування пені має здійснюватись з 22.07.2011року.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, беручи до уваги те, що Договором встановлено нарахування пені за кожен день прострочення, з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України, та строку виконання зобов'язання, здійснив перерахунок пені та встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 9297,63 грн. за період з 22.07.2011р. по 20.01.2012р.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних, інфляційних втрат, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 2065,05 грн. та інфляційних втрат у розмірі 478,57 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Враховуючи те, що заявою про уточнення (зменшення) позовних вимог позивач зменшив позовні вимоги до 133213,55 грн., то судовий збір у розмірі 431,26 грн. підлягає поверненню позивачу.

Судовий збір у розмірі 2664,27 грн. за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 31, оф.1; код ЄДРПОУ 32383481, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" (юридична адреса: 04074, м. Київ, вул. Резервна, 8; код ЄДРПОУ 04012164) 119641 (сто дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок одну) грн. 61 коп. -заборгованості, 9297 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 63 коп. -пені, 2065 (дві тисячі шістдесят п'ять) грн. 05 коп. -3% річних, 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 57 коп. -інфляційних втрат, а також 2629 (дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 68 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс" (юридична адреса: 04074, м. Київ, вул. Резервна, 8; код ЄДРПОУ 04012164) судовий збір у розмірі 431 (чотириста тридцять одну) грн. 26 коп., перерахований платіжним дорученням №1889 від 16.03.2012р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи 5011-57/9219-2012.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 01.10.2012р.

Суддя О.В. Гулевець