Ухвала суду № 26310773, 27.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"27" вересня 2012 р. Справа № 5023/2452/11

вх. № 2452/11

Суддя господарського суду Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Лук'янчук О.І.

за участю представників сторін:

Кредитора (ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик") - Пиріг О.В., дор. від 08.06.2010 р.

Ліквідатора - Яновського С.С., ліц. № 592886 від 18.11.2011 р.

Розглянувши справу за заявою ФОП ОСОБА_3, м. Київ

до ФОП ОСОБА_4, с. Циркуни

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

30.05.2012 р. до канцелярії господарського суду від ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" надійшла скарга на дії колишнього ліквідатора ФОП ОСОБА_4 арбітражного керуючого Головні А.М., в який банк просить суд визнати дії колишнього ліквідатора ФОП ОСОБА_4 арбітражного керуючого Головні А.М. щодо продажу майна банкрута нежитлових приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2), що знаходяться в АДРЕСА_2 незаконними; визнати результати аукціону від 28.08.2011 р. з реалізації нежитлових приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2), що знаходяться в АДРЕСА_2 та протокол № 1 проведення аукціону недійсними та визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 29.09.2011 р.

В письмових поясненнях на скаргу від 02.07.2012р. ( том.4, арк. справи 4,5) арбітражний керуючий Головня А. М. вважає скаргу банку необґрунтованою, що не містить під собою правових підстав стосовно упередженості арбітражного керуючого.

Ліквідатор банкрута Яновський С.С. надав письмові пояснення та уточнення до пояснень на скаргу ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", в яких зазначає, що скарга задоволенню не підлягає, оскільки колишній ліквідатор банкрута Головня Антоніна Максимівна виконувала обов'язки ліквідатора законно, сумлінно та розумно.

Представник ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в судовому засіданні надала суду уточнення до скарги, до якої додано рецензію незалежного оцінщика на звіт про незалежну оцінку майна нежитлових приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2 загальною площею 68,2 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 .

Розглянувши матеріали справи та скаргу на дії колишнього ліквідатора Головні А.М., заслухавши пояснення представника кредитора, ліквідатора Яновського С.С. суд доходить, що дії колишнього ліквідатора арбітражного керуючого Головні А.М. не відповідають вимогам ст., ст.. 22-32, 47-49 Закону про банкрутство, що привело до порушень прав та інтересів заставного кредитора банкрута ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", що свідчить наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від „21" червня 2011 р. по справі № 5023/2452/11 року ФОП ОСОБА_4, визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Головню Антоніну Максимівну.

Після винесення постанови про визнання боржника фізичної особи - підприємця банкрутом, призначений судом ліквідатор забезпечує проведення ліквідаційної процедури у порядку ст.ст. 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) з урахуванням особливостей проведення ліквідаційної процедури відносно фізичної особи - підприємця, що передбачено ст.ст. 47-49 цього Закону оскільки це надає можливість виконати ліквідаційну процедуру фізичної особи підприємця прозоро та послідовно, враховуючи інтереси сторін та учасників провадження, забезпечуючи сумлінність та розумність при здійснення ліквідаційної процедури. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обгрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону про банкрутство дії лікдатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Як встановив суд, у банкрута є борг перед ПАТ КБ «Хрещатик», м. Київ на загальну суму 3 119 352, 31 грн.(заява банку від 22.07.2011р. ( том. 1, арк. справи 38-95), що забезпечені заставою ( іпотекою) майна банкрута, а саме: нежитлових приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2) загальною площею 68,2.кв.м., що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2 .

Проте ліквідатором вимоги, кредитора ПАТ КБ «Хрещатик», які забезпечені заставою майна боржника не було розглянуто у встановленому Законом про банкрутство порядку. Так, письмове повідомлення від 11.11.2011р. колишнього ліквідатора Головні А.М. банку лише містить інформацію, що вимоги ПАТ КБ «Хрещатик» отримані та будуть розглянуті ліквідатором в ході ліквідаційної процедури ( том.3, арк. справи 25). Проте, фактично вимоги заставного кредитора ПАТ КБ «Хрещатик» були розглянути 19.03.2012р. ліквідатором Яновським С.С. після продажу заставного майна банкрута на аукціоні 28.09.2011р., про що ліквідатором було повідомлено банк 28.05.2012р. ( том.3, арк. справи 127). У справі відсутні відомості про розгляду заяв інших кредиторів банкрута. Вказане свідчить про порушення колишнім ліквідатором Головньою А.М. приписів ч.1 ст. 25, 47- 48 Закону про банкрутство. Крім того, до моменту свого звільнення з обов'язків ліквідатора ( ухвала суду від 29.02.2012 р.) колишним ліквідатором Головня А.М. не було складено реєстру вимог кредиторів банкрута, ліквідатором не було включено до реєстру вимог кредиторів майно банкрута, яке є предметом застави (іпотекі), що є обов'язковим і в разі банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина, оскільки згідно ст.25 Закону про банкрутство ліквідатор реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з пунктом 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що майно банкрута, яке є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі - Закон про банкрутство) майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів. Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. за № 2658-111 (далі - Закон про оцінку) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно з ст. 10 Закону про оцінку визначено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки. У відповідності до ст.11 Закону про оцінку договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі, який повинен містити істотні умови договору. Проте, в матеріалах справи відсутній договір між колишнім ліквідатором ФОП ОСОБА_4 арбітражним керуючим Головня А.М. та суб'єктом оціночної діяльності Вовк І.М., відповідно до якого оцінювач Вовк І.М. 27.07.2011р. зробив висновок про вартість майна банкрута та виконав звіт про оцінку майна, що належить банкруту: нежитлових приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2 загальною площею 68,2.кв.м.), що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2 .

У відповідності до ст.12 Закону про оцінку передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, який повинен містити висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Ст.13 Закону про оцінку передбачено, що на вимогу особи, яка використовує оцінку майна може здійснюватися рецензування звіту про оцінку майна ( акту оцінку майна ). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Як свідчить надана кредитором рецензія від 10.09.2012р. ( рецензент - оцінювач Скринько С.Л.- термін практичної діяльності 14 років), стосовно відповідності звіту від 27.07.2011р. з незалежної експертної оцінки майна банкрута ( оцінювач Вовк І.М.), а саме: нежитлових приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2 загальною площею 68,2 кв.м.), що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2, вимогам нормативно -правових актів з оцінки, достовірності, об'єктивності та професійності оцінки.

За результатами проведеного рецензування встановлено:

- порушення оцінювачем Вовк І.М. п.28 вимог Національного стандарту №1 « Загальні засади оцінки і майнових прав», затвердженою Постановою КМУ від 10.09.2003р. № 1440. «...Для використання ліквідаційної вартості як бази оцінки необхідно проводити додат кове дослідження відповідності умов продажу об'єкта оцінки, для якого проводиться оцінка, типовим для ринку умовам продажу подібного майна». Оцінювачем таке дослідження проведено не бу ло.

- «...Визначення лікві даційної вартості здійснюється на основі інформації щодо подібних угод з подібним майном». Натомість, в межах порівняльного підходу оцінювачем Вовк І.М. обрані об'єкти порівняння не є подібними до об'єкту оцінки, оскільки жод них даних, що вартість їх пропозиції є ліквідаційною вартістю та умови продажу об'єктів порівняння є подібними до умов продажу об'єкта оцінки.

- оцінювачем Вовк І.М. при проведенні оцінки майна банкрута не виконано вимоги п. 29 Національного стандарту №1 «...Під час встанов

лення ліквідаційної вартості оцінювач повинен додатково визначи

ти ринкову вартість об'єкта оцінки та зазначити у звіті про оці

нку майна свої застереження щодо використання результатів такої

оцінки».

- під час проведення оцінки порушені п.36-37 Національного стандарту, а саме: відсутня інформація про знайдені аналоги для використання порівняльного підходу, в звіту недостатність повноти обсягу зібраної та проаналізованої інформації для здійснення оцінки. Так, вибір методичних підходів до оцінки не обґрунтований - з незрозу мілих причин не використаний доходний підхід.

Загальний висновок : звіт про незалежну оцінку від 27.07.2011р. нежитлових приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2 загальною площею 68,2 кв.м., що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2 не відповідає вимогам нормативно -правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний.

Суд вважає також обґрунтованими твердження кредитора про невідповідність результатів проведеного аукціону від 28.09.2011р. вимогам нормативно - правових актів, що є підставою для визнання його недійсним, про що свідчить наступне.

Згідно з ч.1, 3 ст. 30 Закону про банкрутство передбачено, що після проведення оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продає майна банкрута на відкритих торгах, у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс ( аукціон), порядок якого визначається згідно із законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств» ( малу приватизацію). Отже, необхідно зазначити, що згідно вимог Закону про банкрутство майно банкрута має реалізовуватися на конкурентних засадах, а саме: на відкритих торгах або на аукціоні.

Як свідчать матеріали справи, колишнім ліквідатором Головньою А.М. 23.08.2011р. було укладено угоду від 23.08.2011 р. з Товарній біржею « Правопорядок», місцезнаходження біржі: Полтавська обл., Карлівський район, м. Карлівка, вул. Леніна, буд 126, кв.16 на організацію та проведення аукціону в торгово- операційному залі Товарної біржі « Правопорядок ( м. Харків, вул.. Новгородська,3, оф.105) по продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2 загальною площею 68,2 кв.м., що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2

Частиною 2 ст. 30 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок

продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Стосовно майна банкрута, що є предметом застави ( іпотеки) відповідно до ч.2 ст. 586 ЦК України передбаченно, що заставодержатель ( який в ліквідаційної процедурі є призначений судом ліквідатор банкрута) має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя.

Згідно статті 43 Закону України «Про іпотеку» визначено, що організатор торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення торгів.

Ця норма Закону повністю кореспондується з статтею 10 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), згідно якої відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Проте, Товарною біржею «Правопорядок» було надано оголошення 29.08.2011р. про продаж майна банкрута, яке знаходиться в іпотеці банку, в біржовому віснику «Правопорядок», який має наклад 5000 екземплярів і, судячи з оголошень, стосується регіону міста Харків та фактичного місцезнаходження офісу товарної біржі «Правопорядок», а не майна банкрута. Таким чином, біржею при розміщенні оголошення про проведення аукціону (конкурсу) з продажу майна, що предметом застави, не було враховано, що здійснюється продаж майна, яке знаходиться у місті Києві і перебуває в іпотеці банку ПАТ КБ «Хрещатик», м. Київ. В зв'язку з чим оголошення повинно було бути розміщено також в місцевій пресі, яка охоплює регіон міста Києва та Київської області, тільки тоді можливе залучення якомога більшої кількості зацікавлених осіб для виявлення особи, яка пропонує найкращі для продавця умови придбання майна. Отже, на думку суду, достатньо масової інформації, що надає можливість охопити всіх заінтересованих суб'єктів господарювання та в інших регіонах України у придбанні цього об'єкту нерухомості банкрута біржею та ліквідатором здійснено не було.

У статті 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначено, що аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли, невиконане вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, терміну її опублікування, істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.

На ці недоліки при організації та проведенні аукціону Товарною біржею « Правопорядок» з продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2) загальною площею 68,2 кв.м., що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2 не було звернуто увагу ліквідатором, а відсутність письмового повідомлення заставного кредитора про включення майна банкрута до ліквідаційної маси, вчасного внесення до реєстру вимог кредиторів колишнім ліквідатором окремо відомостей про майно банкрута, що є предметом застави( ч.6 ст. 14 Закону про банкрутство), неповідомлення арбітражним керуючим Головня А.М. про час та місце продажу майна банкрута, що є предметом застави (іпотеки) привело до порушення прав та інтересів заставного кредитора та говорить про недбалість колишнього ліквідатора при виконання ліквідаційних заходів по банкруту.

Згідно з ст..24 Закону про банкрутство встановлено, що у ліквідаційної процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження , передбачені цим Законом.

У відповідності до п.4. Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» визначено, що господарчий суд вирішує в межах справи про банкрутство спори, в тому числі про : визнання недійсним право чинів, вчинених ліквідатором, визнання права власності на майно боржника, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.

Щодо заяви кредитора про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 29.09.2011р., то відповідності до положень ст.,ст.. 25, ст. 17 Закону про банкрутство, це є повноваженнями ліквідатора , який з підстав, передбачених ст..17 Закону про банкрутство подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Керуючись ст. ст. 3-1, 22-32,47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України:

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» задовольнити частково.

2. Визнати дії колишнього ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 арбітражного керуючого Головні А.Н. такими, що не відповідають вимогам ст. 22-32, ст.47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

3. Визнати недійсним результати аукціону від 28.09.2011р. з реалізації та продажу майна банкрута, а саме нежитлових приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2) загальною площею 68,2 кв.м., що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2, що було оформлено протокол № 1 проведення аукціону від 28.09.2011р.

4. Відмовити ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» у визнання недійсним договору купівлі- продажу нежитлових приміщень від 29.09.2011р.

5. Ухвалу направити ліквідатору, кредитору.

Суддя Міньковський С.В.