Постанова № 26308524, 03.10.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2417/12

11:20

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання -Антонюку О.В.;

з участю:

представника позивача -Лучкіної Г.В.;

представника відповідача -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції до приватного підприємства "Радуга-Д" , -

ВСТАНОВИВ :

Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області (далі-заявник) з урахуванням усної заяви про уточнення вимог звернулась з поданням до приватного підприємства «Радуга-Д» (далі-відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 131341,75 грн. та по ПДВ в сумі 81480,14 грн. всього на суму 212821,89 грн. з банківських рахунків приватного підприємства "Радуга-Д".

Обґрунтовуючи вимоги, викладені в поданні, заявник посилається на те, що станом на 24.09.2012 року за приватним підприємством «Радуга-Д» рахується податковий борг в сумі 212821,89 з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, що підтверджується обліковими картками станом на 24.09.2012 року, а також довідкою №1012/7/20 від 26.08.2012 року про суму податкового боргу.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заявлені в поданні підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується телефонограмою від 27.08.12р. (а.с.46). Письмових заперечень на подання відповідач не надав.

Згідно абз.3 ч.7 ст.183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований як суб'єкт підприємництва з 03.02.2006 року (а.с.9-11), а з 03.02.2006 року взятий на обік як платник податків (а.с.12).

Новоселицькою МДПІ було проведено позапланову документальну виїзну перевірку, за результатами якої складено акт №445/23/34007758 від 25.07.2011 року «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки приватного підприємства «Радуга-Д» з питань дослідження взаємовідносин із ПП «Електропроммаш» за грудень 2009 року та січень 2010 року, ПП «Колос Кіровоградщини 2009» за лютий 2010 року, березень 2010 року та липень 2010 року, ТОВ «Агрорегіон Трейд-7» за вересень 2010 року».

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:

1. ч.1,2 ст. 215, ч.5 ст.203, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Радуга-Д» при придбанні товарів (послуг), пп.7.2.3 п.7.2, п.7.5, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті на загальну суму ПДВ - в сумі 64733 грн., в тому числі за грудень 2009 року в сумі 7823 грн., за січень 2010 року в сумі 17890 грн., за лютий 2010 року в сумі 9518 грн., за березень 2010 року в сумі 2384 грн., за липень 2010 року в сумі 8407 грн., за вересень 2010 року в сумі 18711 грн.

2.ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Радуга-Д» при придбані товарів (послуг), пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.грудня 1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) встановлено його за заниження в загальній сумі 104979 грн., в тому числі за 4-й квартал 2009 року в сумі 19229 грн., за 1-й квартал 2010 року в сумі 38229 грн., та за 3 квартал 2010 року в сумі 47521 грн.

На підставі акту перевірки Новоселицькою МДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №00003562300/407/23 від 04.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в сумі 64733 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 16183,25 грн. та №00003552300/408/23 від 04.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 104979 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 26244,75 грн., всього 131223,75 грн., всього на загальну суму 212140 грн.

ПП «Радуга-Д» оскаржено зазначені вище податкові повідомлення-рішення в судовому порядку. За результатами процедури судового оскарження ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року по справі №2а/2470/1870/11 апеляційну скаргу ПП «Радуга-Д» - залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Радуга-Д» до Новоселицької МДПІ про скасування повідомлень-рішень №00003562300/407/23 від 04.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 80916,26 грн. та №00003552300/408/23 від 04.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 131223,75 грн. всього на загальну суму 212140,00 грн. - без змін (а.с. 21-22).

На підставі вищевказаної ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року по справі №2а/2470/1870/11, до облікових карток платника внесені відповідні зміни та суми відповідно до податкових повідомлень-рішень набули статусу податкового боргу.

Податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств згідно облікової картки боржника становить 131341,75 грн. = 131223,75 грн.(ППР) - 1038,00 грн. (переплата) + 1156,00 (декларація) (а.с. 13-19, 23-25).

Податковий борг по податку на додану вартість в сумі 81386,95 грн. виник на підставі:

Податкового повідомлення-рішення №00003562300/407/23 від 04.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в сумі 64733 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 16183,25 грн., але в результаті наявності у платника переплати в сумі 9491,30 грн. та часткової сплати в сумі 15000 грн. податковий борг становить 56424,95 грн.

Несвоєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, нарахованої згідно поданої податкової декларації по податку на додану вартість №9041594542 від 19.07.2012 року в сумі 9490 грн.(а.с. 26-28).

Несвоєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, нарахованої згідно поданої податкової декларації по податку на додану вартість №3344 від 17.08.2012 року в сумі 15472 грн.(а.с. 29-31).

Пеня по податку на додану вартість в сумі 93,19 грн. підтверджується розрахунком пені №8367/9/10-007 від 28.09.2012 року(а.с. 32).

01 серпня 2012 року на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 5(а.с. 37).

Також податковий борг по ПДВ та по податку на прибуток підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 28.09.2012 року №8347/9/10-007(а.с. 33-34).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп.14.1.39, 14.1.156, 14.1.265, 14.1.162, 14.1.175, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 20.1.27, 20.1.28,20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до 46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість.

Пункт 57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.202.1 ст.202, п.203.1, 203.2 ст.203 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Аналізуючи встановлені обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість своїх вимог, що повністю підтверджується письмовими доказами у справі. В свою чергу відповідачем всупереч вимог п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України самостійно не сплачено суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настали за останнім днем відповідного граничного строку та зобов'язань визначених в податкових повідомленнях-рішеннях.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - подання задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Радуга-Д" (ідентифікаційний код 34007758) в дохід Державного бюджету кошти в сумі 212821,89 грн. в рахунок погашення податкового боргу, в тому числі (по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 131341,75 грн. та по податку на додану вартість в сумі 81480,14 грн.) - з рахунків приватного підприємства "Радуга-Д" у банках, обслуговуючих даного платника.

3. Постанова підлягає до негайного виконання.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 05 жовтня 2012 року.

Суддя О.В. Боднарюк