Рішення № 26310558, 02.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/12063-2012 02.10.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова

компанія Аска»

до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»

про стягнення в порядку регресу 32516,80 грн. виплаченого страхового

відшкодування

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Чорна О.О.

від відповідача Бойко С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія Аска»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»про стягнення в порядку регресу 32516,80 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2012р. порушено провадження у справі.

Від Моторно (транспортного) страхового бюро України через відділ діловодства суду 18.09.2012р. надійшла відповідь на судовий запит.

Від позивача через відділ діловодства суду 02.10.2012р. надійшли документи на виконання вимог ухвали.

В судовому засіданні 02.10.2012р. відповідачем, на виконання частини вимог ухвали суду від 04.09.2012р. про порушення провадження у справі, надано суду копію полісу обов'язкового страхування №ВЕ/4139002; інших документів та відзиву на позов надано не було.

В судовому засіданні 02.10.2012р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2011 року ЗАТ «УАСК АСКА»(відповідно до Статуту перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія Аска», Позивач, Страховик) було укладено договір №7439674 (Договір) про страхування транспортного засобу з ТОВ «Перша лізингова компанія»(Страхувальник, Вигодонабувач).

Застрахованим майном за Договором є автомобіль «Volkswagen», д.р.н. АА8517ІЕ (Застрахований автомобіль), а страховим випадком, крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частин в результаті ДТП та ін.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи довідок ДАІ та постанови Авдіївського міського суду Донецької області від 23.06.2011р. по справі № 3-465/2011, 03.05.2011р. по Ленінському проспекту в м. Донецьку, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю Застрахованого автомобіля під керуванням Бріч С.І. та автомобіля «КАМАЗ 5410», д.р.н. 11141 ЕА, під керуванням Водяєва Юрія Васильовича, і з постанови вбачається, що ДТП сталась внаслідок порушення Правил подорожнього руху водієм Водяєвим Юрієм Васильовичем, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Позивачем згідно умов Договору страхування, враховуючи Висновок №24/05 від 26.05.2011р. експертного автотоварознавчого дослідження, Рахунок-фактуру №САМ0006280 від 18.05.2011р. і платіжне доручення № 480906 від 07.06.2011р. та на підставі складеного Страхового акту № 3257 від 25.08.2011р. було визначено до виплати суму страхового відшкодування в розмірі 33016,80 грн. та виплачено її Вигодонабувачу за договором в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 4214 від 29.08.2011р., №4204 від 31.08.2012р. та № 4005 від 30.08.2011р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність водія Водяєва Ю.В., який є винним у ДТП, на момент ДТП була застрахована Відповідачем -Публічним акціонерним товариством «ХДІ Страхування»на підставі Полісу І типу № ВЕ/4139002 (ліміт по майну -50000 грн., франшиза -500 грн.)

Щодо законності керування Водяєвим Ю.В. транспортним засобом в момент спричинення ДТП, а отже і розповсюдженням на нього дії Полісу І типу № ВЕ/4139002, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 15.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, що діяла станом на час укладення полісу), договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови Авдіївського міського суду Донецької області від 23.06.2011р. по справі № 3-465/2011, Водяєва Ю.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення, а також, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом.

При цьому, ст. 126 КпАПУ передбачена відповідальність за керування транспортними засобами водіями, які зокрема не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом.

Факт вчинення особою такого правопорушення підтверджується відповідними документами, а саме протоколом про вчинення адміністративного правопорушення та постановою по справі про адміністративне правопорушення.

Водяєва Ю.В. вищенаведеною постановою суду було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення саме за ст. 124 КпАПУ, а не за ст. 126 КпАПУ; і матеріали справи також не містять доказів, що він не мав при собі або не пред'явив чи не передав для перевірки документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом автомобілем «КАМАЗ 5410», д.р.н. 11141 ЕА, на законних підставах.

Отже, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення Водяєвим Ю.В. зазначеного правопорушення згідно ст. 126 КпАПУ, то заперечення, що він керував автомобілем «КАМАЗ 5410», д.р.н. 11141 ЕА не на законних підставах, судом відхиляються, оскільки доведення належними засобами доказування певних обставин по справі, ГПК України покладається саме на особу, яка на ці обставини посилається (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в Постанові № 30/5009/2733/11 від 02.04.2012р.).

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Як зазначалось вище, вина водія Водяєва Юрія Васильовича встановлена постановою Авдіївського міського суду Донецької області від 23.06.2011р. по справі № 3-465/2011.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

При виплаті страхового відшкодування, Позивачем вже було вирахувано франшизу, передбачену Договором страхування, і при зверненні до суду з даним позовом Позивачем від заявленої до стягнення суми також було віднято франшизу, передбачену Полісом І типу № ВЕ/4139002 в розмірі 500 грн.

При цьому, щодо усних посилань Відповідача, що Позивачем не було надано йому встановленого законом пакету документів, а тому Відповідач не порушив права Позивача на відшкодування суми виплаченого страхового відшкодування, оскільки не мав достатньо документів для розгляду вимоги про виплату страхового відшкодування, суд назначає, що у даному випадку не підлягають застосуванню норми ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»до спірних правовідносин, пов'язаних з відшкодуванням шкоди в порядку регресу за участю двох страховиків, оскільки вказаними статтями врегульовано відносини щодо виплати страхового відшкодування, які виникли між страхувальником (вигодонабувачем) та страховиком, зокрема, в частині порядку та строку виплати страхового відшкодування на користь страхувальника (вигодонабувача) (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в Постанові № 16/335 від 06.12.2011р.).

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування, яка діяла до 19.09.2011р.) (далі - Закон) передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим із ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме Відповідач.

Статтею 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування, яка діяла до 19.09.2011р.) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене Позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, тобто до Відповідача, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України №23/279 від 28.08.2012р.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повному обсязі -в сумі 32516,80 грн.

Сплачена Позивачем сума судового збору за звернення до суду з даним позовом відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача; надлишково сплачені Позивачем 31,50 грн. судового збору повертаються йому з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» (м. Київ, вул. Червоноармійська, 102; ідентифікаційний код 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія Аска»(м. Донецьк, проспект Ілліча, 100; ідентифікаційний код 13490997) 32 516 (тридцять дві тисячі п'ятсот шістнадцять) грн. 80 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Повернути на підставі даного рішення Приватному акціонерному товариству «Українська акціонерна страхова компанія Аска»(м. Донецьк, проспект Ілліча, 100; ідентифікаційний код 13490997) 31 (тридцять одну) грн. 50 коп. надлишково сплаченого судового збору з Державного бюджету України. Оригінал платіжного доручення №2006 від 15.08.2012р. залишається в матеріалах справи №5011-2/12063-2012.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.10.2012р.

Суддя І.О.Домнічева