Рішення № 26311079, 01.10.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2012 р. Справа № 18/1402/12

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, буд. 2а, м. Полтава, 36008

до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", вул. Харчовиків, буд.6, м.Полтава, 36014

про стягнення 71707,15 грн.

Суддя Безрук Т.М.

В судовому засіданні 20.09.2012р. оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК України до 01.10.2012р.

Представники:

в судовому засіданні від 20.09.2012р.:

від позивача: Данілова Н. Н.

від відповідача: Саваськова Т. В.,

в судовому засіданні від 01.10.2012р.:

від позивача: Данілова Н. Н.

від відповідача: Саваськова Т. В.

Розглядається позовна заява про стягнення 71707,15грн., у тому числі 48291,63 грн. заборгованості за теплову енергію, поставлену згідно договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 584 "С" від 14.10.2005р., 23081,38 грн. - пені, 144,87 грн. - інфляційних, 189,27 грн. -3% річних.

Позивач на підставі ст. 22 ГПК України надав заяву від 19.09.2012р. (вхід. №12378д) про зменшення позовних вимог в частині пені та прохає стягнути з відповідача 3272,17 грн. пені, в іншій частині вимоги залишені без змін (а.с.74).

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Суд прийняв заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені.

Відповідач у відзиві заперечує проти стягнення боргу за період 01.02.2012р. - 14.02.2012р., посилаючись на розгляд даного питання в рішенні господарського суду від 10.05.2012р. у справі № 18/360/12; заперечує проти нарахування пені в розмірі 1% від суми заборгованості, оскільки заборгованість утворилась за поставку теплової енергії для обігріву приміщення гуртожитку, тому відповідні норми Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" на дані відносини не розповсюджуються; позовні вимоги визнає в частині стягнення 33651,64 грн. основного боргу за період з 15.02.2012р. по 31.03.2012р. та частково в частині стягнення 952,72 грн. пені.

Позивач подав клопотання від 01.10.2012р.)про припинення провадження у справі в частині стягнення 12550,00 грн. основного боргу в зв'язку зі сплатою даної суми позивачем після порушення провадження у справі. Відповідач оплату даної суми підтвердив.

Відповідач надав клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з поданням до Харківського апеляційного господарського суду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.09.2012р. про роз'яснення судового рішення у справі №18/360/12 за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго до Колективного підприємства "Полтавський м"ясокомбінат" про стягнення 71707,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Відповідачем не надано суду доказів розгляду справи іншим судом, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції щодо порушення провадження за апеляційною скаргою у справі № 18/360/12. Отже, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі, оскільки відсутні докази розгляду справи в іншому суді.

Таким чином, клопотання відповідача про зупинення провадження судом відхиляється.

Відповідно до ч.1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Дана позовна заява надійшла до суду 19.07.2012р. За клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено на 15 днів (ухвала від 06.09.2012р.) Таким чином, станом на 01.10.2012р. строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України, закінчується. Визначений ст. 69 ГПК України строк є присічним і подальшому продовженню не підлягає. Отже, розгляд справи не може бути відкладений, тому спір підлягає вирішенню по суті за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні 01.10.2012р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (далі - позивач) та Колективним підприємством "Полтавський м'ясокомбінат" (далі - відповідач) укладено договір № 584 С від 14.10.2005р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).

У подальшому зміни та доповнення до договору № 584 С від 14.10.2005р вносилися додатковими угодами № 1 від 2007р., №2 від 2008р., №3 від 10.04.2009р., №4 від 19.06.2009р., № 5 від 09.07.2009р., № 7 від 2010р., № 8 від 2010р., № 9 від 13.09.2011р., № 10 від 2012р., де сторони узгодили тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води; продовжили строк дії договору до 19.03.2013р.; змінили банківські реквізити сторін; узгодили обліки споживання теплової енергії по лічильнику та гарячого водопостачання по водоміру; змінили коефіцієнт нарахування; уточнили розмір опалювальної площі (а.с.28-44).

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщень відповідача до межі розподілу будівлі гуртожитку по вул. Павленківська,18.

Згідно п. 25 Договору (в редакції Додаткової угоди № 8 за 2010р.) оплата за опалення опалення та гаряче водопостачання проводиться "споживачем" на основі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Відповідно до діючих тарифів: вартість 1 Гкал теплової енергії - 263,70 грн. з урахуванням податку на додану вартість для споживачів першої групи; вартість підігріву 1 куб.м. води - 11,93 грн. для споживачів першої групи

11.10.2011р. міським головою Полтавської міської ради прийнято розпорядження "Про початок опалювального періоду 2011-2012р.р.", за яким з 13.10.2011р. розпочинається опалювальний сезон 2011/2012р. для будинків та інших об'єктів обладнаних системами централізованого теплопостачання (а.с.26).

09.04.2012р. міським головою Полтавської міської ради прийнято розпорядження "Про закінчення опалювального сезону 2011-2012рр.", згідно якого з 09.04.2012р. закінчується опалювальний сезон 2011/2012р. для будинків та інших об'єктів обладнаних системами централізованого теплопостачання (а.с.25).

На виконання умов Договору за період з 01.02.2012р. -31.03.2012 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 48291,63 грн. (детальний розрахунок -а.с.7).

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за №№ 720 С від 20.02.2012р., від 30.03.2012р. Також позивач надав відповідачу відповідні акти приймання-передачі теплової енергії від 29.02.2012р., від 31.03.2012р. Факт вручення вказаних рахунків та актів відповідачу підтверджується відповідними реєстрами та не заперечується відповідачем (а.с.35, 37, 38, 40).

Відповідно до Додаткової угоди № 9 від 13.09.2011р. до Договору факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами. Споживач зобов'язаний розглянути направлений йому акт і при відсутності заперечень в 5-денний строк повернути його теплопостачальній організації підписаним і скріпленим печаткою. В разі неповернення споживачем акту у вказаний термін, він вважається оформленим належним чином і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії (а.с.23).

Відповідач вказані акти одержав, але не підписав, заперечень щодо постачання теплової енергії чи інших претензій позивачу не пред'являв.

Згідно п.27 Договору кінцевий розрахунок за надані послуги проводиться до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України від 24 червня 2004 року N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідач оплати вказаних послуг не провів. Заборгованість в сумі 48291,63 грн. відповідачем на день подачі позову сплачена не була.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив 12550,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 485 від 05.09.2012р., № 2358 від 17.09.2012р. № 27.09.2012р. від 2350,00 грн., що також підтверджується також позивачем у письмовому поясненні від 01.10.2012р. та відповідачем у доповненнях до відзиву (а.с.76, 77, 91, 99, 100, 103).

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 12550,00 грн. боргу слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ст.80 ГПК України.

Заборгованість в сумі 35741,63 грн. відповідачем не погашена.

Посилання відповідача на те, що вимоги про стягнення боргу за період 01.02.2012р. - 14.02.2012р. вже було вирішено в рішенні господарського суду Полтавської області від 10.05.2012р. у справі № 18/360/12 судом відхиляється, з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.09.2012р. у справі № 18/360/12 (за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»до Колективного підприємства «Полтавський м'ясокомбінат» про стягнення 71707,15 грн.) було роз'яснено, що періодом нарахування основної заборгованості за Договором № 584С від 14.10.2005р. є листопад 2010р. - січень 2012 року. На даний час дана ухвала не скасована та набрала законної сили.

Твердження відповідача також спростовуються іншими доказами у справі. А саме, у доповненнях до відзиву від 01.10.2012 року відповідачем підтверджено наявність основної заборгованості станом на 01.10.2012р. у сумі 35741,63 грн. Заявлена первісно у даному позові сума боргу в розмірі 48291,63 також підтверджується оборотно-сальдовою відомістю відповідача про наявність заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.10.2010р. по 24.09.2012р. в рядку за 08.2012р. (а.с.100, 104).

За п. 26 Договору всі розрахунки по цьому договору проводяться на підставі рахунка, виписаного позивачем споживачу.

На оплату теплової енергії, поставленої протягом лютого 2012р., позивачем був виписаний рахунок № 720 від 20.02.2012р. (а.с.35).

Відповідач не надав суду жодного доказу в підтвердження того, що в межах справи № 18/360/12 позивачем заявлялися вимоги щодо оплати рахунку № 720 від 20.02.2012р. чи що позивачем виставлявся рахунок на оплату послуг за період 01-14.02.2012р.

В рішенні господарського суду від 10.05.2012р. у справі № 18/360/12 встановлено термін нарахування платежів за відпущену теплоенергію (а не період поставки) з огляду на положення п. 27 Договору, та не визначено, що до даної суми включено вартість послуг, наданих протягом лютого 2012р. чи 14 днів цього місяця. Зазначене також підтверджено в ухвалі від 19.09.2012р. у справі № 18/360/12, де визначено, що на підтвердження позовних вимог були надані рахунки за листопад 2011р. -січень 2012р. та акти за приймання-передачі за грудень 2011 р. -січень 2012р. (а.с.60-63, 87).

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Жодних доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За результатом всебічної, повної і об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, господарський суд прийшов до висновку, що посилання відповідача на те, що у справі № 18/360/12 розглядалися вимоги про стягнення боргу за теплоенергію, поставлену протягом лютого 2012р. чи 14 днів цього місяця, є безпідставним та не підтверджено жодними первісними документами та іншими доказами.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 35741,63 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 27 Договору у випадку неоплати у вказані строки застосовується пеня в розмірі 1,0 % за кожен день прострочення платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше не передбачено діючим законодавством.

На підставі вказаних положень позивачем правомірно заявлено до стягнення 3272,17 грн. пені за період з 11.03.2012р. по 09.09.2012р. з обмеженням подвійною обліковою ставкою НБУ (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог -а.с.74). Правильність розрахунку перевірена судом (розрахунок суду -залучено до справи).

Отже, позовні вимоги про стягнення 3272,17 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-08/675 та п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційні в сумі 144,87 грн. за період березень 2012р. -квітень 2012р. та 3 % річних в сумі 189,27 грн. за період з 11.03.2012р. по 09.05.2012р.

Після перевірки правильності розрахунку судом встановлено, що 3 % річних в сумі 189,27 грн. за період з 11.03.2012р. по 09.05.2012р. обчислені вірно (розрахунок суду -залучено до справи).

При нарахуванні інфляційних позивачем помилково включено до розрахунку за березень суму боргу, що виник у квітні 2012р.

За розрахунком суду сума інфляційних за період березень 2012р. -квітень 2012р. становить 88,71 грн. (розрахунок суду -залучено до справи).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 88,71 грн. -інфляційних та 189,27 грн. річних є правомірними та підлягають задоволенню.

У позові в частині стягнення 56,16 грн. інфляційних слід відмовити за безпідставністю.

В п.5 листа Вищого господарського суду України N 01-8/453 від 26.06.95 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»викладено правову позицію, що якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Враховуючи, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір за мінімальною ставкою, а також, що даний спір виник з вини відповідача, часткове погашення боргу відбулося після звернення позивача з даним позовом, тому відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Позивачем подано заяву про повернення судового збору в розмірі 444,70 грн. у зв'язку із зменшенням позовних вимог.

Дана заява судом відхиляється, оскільки позивачем за подання первісного позову було сплачено судовий збір за мінімальною ставкою -1609,50 грн. і зменшення позовних вимог не призвело до зміни ставки, за якою належить сплачувати судовий збір.

Отже, клопотання позивача про повернення судового збору з бюджету слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Прийняти заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" (вул. Харчовиків, буд. 6, м. Полтава, 36014; ідентифікаційний код 00424214, інші відомості -не відомі) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (м. Полтава, вул. Комарова, буд. 2а, ідентифікаційний код 03338030, інші відомості -не відомі) 35741грн. 63 коп. основного боргу, 3272грн. 17 коп. пені, 87грн. 84 коп. інфляційних, 189грн. 27 коп. -річних, 1609грн. 50коп. судового збору.

Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 12550,00 грн. основного боргу.

4. В частині стягнення 56,16 грн. інфляційних -у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано 04.10.2012р.

Суддя Т. М. Безрук