Рішення № 26311920, 28.03.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2-2494/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"28" березня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарях Меслицька С.Б., Краснікова І.П., Гура А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом заступника прокурора Дніпровського району м. Києва, що діє в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокуратура Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури м. Києва у розмірі 51790 грн.

Вимоги мотивує тим, що 30.12.2009 р. між ОСОБА_1 та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва № 292. Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що предметом його є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом садового будинку загальною площею 235,90 кв.м. по АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення Київської міської ради № 3\4475 від 17.01.2008 р. пайові кошти інвесторів (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста є джерелами надходжень коштів до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету м. Києва.

Розмір пайового внеску, згідно розрахунку від 28.12.2009 р., який є невід»ємною частиною договору, становив 39250 грн. Згідно з п. п. 2.1, 3.1 договору, відповідач зобов»язаний перерахувати вказану суму у строк до 29.01.2010 р. на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Однак, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, кошти не сплатив. Станом на 29.04.2011 р. загальна сума заборгованості відповідача, згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України та умов договору, становить 51790 грн. з яких 44650 грн. -сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 7140 грн. -заборгованість по пені за несвоєчасну сплату суми внеску.

Позов пред»явлено в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки останнє уособлює інтереси держави в зазначених правовідносинах.

В судовому засіданні представник прокуратури Дніпровського району м. Києва та представник Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтримали позов з підстав, викладених у заяві.

Відповідач у задоволенні позову просив відмовити, пояснив, що договір він підписував у неналежних умовах в коридорі шляхом обману, другий екземпляр угоди у нього відсутній, всі кошти за введення будинку в експлуатацію ним сплачувались, на території садового товариства де збудований його будинок відсутні міські інженерні мережі; з позивачем намагався укласти мирову угоду для вирішення спору, також звертався із заявами про приведення умов договору до чинного законодавства, проте до позитивних результатів це не призвело.

Суд, вислухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 30.12.2009 р. між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в особі першого заступника начальника Головного управлінням економіки та інвестицій Мельник Н.О. та ОСОБА_1, як забудовником, укладено договір № 292 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі по тексту -договір) (а.с. 5-7).

Предметом вказаного договору є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом садового будинку загальною площею 235,90 кв.м. по АДРЕСА_1 (п. 1.1 договору).

Згідно п. п. 2.1, 3.1 договору, ОСОБА_1 зобов'язувався сплатити пайовий внесок в сумі 39,25 тис. грн. (без ПДВ) у строк до 29 січня 2010 р. на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету, проте умов договору останній не виконав, зазначені кошти не перерахував.

У зв»язку з цим позивач просить стягнути із відповідача основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 44650 грн., згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, та відповідно п. 4.1 договору, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату суми внеску в розмірі 7140 грн., а всього станом на 29.04.2011 р. заборгованість на загальну суму 44650 грн.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором щодо сплати коштів в сумі 39250 грн. не виконав, у зв'язку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Як на підставу для відмови в задоволенні позову відповідач посилається на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011 р., пунктом 4 ч. 4 ст. 40 якого визначено, що у разі будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках замовники не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а пунктом 7 розділу V прикінцевих положень закону встановлено, що якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Проте зазначені пояснення суд не може прийняти до уваги, оскільки, як пояснив сам відповідач, на даний час договір є чинним, в судовому порядку недійсним не визнавався, змін та доповнень до нього не вносилось.

Разом з тим, як зазначено вище, строк виконання зобов»язання за договором обумовлений до 29 січня 2010 р., позов пред»явлений до суду 30.06.2011 р. У зв»язку з цим, враховуючи клопотання відповідача, суд вважає за необхідне в частині заявлених вимог щодо пені застосувати визначений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України річний строк позовної давності, оскільки п. 4.1.2 договору, яким передбачена відповідальність за порушення умов договору у виді нарахування пені, строк такого нарахування не визначений. Враховуючи викладені обставини, вимоги про стягнення неустойки (пені) задоволенню не підлягають, оскільки заявлені з пропущенням встановленого законом строку позовної давності.

Позивачем суду не надано розрахунок заборгованості та період обчислень на підтвердження заявлених вимог.

На момент укладення договору питання щодо даної пайової участі на законодавчому рівні були врегульовані Законом України "Про планування і забудову територій".

Відповідно ст. 27-1 вказаного закону, пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного

пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Трактування суб»єктів, які є «забудовниками», на законодавчому рівні визначено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву»від 16.09.2008 р. № 509-VІ, який набрав чинності 14.10.2008 р. Даним законом до Закону України "Про планування і забудову територій" та до Закону України «Про архітектурну діяльність»було включено поняття "замовник (забудовник)", що означає фізичну або юридичну особу, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Як зазначено в договорі, підставами його укладання є рішення Київради від 06.03.2009 р. № 124\1179 зі змінами, внесеними рішенням Київради від 21.05.2009 р. за № 455\1511.

Отже, відносини між сторонами грунтуються на адміністративному підпорядкуванні і обов»язок по сплаті внеску на пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста виникає у відповідного суб»єкта в силу вимог закону, який наведено вище.

У зв»язку з цим норма ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою передбачено стягнення інфляції, застосуванню не підлягає, так як правовідносини між сторонами регулюються спеціальним законом, до того ж, відповідно розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, який є додатком до договору, індекс інфляції врахований (а.с. 8).

За наведених обставин, позов підлягає частковому задоволенню, а саме на суму основного боргу за укладеним договором у розмірі 39250 грн.

Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 392 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 256, 258, 261, 267, 525, 526, 629 ЦК України, Законом України «Про планування і забудову територій», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», ст. ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88, 208, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету -р\р 31517932700001 у ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, заборгованість по сплаті пайового внеску у розвиток інфраструктури м. Києва в сумі 39250 (тридцять дев»ять тисяч двісті п»ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 392 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн., а всього суму 512 (п»ятсот дванадцять) грн. 50 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя