Постанова № 26313295, 17.09.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-1843/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України в м. Кіровограді, Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, про визнання дій протиправними, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (надалі - ТУ ДСА в Кіровоградській області) про визнання дій протиправними, стягнення коштів.

Позов мотивовано тим, що при звільненні позивачки з посади судді Кіровського районного суду м. Кіровограда у зв'язку з виходом у відставку, ТУ ДСА в Кіровоградській області нарахована вихідна допомога у сумі 101 388 грн., з якої утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 15 208, 20 грн., а решта коштів їй виплачено. Не погоджуючись з проведеним утриманням, позивачка звернулася до ТУ ДСА в Кіровоградській області з заявою про виплату їй 15 208, 20 грн. недовиплаченої вихідної допомоги. Оскільки відповідач безпідставно відмовив їй у цьому, позивачка просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо виплати їй не в повному обсязі вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку з посади судді та стягнути з відповідача на свою користь 15 208, 20 грн. недовиплаченої вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку з посади судді.

Ухвалою суду від 11.06.12 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено управління Державної казначейської служби України в м. Кіровограді.

Ухвалою суду від 23.07.12 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області та Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби.

У судове засідання сторони та треті особи не прибули.

Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог (а.с. 50).

Представник відповідача подала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 51). У письмових запереченнях позов не визнала, стверджуючи, що відповідачем правомірно утримано з виплаченої позивачці вихідної допомоги податок з доходів фізичних осіб, який перераховано до державної податкової інспекції.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України в м. Кіровограді у письмових запереченнях позов не визнала, стверджуючи, що управління Державної казначейської служби України в м. Кіровограді не є учасником спірних правовідносин.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - подав заяву про розгляд справи за його відсутності, пояснень щодо позовних вимог не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибула, пояснень щодо позовних вимог не надала.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 12.06.96 обіймала посаду судді Кіровського районного суду м. Кіровограда. (а.с. 12)

Наказом голови Кіровського районного суду м. Кіровограда №42-к від 31.05.10 "Про звільнення ОСОБА_1", відповідно до п.9 ч.5 ст.126 Конституції України, статей 15 та 43 Закону України "Про статус суддів", на виконання постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" №2198-VІ від 13.05.10 позивачку звільнено з посади судді Кіровського районного суду м. Кіровограда у зв'язку з поданням заяви про відставку 31 травня 2010 року. (а.с. 10, 11). Пунктом 4 вказаного наказу передбачена виплата позивачці вихідної допомоги в розмірі двадцяти одного місячного заробітку за двадцять один рік роботи на посаді судді.

Як вбачається з довідки ТУ ДСА в Кіровоградській області №19-413-6 від 07.03.12, при виході у відставку позивачці нарахована вихідна допомога в розмірі 101 388 грн., з якої було утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15 %, що склало 15 208, 20 грн. (а.с. 13).

Платіжними дорученнями №5741 від 28.09.10 та №6592 від 27.12.10 ТУ ДСА в Кіровоградській області перерахувало кошти у сумі 15 208, 20 грн. податку з доходів фізичних осіб, утриманого з виплаченої позивачці вихідної допомоги, до місцевого бюджету на рахунок УДК в м. Кіровограді (а.с. 14, 15).

Не погоджуючись з проведеним утриманням, позивачка звернулася до ТУ ДСА в Кіровоградській області із заявою від 19.03.12 про виплату їй 15 208, 20 грн. недовиплаченої вихідної допомоги. (а.с. 16). Листом ТУ ДСА в Кіровоградській області №19-563-6 від 04.04.12 позивачці відмовлено у задоволенні її заяви. (а.с. 17-18).

Не погодившись з діями відповідача, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до пункту 3 статті 43 Закону України "Про статус суддів", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.

Встановлено, що відповідач, утримуючи з виплаченої позивачці вихідної допомоги податок з доходів фізичних осіб, керувався Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", вважаючи його спеціальним законом з питань оподаткування доходів фізичних осіб, норми якого є пріоритетними по відношенню до інших законів, що містять правила оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема Закону України "Про статус суддів", та виходив з того, що виплати, передбачені ч. 3 ст. 43 Закону України "Про статус суддів", включаються до складу загального місячного оподаткованого доходу і оподатковується за встановленою законом ставкою.

Як визначено пунктами 1.13, 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податок з доходів фізичних осіб - це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом; податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з підпунктами 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Підпунктом "а" пункту 17.2 статті 17 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Пунктом 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних ociб" визначено вичерпний перелік доходів, що включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу.

Воднораз, відповідно до підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.

Суд зауважує, що вихідна допомога судді має разовий характер та за своєю природою є державною матеріальною (соціальною) допомогою, спрямованою на забезпечення судді у відставці відповідного його статусу життєвого рівня, наближеного до матеріального стану працюючого судді. На відміну від заробітної плати, вихідна допомога не є винагородою за виконану роботу за трудовим договором за певний проміжок часу, а є особливою формою соціального забезпечення суддів, призначення якої полягає у гарантованій державою грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді.

У рішенні Конституційного Суду України від 18.06.07 №4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів) зазначено, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004).

Аналіз наведених правових актів, з урахуванням правової позиції Конституційного Суду України, дає підстави дійти висновку, що вихідна допомога судді в разі виходу його у відставку є видом соціальної допомоги в розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а тому оподаткуванню не підлягає.

При цьому, у правовідносинах щодо оподаткування вихідної допомоги судді, який пішов у відставку, з огляду на вказану правову позицію Конституційного Суду України, спеціальною нормою є положення статті 43 Закон України "Про статус суддів", яка виключає можливість оподаткування вихідної допомоги, як державної матеріальної допомоги.

Крім цього, як вбачається з поданих відповідачем як податковим агентом до Кіровоградської ОДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ та ІV квартали 2010 року, складених за формою 1-ДФ, у них ТУ ДСА в Кіровоградській області відображено суми нарахованої та виплаченої позивачці вихідної допомоги в загальному розмірі 101 388 грн. за ознакою доходу "22" (а.с. 79-84).

Згідно з Довідником ознак доходів - додатком до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.03 №451 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.03 за №960/8281 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), до ознаки доходу "22" віднесено суми державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом (пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб") - соціальні виплати з відповідних бюджетів.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про неправомірне утримання відповідачем з вихідної допомоги, виплаченої позивачці на підставі ч.3 ст.43 Закону України "Про статус суддів", податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15 208, 20 грн.

Частиною 2 статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з частинами 1, 2 статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Визнавши, що утримання з вихідної допомоги, виплаченої позивачці у зв'язку з виходом її у відставку з посади судді, податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15 208, 20 грн. здійснено всупереч ч.3 ст.43 Закону України "Про статус суддів", пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", суд визнає ці дії відповідача протиправними.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивачки 15 208, 20 грн. недовиплаченої вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку з посади судді, суд виходив з того, що вказана сума є податком, перерахованим відповідачем як податковим агентом до місцевого бюджету.

Відповідно до пунктів 16.1, 16.3 статті 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку. Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу. Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України. Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку здійснюють розподіл зазначених коштів згідно із нормативами, встановленими статтею 65 Бюджетного кодексу України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11, податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків та зборів, контролюючим органом щодо нього за приписами підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України є органи державної податкової служби.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначено статтею 43 ПК України.

Так, пунктом 43.1 статті 43 ПК України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до пункту 43.3 цієї статті обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (пункт 43.4 статті 43 Податкового кодексу України).

Пунктом 43.5 статті 43 ПК України визначено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи, встановлена процедура повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання у даному випадку не дотримана, у зв'язку з чим суд відмовляє в частині позову про стягнення з відповідача на користь позивачки 15 208, 20 грн. недовиплаченої вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку з посади судді.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з частиною 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Вбачається, що позивачкою за подання даного позову до суду сплачено судовий збір у сумі 152,80 грн. (а.с.3). Однак, у даному спорі, який виник з трудових правовідносин, пов'язаних зі звільненням з публічної служби, позивачка звільнена від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", а відтак не повинна була сплачувати його при зверненні до суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Наведене свідчить, що питання щодо повернення надміру сплаченого судового збору у даній справі підлягає вирішенню ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 157, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15 208,20 грн. з вихідної допомоги, виплаченої ОСОБА_1 у зв'язку з виходом у відставку з посади судді.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш