Ухвала суду № 26313708, 20.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/44657/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «РВК»

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011р.

у справі №2а-5018/10/1770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «РВК» (надалі -ТОВ фірма «РВК»)

до Державної податкової інспекції у м.Рвне (надалі -ДПІ у м.Рвне)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Рвне від 29.06.2010р. №0002022342/0, від 29.06.2010р. №0002012342/0, від 23.07.2010р. №0002022342/1 та від 23.07.2010р. №0002012342/1.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено виїзну перевірку ТОВ фірми «РВК»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2007р. по 31.03.2010р., про що складено акт від 16.06.2010р. №857/23-400/24174779.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення п.п.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено платежі до бюджету з податку на додану вартість у сумі 13255,00грн.; п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 15841,00грн.

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.06.2010р.:

- №0002022342/0, яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 19882,50грн., у т.ч.: 13255,00грн. за основним платежем, 6627,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0002012342/0, яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 23761,50грн., у т.ч.: 15841,00грн. за основним платежем, 7920,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В порядку апеляційного узгодження скарги платника податку залишені без задоволення, прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.07.2010р. №0002022342/1 та №0002012342/1, в яких суми зобов'язань залишені без змін.

З матеріалів справи вбачається, що основними видами діяльності ТОВ фірми «РВК»є реклама та представницькі послуги, транспортно-експедиційні послуги без робіт і послуг, що виконуються на замовлення населення, транспортно-експедиційні послуги на замовлення населення.

Так, перевіркою встановлено, що до складу валових витрат та податкового кредиту у перевіреному періоді позивачем віднесено телекомунікаційні послуги, про що надано до перевірки податкові накладні, рахунки за телекомунікаційні послуги, реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Разом з тим, податковий орган під час перевірки дійшов висновку, що з вказаних вище документів не вбачається, яким чином отримані ТОВ фірма «РВК»послуги міжміського телефонного зв'язку вплинули на одержання доходу від господарської діяльності.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з приписами п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Правила ведення податкового обліку визначаються ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до форми чи виду документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999р.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи (на паперових і машиннозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, первинні документи (розрахункові, платіжні та інші документи), на підставі яких витрати можуть включатися до складу валових витрат, повинні відповідати вищезазначеним критеріям та містити обов'язкові реквізити.

Разом з тим, жодних інших документів (правил користування міжміським телефонним зв'язком, затверджених керівником, списку працівників, які мають право користуватися послугами міжміського у зв'язку з виробничою необхідністю тощо), крім податкових накладних та рахунків за телекомунікаційні послуги, на підтвердження факту використання таких послуг у господарській діяльності ТОВ фірми «РВК»а ні до перевірки, а ні в ході судового розгляду справи, позивач не надав.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом обґрунтовано на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»донараховано позивачеві зобов'язання зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «РВК» -залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ А.М. Лосєв