Ухвала суду № 26314838, 20.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.09.12р. Справа № 34/5005/526/2012

За скаргою: Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ

на дії Баглійського відділу Державної виконавчої служби Дніпродзержинського управління юстиції у Дніпропетровській області

У справі:

за позовом Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", м. Харків

до Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179 (код ЄДРПОУ 25012091)

про стягнення 552 221,10 грн.

Суддя Примак С.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Нікуліна К.О., дов. №14 від 06.03.12р.

від Головного управління юстиції у Дніпропетровській області - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 09.02.2012р. по справі №34/5005/526/2012 стягнуто з Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 25012091) на користь Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" (61108, м. Харків, вул. Академічна, 1, код ЄДРПОУ 14312223) суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 537 660,00 грн., 3% річних у розмірі 14 561,10 грн., судовий збір у розмірі 11 044,42 грн.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.12р. видано наказ від 21.02.2012р.

15.05.12р. до господарського суду Дніпропетровської області від Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" надійшла скарга на дії Баглійського відділу Державної виконавчої служби Дніпродзержинського управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просить суд скасувати постанову Баглійського відділу Державної виконавчої служби Дніпродзержинського управління юстиції у Дніпропетровській області про ВП №32215072 про арешт майна ДНВП "Цирконій" та оголошення заборони на його відчуження від 05.04.12р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.12р. прийнято скаргу до розгляду та призначено її до розгляд у засідання на 01.08.12р.

01.08.12р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області розгляд скарги відкладено на 13.09.12р.

13.09.12р. до господарського суду Дніпропетровської області від Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Управління державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішення надійшло заперечення на скаргу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.12р. розгляд скарги відкладено на 20.09.12р.

В заперечені на скаргу на дії Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції зазначається, що вимоги скаржника є безпідставними.

05.04.12р. Баглійським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського управління юстиції у Дніпропетровській області було винесено постанову ВП №32215072 про арешт майна ДНВП "Цирконій" та оголошено заборону на його відчуження.

Як встановлено матеріалами справи, 13 червня 2002 року Господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № Б 15/52/02 про банкрутство ДНВП „Цирконій" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.05р. у справі № Б 26 -Б 15/52/02 введено процедуру санації ДНВП „Цирконій", а ухвалою господарського суду від 19.06.07р. затверджено план санації ДНВП „Цирконій".

01.12.11р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області строк санаційної процедури ДНВП „Цирконій" продовжено до 01.06.12р.

Згідно ст..1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Враховуючи, що судова процедура банкрутства регулюється спеціальним законом, положення Закону України "Про виконавче провадження" слід застосовувати у нормативному поєднанні з положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

За визначенням термінів, встановлених у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст..12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення.

Згідно ч.1 -6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Що стосується арешту майна та заборони на його відчуження, то господарський суд зазначає, що стягнення на належне боржнику інше майно звертається лише у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача. При цьому, боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Згідно ст..57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Постановою державного виконавця від 05.04.2012р. накладено арешт на все майно, що належать боржнику та заборонено його відчуження.

Дана постанова винесена в порушення вимог ст..52 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що в першу чергу стягнення звертається на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності і лише у разі їх недостатності для задоволення вимог стягувача - на інше майно.

Також, приймаючи рішення про арешт всього майна боржника, державним виконавцем не прийнято до уваги знаходження боржника в процедурі санації.

Згідно абз.4 ч.4 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня винесення ухвали про санацію арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Як вбачається з плану санації, для відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог конкурсних кредиторів передбачено продаж ремонтно-машинобудівного виробництва (цех №23), автогосподарство (цех № 90), дитячий оздоровчий табір та санаторій-профілакторій (цех № 87), будинки та спорудження, що не використовуються у виробничому процесі, устаткування, матеріали та ін.

Наклавши арешт на все майно, державний виконавець не врахував вимог ч.4 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та фактично зробив неможливим виконання плану санації та відновлення платоспроможності.

Крім того, оскільки арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення тобто за рахунок майна (від його реалізації) задовольняються вимоги стягувача, то державному виконавцю при накладанні арешту на майно необхідно було враховувати положення ч.6 ст.52, ст..66 Закону України «Про виконавче провадження»щодо розміру і обсягу майна на яке необхідно звернути стягнення, черговості реалізації (накладати арешт на майно першої черги і якщо його не достатньо то на майно другої черги), враховувати положення Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», згідно якого встановлено мораторій на примусову реалізацію об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності державними підприємствами, оскільки накладання арешту на таке майно не забезпечує виконання рішення суду, а лише чинить перепони у здійсненні підприємством господарської діяльності.

Також господарський суд звертає увагу, що накладання арешту на все майно фактично паралізує господарську діяльність підприємства, не сприяє проведенню підприємством розрахунків з кредиторами і призводить до ще більшої збитковості підприємств.

За таких обставин, дії державного виконавця по винесенню постанови про арешт майна боржника і заборону на його відчуження слід визнати неправомірними і постанову від 05.04.2012р. скасувати.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скасувати Постанову Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського управління юстиції у Дніпропетровській області про ВП №32215072 про арешт майна ДНВП "Цирконій" та оголошення заборони на його відчуження від 05.04.12р.

Суддя С.А. Примак