Постанова № 26308364, 24.09.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 р. Справа № 2-а-1206/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Алеф" ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Алеф" ЛТД (далі - позивач, ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД ) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні ( далі - відповідач, ДПІ), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.08.2012 року просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000041504 від 19.03.2012 р. про покладання на ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД грошового зобов'язання із сплати ПДВ в розмірі 1245475,33 гривень та штрафних (фінансових) санкції в розмірі 1,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000051504 від 19.03.2012 р. про зменшення від'ємного значення ПДВ в розмірі 129044,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки податкового органу щодо визнання нікчемними угоди по ланцюгу поставки ТОВ «Сочавський», ТОВ «Сібарит ЛТД», ТОВ «Агрооіл групп», ПП «Ногайська олія», ПП «Мін Агро» - ЗЕТОВ «Інтервес» - ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД побудовані на власних домислах, зокрема щодо кожного із первинних постачальників, відповідачем зазначається виключно - відсутність достатнього ресурсу для забезпечення угод, проте залишено поза увагою дослідження факту доставки товару позивачу сумнівними контрагентами на підставі наявних у позивача первинних документів, оскільки коли угода вже відбулась важливим є дослідження фактичної поставки товару. При цьому, зазначає, що відсутність правових наслідків, обумовлених правочином, не створює підстав його нікчемності, а лише допускає можливість звернення до суду з позовом про визнання правочину недійсним. Позивач вказує, що висновок відповідача про те, що ЗЕТОВ «Інтервес» є посередником, суперечать чинному законодавству, оскільки останній не укладав агентські договори ні з позивачем, ні з його контрагентами, а діяв виключно у власних інтересах, що виключає можливість виконання ним посередницьких функцій. На думку позивача, ним були виконані усі вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту, визначення від'ємного значення, як різниці між сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту, у зв'язку з чим ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД набуло право на бюджетне відшкодування на суму, яку зменшено оскарженим податковим повідомленням-рішенням. Позивач вважає, що оскаржуваними рішенням-повідомленнями відповідач перевищив надані йому повноваження, самостійно визнавши правочини нікчемними та визначивши наслідки недійсності правочину шляхом зменшення суми від'ємного значення з ПДВ та, відповідно, суми бюджетного відшкодування за вказаним податком.

Відповідач надав до суду заперечення, в яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті в межах норм податкового законодавства, оскільки за наслідками проведеної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування не встановлено факту надмірної сплати ПДВ ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД по ланцюгу постачання ЗЕТОВ «Інтервес» - ТОВ «Сочавський», ТОВ «Сібарит ЛТД», ТОВ «Агрооіл групп», ПП «Ногайська олія», ПП «Мін Агро», оскільки згідно матеріалів перевірок інших податкових органів за місцезнаходженням вказаних контрагентів не підтверджено реальність здійснених господарських операцій у перевіряємому періоді, що позбавляє право платника податку на віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість, отриманого від таких постачальників і відповідно права на бюджетне відшкодування ПДВ.

Ухвалою суду від 11.04.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.

В судове засідання, призначене на 24.09.2012 року, представники сторін не з'явилися, надавши клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Алеф» ЛТД зареєстровано 27.02.1996 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради, що підтверджується наданим до матеріалів справи свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 417424.

Згідно довідки ДПІ у м. Херсоні від 16.03.2009 року ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД знаходиться на обліку платників податку в ДПІ у м. Херсоні з 29.02.1996 р. за номером №2390.

ТОВ Фірма «Алеф » ЛТД зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 10.02.2009 р., що підтверджується свідоцтвом № 100196441.

Відповідно до Довідки з ЄДР АА № 097927, виданої Головним управлінням статистики у Херсонській області, основним видами діяльності ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, інші види оптової торгівлі, транспортне оброблення вантажів, надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту тощо.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у м. Херсоні від 15.03.2012 року №124 уповноваженими особами ДПІ була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року, заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника, про що складено акт №154/15-4/23140525 ( далі - акт перевірки).

Висновком акту перевірки є порушення позивачем п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового кредиту на загальну суму - 279 288,89 грн., у т.ч. за квітень 2010 року на суму 32 225,20 грн., за травень 2010 року на суму 96 819,29 грн., за липень 2010 року на суму 89 338,40 грн., за серпень 2010 року на суму 60 906,00 грн., порушення ст. 198 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту на загальну суму - 1 245 475,33 грн., у т.ч. за січень 2011 року на суму 77980433 грн., за лютий 2011 року на суму 465671,00 грн., порушення п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України щодо завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2011 року у сумі - 779 804,33 грн., по декларації за березень 2011 року у сумі - 465 671,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ були прийняті -

- податкове повідомлення-рішення форма « В1» № 0000041504 від 19.03.2012 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за лютий, березень 2011 року на загальну суму 1 245 475,33 гривень, визначено грошове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму вказаного податку в розмірі 1 245 475,33 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 622 737,67 грн.,

- податкове повідомлення-рішення форма « В4» № 0000051504 від 19.03.2012 р., яким зменшено від'ємне значення ПДВ за квітень, травень 2010 в розмірі 129 044,00 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, в результаті чого рішенням про результати розгляду скарги від 25.05.2012 р. за № 2854/10/10-206 ДПА у Херсонській області залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні № 0000051504 від 19.03.2012 р., скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні № 0000041504 від 19.03.2012 р. в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 622 736,67 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, заперечень відповідача, та наданих до матеріалів справи письмових доказів, між сторонами відсутній спір щодо розрахунку суми податкового кредиту, на яку відповідач зменшив бюджетне відшкодування, та змісту документів, які надані позивачем на підтвердження права на такий податковий кредит. Тобто спір стосується виключно правильності застосування відповідачем норм податкового законодавства при зменшенні сум податкового кредиту та відповідно сум ПДВ заявлених позивачем до бюджетного відшкодування.

При вирішенні даного питання суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ встановлено, що фактично основним видом діяльності ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД у перевіряємому періоді згідно з документами, наданими для перевірки, є закупівля сільськогосподарської продукції (жмих соняшника, горох) на митній території України для подальшої її реалізації на експорт.

Позивачем до ДПІ у м. Херсоні були подані декларації з ПДВ:

1) Згідно з поданою ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД до ДПІ у м. Херсоні податковою декларацією з ПДВ за травень 2010 року ( вх. від 21.06.2010 року № 97696), та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 1 180 900,00 грн.

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 1511740,00 грн.

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 1180900,00 грн.

- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 1 180 900,00 грн.

Позаплановою виїзною перевіркою ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року складено довідку від 02.11.2011 № 3739/07-07/30069082, якою порушення не встановлені. За результатами проведених зустрічних перевірок встановлено порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо завищення податкового кредиту в квітні 2010 року на суму ПДВ - 32 225,20 грн. та в травні 2010 року на суму ПДВ - 96 819,29 грн.

Даний висновок грунтується на тому, що у квітні - травні 2010 року одним з основних постачальників ТОВ Фірма « Алеф» ЛТД був ЗЕТОВ «Інтервейс» (м. Херсон), зокрема, у квітні 2010 р. щодо поставки сільськогосподарської продукції (жмих соняшника, горох, кукурудза) та надання транспортно - експедиційних послуг та послуг по оренді приміщень на загальну суму 8908013,00 грн., у т.ч. ПДВ 1484668,83 грн., сплачений ПДВ - 1177364,00 грн. та у травні 2010 року щодо поставки сільськогосподарської продукції ( жмих соняшника, горох, кукурудза) на загальну суму - 5725373,82 грн., у т.ч. ПДВ 954 228,97 грн. (сплачений ПДВ - 1317147,71 грн.). Проте ЗЕТОВ «Інтервейс» є посередником, постачальником у ІІ ланцюгу постачання є ТОВ «Сочавський» (м. Одеса) у квітні 2010 р. на загальну суму 193 351,20 грн., у т.ч. ПДВ - 32225,20 грн., у травні 2010 р. на загальну суму 580915,74 грн., у т.ч. ПДВ - 96819,29 грн.

Згідно відповідей ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 03.06.2011 р. за №9200/7/23 та від 16.05.2011 р. за № 118/23/34280962 зустрічну звірку ТОВ «Сочавський» провести неможливо у зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою та згідно акту від 15.02.2011 р. № 231/23/34280962 невиїзної документальної перевірки встановлено, що ТОВ «Сочавський» не подано до ДПІ декларації з ПДВ за період квітень-серпень 2010 року, в результаті чого рахуються значні розбіжності заниження податкових зобов'язань, підприємство не має складських приміщень, достатньої кількості трудових ресурсів при значному обсязі товарообмінних операцій та згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в тому числі по ЗЕТОВ « Інтервейс». Оскільки в подальшому, продукція була реалізована на адресу ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД згідно договору на поставку продукції від 08.04.10 р. № 08.04.10-1, тому ДПІ зроблено висновок про завищення податкового кредиту та не встановлення факту надмірної сплати ПДВ ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД по постачальнику ЗЕТОВ "Інтервес" внаслідок не підтвердження декларування ТОВ «Сочавський» податкових зобов'язань за наслідками поставки продукції ЗЕТОВ "Інтервес" у квітні 2010 р. на суму ПДВ - 32 225,20 грн., у травні 2010 р. на суму 96 819,29 грн.

2) Згідно з поданою ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД до ДПІ у м. Херсоні податковою декларацією з ПДВ за серпень 2010 року ( вх. від 20.09.2010 року № 182458) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 728 509,00 грн.

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 728 509,00 грн.

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 728 509,00 грн.

- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 728 509,00 грн.

Позаплановою виїзною перевіркою ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року складено довідку від 09.12.2010 р. № 5278/07-0/23140525, якою порушень не встановлено.

За результатами проведених зустрічних перевірок встановлено порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо завищення податкового кредиту в липні 2010 року на суму ПДВ - 89 338,40 грн. та в серпні 2010 року на суму ПДВ - 60 906,00 грн.

Даний висновок грунтується на тому, що у липні - серпні 2010 року одним з основних постачальників ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД, зокрема, у липні 2010 р. щодо поставки сільськогосподарської продукції (жмих соняшника, кукурудза) на загальну суму - 728 916,00 грн., у т.ч. ПДВ 728 916,00 грн., сплачений ПДВ - 729165,33 грн., у серпні 2010 року щодо поставки сільськогосподарської продукції (жмих соняшника, горох) та надання послуг по оренді приміщень на загальну суму - 3 702 334,61 грн., у т.ч. ПДВ 617 055,77 грн., сплачений ПДВ - 608 797,92 грн., був ЗЕТОВ « Інтервейс» (м. Херсон), який є посередником.

У липні 2010 року постачальником у ІІ ланцюгу постачання сільськогосподарської продукції (жмих соняшника) є ТОВ « Сочавський» ( м. Одеса) на загальну суму 536 030,40 грн., у т.ч. ПДВ - 89 338,40 грн.,

Згідно відповідей ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 03.06.2011 р. за №9200/7/23 зустрічну звірку ТОВ «Сочавський» провести неможливо у зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою та актом від 15.02.2011 р. №231/23/34280962 невиїзної документальної перевірки встановлено, що ТОВ «Сочавський» не подано до ДПІ декларації з ПДВ за період квітень-серпень 2010 року, підприємство не має складських приміщень, достатньої кількості трудових ресурсів при значному обсязі товарообмінних операцій. Оскільки ЗЕТОВ « Інтервейс» в подальшому продукцію реалізував ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД згідно договору на поставку продукції від 08.04.10 р. № 08.04.10-1, то ДПІ зроблено висновок про завищення податкового кредиту та не встановлення факту надмірної сплати ПДВ ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД по постачальнику ЗЕТОВ "Інтервес" внаслідок не підтвердження декларування ТОВ «Сочавський» податкових зобов'язань за наслідками поставки продукції ЗЕТОВ "Інтервес" у липні 2010 р. на суму ПДВ - 89338,40 грн.

У серпні 2010 року постачальником у ІІ ланцюгу постачання сільськогосподарської продукції є ТОВ «Сібарит ЛТД», ( м. Іллічевськ) на загальну суму 565 436,60 грн., у т.ч. ПДВ - 60906,00 грн. Згідно акту ДПІ у м. Іллічівську від 06.01.2011 №012/23- 0302/02/35162607 невиїзної документальної перевірка встановлено, що згідно постанови Господарського суду Одеської області від 16.12.2010 року (справа № 7/512-10-5055) ТОВ «Сібаріт ЛТД» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Крім того, операції ТОВ «Сібаріт ЛТД» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання такого постачання, що підтверджує діяльність ТОВ «Сібаріт ЛТД» спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. На підставі вказаних обставин, ДПІ зроблено висновок про завищення податкового кредиту та не встановлення факту надмірної сплати ПДВ ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД по ланцюгу постачання ЗЕТОВ "Інтервес" - ТОВ «Сібаріт ЛТД» у серпні 2010 р. на суму ПДВ - 60 906,00 грн.

3) Згідно з поданою ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД до ДПІ у м. Херсоні податковою декларацією з ПДВ за лютий 2011 року ( вх. від 21.03.2011 року № 71630) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 900 011,00 грн.

За даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 922 563,00 грн.

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 900 011,00 грн.

- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 900 011,00 грн.

За результатами проведених зустрічних перевірок встановлено порушення ст. 198 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту в січні 2011 року у сумі ПДВ 779804,33 грн. та відповідно порушення п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України щодо завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2011 року на суму ПДВ - 779804,33 грн. Даний висновок ґрунтується на тому, що у січні 2011 року одним з основних постачальників ТОВ Фірма « Алеф» ЛТД щодо поставки сільськогосподарської продукції ( жмих соняшника, горіх) та надання послуг по оренді приміщень на загальну суму - 5 265 740,00 грн., т.ч. ПДВ 877 623,35 грн., був ЗЕТОВ « Інтервейс» ( м. Херсон), який є посередником, а постачальниками у ІІ ланцюгу постачання сільськогосподарської продукції є ПП « Ногайська олія» ( м. Запоріжжя) та ТОВ «Агрооіл Групп» ( м. Запоріжжя).

Згідно акту ДПІ у Приморському районі Запорізької області від 21.03.2011 р. №67/23-02/34385139 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Ногайська олія» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Санта Н», ТОВ «Транслар ЛТД» за грудень 2010р. та ТОВ "Промбудремкомплект" за січень 2011 р. встановлено: розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту ПП «Ногайська Олія» та сумами податкових зобов'язань підприємств - постачальників внаслідок недекларування ТОВ «Санта Н», ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ «Промбудремкомплект» податкових зобов'язань за наслідками господарських операцій. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Санта Н», ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ «Промбудремкомплект» на адресу ПП «Ногайська олія», що свідчить про те, що правочини між ПП «Ногайська олія» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, отже є нікчемними. Оскільки даною перевіркою встановлено, що ЗЕТОВ «Інтервес» укладено угоду з ПП «Ногайська Олія» за № 05/2011/01 від 05.01.2011 року про купівлю-продаж жмиха соняшника на умовах EXW склад продавця, та в подальшому продукція була реалізована ТОВ Фірма « Алеф» ЛТД згідно договору на поставку продукції від 04.01.2011 р. № 04.01.2011 р., тому ДПІ зроблено висновок про завищення податкового кредиту та не встановлення факту надмірної сплати ПДВ ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД по ланцюгу постачання ЗЕТОВ „Інтервес" - ПП «Ногайська олія» у січні 2011 р. на суму ПДВ - 239 575,00 грн.

Актом ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 17.06.2011 р. № 2537/23-08/34440939 про проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «Агрооіл групп» при взаємовідносинах з ПП "КДЮ" за період січень 2011 року та ПП "Дніпротехенергобуд" за період лютий 2011 року встановлено, що за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень 2011 року рух ТМЦ за період січень 2011 року по ланцюгу ТОВ "Синтез" (акт нікчемного правочину № 632/232/32433762 від 12.03.2011р.) - ТОВ «КДЮ» (акт нікчемного правочину № 2086/82/23-4/34303916 від 07.04.11 року) - ТОВ «Агрооіл групп». Оскільки ЗЕТОВ „Інтервес" у січні 2011 році включено дo складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 540 233,00 грн. по операціям з ТОВ «Агрооіл групи», які проведені на підставі нікчемного правочину, тому ДПІ зроблено висновок про неможливість встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД по ланцюгу постачання ЗЕТОВ „Інтервес" - ТОВ «Агрооіл групп» у сумі 540 233,00 грн. та неправомірне завищення податкового кредиту в січні 2011 року у сумі ПДВ 540 233,00 грн..

4) Згідно з поданою ТОВ Фірма «Алеф » ЛТД до ДПІ у м. Херсоні податковою декларацією з ПДВ за березень 2011 року ( вх. від 20.04.2011 року № 108855) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 1 082 265,00 грн.

За даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 1 082 265,00 грн.

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 1 082 265,00 грн.

- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 1 082 265,00 грн.

За результатами проведених зустрічних перевірок встановлено порушення ст. 198 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту в лютому 2011 року у сумі ПДВ 465 671 грн. та відповідно порушення п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України щодо завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за березень 2011 року на суму ПДВ - 465 671 грн. Даний висновок ґрунтується на тому, що у лютому 2011 року одним з основних постачальників ТОВ Фірма « Алеф» ЛТД щодо поставки сільськогосподарської продукції ( жмих соняшника, горіх) та надання послуг по оренді приміщень на загальну суму - 5 265 740,00 грн., т.ч. ПДВ 877 623,35 грн., був ЗЕТОВ « Інтервейс» ( м. Херсон), який є посередником, а постачальниками у ІІ ланцюгу постачання сільськогосподарської продукції є ТОВ « Агрооіл групп» ( м. Запоріжжя) та ПП «Мін Агро».

Актом ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 17.06.2011 р. № 2537/23-08/34440939 про проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «Агрооіл групп» при взаємовідносинах з ПП "КДЮ" за період січень 2011 року та ПП "Дніпротехенергобуд" за період лютий 2011 року встановлено, що за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень 2011 року рух ТМЦ за період січень 2011 року по ланцюгу ТОВ "Синтез" (акт нікчемного правочину № 632/232/32433762 від 12.03.2011р.) - ТОВ «КДЮ» (акт нікчемного правочину № 2086/82/23-4/34303916 від 07.04.11 року) - ТОВ «Агрооіл групп». Оскільки ЗЕТОВ „Інтервес" у лютому 2011 році включено дo складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 401 750,00 грн. по операціям з ТОВ «Агрооіл групи», які проведені на підставі нікчемного правочину, тому ДПІ зроблено висновок про неможливість встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД по ланцюгу постачання ЗЕТОВ „Інтервес" - ТОВ «Агрооіл групп» у сумі 401 750,00 грн та неправомірне завищення податкового кредиту в лютому 2011 року у сумі ПДВ 401 750,00 грн.

Актом ДПІ у м. Херсоні від 25.05.11 № 1719/23-2/37239393 документальної невиїзної перевірки ПП «Мін-Агро» по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ "Нафта Рефайнінг Маркетинг" за лютий 2011 року встановлено, що директор Краєвський Р.В. ПП « Мін-Агро» не причетний до діяльності підприємства, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. ПП «Мін-Агро» не надано до перевірки бухгалтерських та податкових документів, що засвідчують здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, що підтверджує відсутність доказів фактичного отримання та відвантаження товарів ПП «Мін-Агро». Оскільки за даними податкових декларацій з ПДВ та додатку 5 до декларації за лютий 2011 р. та Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" ПП „Мін Агро" включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ по контрагентам-покупцям, в тому числі ЗЕ ТОВ «Інтервес на суму ПДВ 63 920,57 грн, тому ДПІ зроблено висновок про неможливість встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД по ланцюгу постачання ЗЕТОВ "Інтервес" - ПП "Мін Агро" у лютому 2011 р. на суму ПДВ 63 920,57 грн., неправомірність включення до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з постачальником ЗЕТОВ „Інтервес" в рамках укладених угод, які визнані недійсними у лютому 2011 року на суму ПДВ 63 920,57 грн.

Отже, з урахуванням наведеного, податковим органом на момент проведення перевірки з урахуванням отриманих результатів зустрічних перевірок при відпрацюванні ланцюгів основного постачальника позивача та його контрагентів-постачальників встановлено неможливість підтвердження надмірної сплати ТОВ Фірма «Алеф ЛТД» до бюджету ПДВ, оскільки безпосередній постачальник позивача - ЗЕ ТОВ "Інтервес" є посередником, а згідно відповіді щодо проведення перевірок його постачальників та усіх постачальників «по ланцюгу» на момент складання акту перевірки з різних причин не можливо провести або встановлені факти щодо постачальників у 2 - 3 ланках постачання свідчать про їх незадовільний стан (підприємства банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням ), відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, не звітування перед податковим органом, не декларування своїх податкових зобов'язань тощо.

Таким чином, виключно на підставі висновків про результати зустрічних перевірок контрагентів позивача у 2 та 3 ланцюгах поставки та не зважаючи на наявність документального оформлення господарських операцій позивача з безпосереднім постачальником продукції та послуг ЗЕ ТОВ "Інтервес", відповідачем зазначено про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п .7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та пп.. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого завищене бюджетне відшкодування на суму 1 245 475,33 грн. та від'ємне значення ПДВ на суму 129 044,00 грн.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача та вважає їх неправомірними з наступних підстав.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків:

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічна норма міститься у Податковому кодексу України, зокрема у п. 198.2 ст. 198, яка встановлює дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту по даті тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " та п. 200.1, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом наведених норм право платника податку на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією, іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України " Про податок на додану вартість" та пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Ці обставини відповідно до частини 1 статті 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ та/або зменшення сум бюджетного відшкодування з цього податку. Податковий органом послався на акти зустрічних перевірок як докази, однак всупереч наведеним нормам суду їх не надав, вимогу суду щодо їх надання не виконав, про що свідчить ухвала суду від 19.09.2012 року.

З приводу суперечливості висновків, викладених у акті перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно описової частини акту перевірки, не встановлено взаємовідносин позивача та його контрагента з платниками податків, стосовно яких установчі документи свідоцтва про державну реєстрацію, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними.

У відповідності до ч. 1, 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД з безпосереднім постачальником позивача - ЗЕ ТОВ „Інтервес" та з метою спростування доводів податкового органу про відсутність первинних документів по господарським операцій між постачальниками у 2,3 ланцюгах поставки за перевірений період надав суду нижчеперелічені документи -

1) По правовідносинам між TOB Фірма «Алеф» ЛТД та ЗЕТОВ «Інтервес»: копії свідоцтва про державну реєстрацію ЗЕТОВ «Інтервес», довідки управління статистики щодо взяття на облік ЗЕТОВ «Інтервес»; свідоцтва ЗЕТОВ «Інтервес», як платника ПДВ; договору між ЗЕТОВ «Інтервес» та TOB Фірма «Алеф» ЛТД № 08042010-1 від 08.04.2010 року про Поставку жмиха соняшнику; накладні № РН-008 від 21.04.2010, № РН- 009 від 22.04.2010, № РН-019 від 04.05.2010, № РН-021 від 06.05.2010, № РН-022 від 08.05.2010, № РН- 025 від 11.05.2010, № РН-026 від 13.05.2010, № РН-038 від 31.07.2010, № РН-040 від 29.08.2010; податкових накладних: № 22 від 16.04.2010, № 30 від 23.04.2010, № 45 від 04.05.2010, № 47 від 06.05.2010, № 49 від 08.05.2010, № 52 від 11.05.2010, № 53 від 13.05.2010, № 80 від 19.07.2010, № 82 від 21.07.2010, № 90 від 11.08.2010; копія договору між ЗЕТОВ «Інтервес» та TOB Фірма «Алеф» ЛТД № 04012011 від 04.01.2011 року про поставку жмиха соняшнику, копії накладних: № РН-001 від 27.01.11, № РН-002 від 31.01.11, № РН-003 від 15.02.11, № РН-004 від 28.02.11;копії податкових накладних: № 15 від 31.01.11, № 1 від 10.01. 11, №2 від 12.01. 11, № 6 від 18.01.11, №8 від 19.01. 11, № 9 від 20.01. 11, № 10 від 21.01.11, № 11 від 24.01. 11, № 12 від 25.01.11, № 13 від 26.01.11, № 14 від 27.01.11, № 1 від 01.02.11, № 2 від 02.02.11, № 3 від 03.02.11, № 4 від 04.02.11, № 5 від 07.02.11, № 6 від 08.02.11;

2) По правовідносинам між ЗЕТОВ «Інтервес» та TOB « Сочавський » : копія свідоцтва про державну реєстрацію TOB «Сочавський», копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - TOB «Сочавський», копія довідки про взяття на облік платника податків - TOB «Сочавський»; копія договору між ЗЕТОВ «Інтервес» та TOB «Сочавський», № 15/2010/04 від 15.04.2010 р. про поставку жмиха соняшника на умовах СРТ ЗАТ «Дніпровський термінал» та додатків до договору № 1 від 15.04.2010 р. та № 2 від 28.04.2010 р.; копії товарно-транспортних накладних: № РН-08/1 від 18.04.10, № РН-09/1 від 18.04.2010 р., № РН-09/2 від 20.04.10, № РН-010/1 від 22.04.10, № РН-001 від 04.05.10, № РН-2 від 06.05.10, № РН-3 від 08.05.10, № РН-4 від 11.05.10, № РН-5 від 13.05.10, № РН-6 від 12.07.10, № РН - 7 від 12.07.10, № РН- 8 від 15.07.10, № РН- 10 від 19.07.10; податкові накладні: № 8 від 16.04.10, № 9 від 18.04.10, №11 від 20.04.10, №10 від 22.04.10, №1 від 04.05.10, №2 від 06.05.10, №3 від 08.05.10, №4 від 11.05.10, № 5 від 13.05.10, № 6 від 12.07.10 , №7 від 12.07.10, №8 від 15.07.10, № 10 від 19.07.10;

3) По правовідносинам між ЗЕТОВ «Інтервес» та TOB «Сібарит ЛТД» : копія договору між ЗЕТОВ «Інтервес» та TOB «Сібарит ЛТД» за № 27/2010/07-2 від 27.07.2010 про поставку жмиха соняшника на умовах СРТ ЗАТ «Дніпровський термінал», копії товарно-транспортних накладних № РН-0000360 від 02.08.10, № РН-0000597 від 12.08.10 р, копії податкових накладних : №360 від 02.08.10, № 597 від 12.08.10

4) По правовідносинам між ЗЕТОВ «Інтервес» та TOB «Агрооїл Груп» : копія про державну реєстрацію TOB «Агрооїл Груп»; копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - TOB «Агрооїл Груп»; копія довідки управління статистики про взяття на облік юридичної ТОВ «Агрооїл Груп»; копія Договору між ЗЕТОВ «Інтервес» та TOB «Агрооїл Груп» за № 06/2010/10-3 від 06.10.2010 року про поставку жмиха соняшника на умовах СРТ ЗАТ «Дніпровський термінал», копії товарно-транспортних накладних № РН-0000014 від 10.01.11, № РН-0000015 від 11.01.11, № РН-0000016 від 18.01.11, № РН-0000017 від 19.01.11, № РН-0000018 від 24.01.11, № РН-0000019 від 31.01.11, № РН-0000045 від 03.02.11, № РН-0000046 від 04.02.11, № РН-0000047 від 07.02.11, № РН-0000048 від 09.02.11, № РН-0000049 від 15.02.11, № РН-0000050 від 18.02.11, № РН-0000056 від 21.02.11, № РН- 0000062 від 25.02.11, № РН-0000062 від 28.02.11, податкові накладні: № 7 від 10.01.11, № 8 від 12.01.11, № 9 від 18.01.11, № 10 від 19.01.11, № 11 від 24.01.11, № 12 від 31.01.11, № 2 від 03.02.11, № 3 від № 4 від 07.02.11, № 5 від 09.02.11, № 6 від 15.02.11, № 9 від 18.02.11, № 14 від 21.02.11, № 19 від 25.02.11, № 30 від 28.02.11;

5) По правовідносинам між ЗЕТОВ «Інтервес» та ПП «Ногайська Олія» : копія про державну реєстрацію ПП «Ногайська Олія»; копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - ПП «Ногайська Олія»; копія довідки управління статистики про взяття на облік юридичної - ПП «Ногайська Олія»; копія Договору між ЗЕТОВ «Інтервес» та ПП «Ногайська Олія», за №05/2011/01 від 05.01.2011 року про купівля-продаж жмиха соняшника на умовах EXW склад продавця; копії товарно-транспортних накладних: № 1 від 06.01.11, № 2 від 11.01.11, № 3 від 13.01.11, № 4 від 14.01.11, № 5 від 15.01.11, №6 від 17.01.11, № 7 від 18.01.11, № 9 від 19.01.11, № 10 від 20.01.11, № 12 від 21.01.11, № 13 від 23.01.11, № 15 від 25.01.11, № 16 від 26.01.11, № 17 від 28.01.11, № 19 від 31.01.11; копії податкових накладних: № 1 від 06.01.11, № 4 від 11.01.11, № 8 від 13.01.11, № 12 від 14.01.11, № 13 від 15.01.11, № 14 від 17.01.11, № 16 від 18.01.11, № 20 від 19.01.11, № 21 від 20.01.11, № 23 від 21.01.11, № 24 від 23.01.11,№ 26 від 25.01.11, №27 від 26.01.11, № 29 від 28.01.11, № 31 від 31.01.11;

6) По правовідносинам між ЗЕТОВ «Інтервес» та ПП «Мінагро»: копія про державну реєстрацію ПП «Мінагро»; копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - ПП «Мінагро»; копія довідки про взяття на облік платника податків - ПП «Мінагро»; копія договору між ЗЕТОВ «Інтервес» та ПП „Мін Агро", за № 1/01-2 від 27.01.2011 року про купівлю-продаж жмиха соняшника на умовах СРТ ЗАТ Дніпровський термінал»; копії товарно-транспортних накладних № РН-000016 від 01.02.11, № РН-000017 від 03.02.11; копії податкових накладних: № 1 від 01.02.11, № 2 від 03.02.11;

Перевіривши надані документи суд не знаходить невідповідності зазначених первинних документів приписам ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.4, п.п. 2.15 п. 2.16 Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88.

Порушень Податкового кодексу України щодо форми та правильності заповнення податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит звітних періодів, судом також не встановлено.

У Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Фактичне використання у своїй господарській діяльності придбаної позивачем сільськогосподарської продукції підтверджується подальшою її реалізацією на експорт, зокрема згідно наданими позивачем до матеріалів справи копією зовнішньоекономічного контракту між TOB Фірма «Алеф» ЛТД та FEED FACTORS LTD. на поставку жмиха соняшнику № 8131 від 31.03.2010 р, та доданих на його виконання копії коносаменту № 1 від 05.05.2010 р, копії інвойсу № 15/06 від 05.05.2010 р.; копії зовнішньоекономічного контракту між TOB Фірма «Алеф» ЛТД та FEED FACTORS LTD. на поставку жмиха соняшнику № 8387 от 13.07.2010 р. та укладених до нього Додатку № 1 від 13.07.2010 р., та доданих на його виконання копії коносаменту № 1 від 28.08.2010 р., копії інвойсу № 26/06 від 30.08.2010 р., копії зовнішньоекономічного контракту між TOB Фірма «Алеф» ЛТД та FEED FACTORS LTD. на поставку жмиха соняшнику № 8750 от 06.01.2011 р та укладених до нього Додатку № 1 від 06.01.2011, Додатку № 2 від 11.01.2011, Додатку № 3 від 26.01.2011 р., та доданих на його виконання копії коносаменту № 1 від 15.02.2011 р., копії інвойсу № 8/06 від 16.02.2011 р; копії зовнішньоекономічного контракту між TOB Фірма «Алеф» ЛТД та FEED FACTORS LTD. на поставку жмиха соняшнику № 8771 від 17.01.2011 р. та укладених до нього Додатку № 1 від 11.02.2011, Додатку № 2 від 22.02.2011 р., та доданих на його виконання копії коносаменту № 1 від 23.03.2011 р., копії інвойсу 14/06 від 23.03.2011 р.

Таким чином, на думку суду, обставини одержання економічного ефекту, за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що весь обсяг документів, наданих позивачем, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами, містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання та суми коштів, що підлягають оплаті.

ДПІ у м. Херсоні не заперечується факт, що вказані документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам закону, і суму бюджетного відшкодування зменшено саме на підставі того, що неможливо провести зустрічні перевірки по всьому ланцюгу постачання.

У суду не виникає сумніву щодо правомірності та реальності, товарності здійснених господарських операцій протягом перевіреного періоду між позивачем та його контрагентом - ЗЕТОВ «Інтервес», на підставі яких був сформований податковий кредит з ПДВ. Доказів того, що зазначені господарські відносини, мали фіктивний характер, або мають ознаки нікчемності перед судом не доведено.

Що стосується посилань відповідача на п. 1.8 ст. 1 Закону України " Про податок на додану вартість " та п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно з якими бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, суд зазначає, що такою надмірною сплатою вважається сплата платником податку його контрагентам, а не сплата до бюджету. Таке тлумачення прямо слідує з приписів п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість ", п. 200.1, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України та непрямо з відсутності у цих нормативно-правових актах інших випадків та умов, за яких суми податку відшкодовувалися б платнику податку.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 30.01.2011 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1. ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, посилання відповідача у запереченнях проти позову на не підтвердження у повному обсязі надходження до бюджету сум податку, заявлених до відшкодування за результатами зустрічних перевірок суд не приймає до уваги.

Частиною першою статті 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Доводи відповідача стосовно того, що укладені угоди підприємствами-постачальниками у 2, 3 ланці постачання мають протиправний характер, а отже згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного Кодексу створюють аналогічні правові наслідки щодо визнання угод, укладених між позивачем та його контрагентом- ЗЕТОВ «Інтервес», не приймаються судом до уваги.

Відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, тому податковий орган з порушенням наведеної норми послався на статті 203, 215 ЦК України та безпідставно дійшов до висновку про нікчемність виконаних угод, недійсність яких не встановлена законом та не доведена в судовому порядку. Стаття 207 Господарського кодексу України містить норми, відповідно до яких недійсність господарського зобов'язання повинно доводитися в судовому порядку, а нікчемними визнаються не угоди, а умови господарського зобов'язання, які самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушують права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб, а не держави при визначенні бази оподаткування.

З огляду на зазначене, податковий орган привласнив собі неналежні повноваження з приводу оцінки та висновків щодо протиправності угоди, замість того, щоб спростувати дані первинних документів по взаємовідносинам позивача з певним контрагентом.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

З урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Ні під час здійснення перевірки, ні під час розгляду справи в суді відповідачем не надано беззаперечних доказів, як то обвинувального вироку, постанови (про звільнення від кримінальної відповідальності, закриття з не реабіліатуючих обставин) якими б були доведені та встановлені відповідні обставини справи, правові наслідки щодо діяльності контрагента ЗЕТОВ «Інтервес», що нерозривно пов'язується з Позивачем в межах спірних правовідносин.

Щодо позиції відповідача, що позивач придбавав продукцію через посередників, які за юридичною адресою не знаходились, до податкового органу не звітували, перевірки останніх провести неможливо, є безпідставними та необґрунтованими. Доказів на підтвердження таких тверджень, в тому числі і тих, які б підтверджували висновки податкового органу викладені в акті перевірки, як вже зазначалось суду надано не було.

За актом перевірки, податковим органом - відповідачем в основу порушень податкового законодавства позивача, та як наслідок прийнятого оскаржуваного податкового - повідомлення рішення, покладено саме аналіз Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань на рівні ДПА України контрагентів 1-3 ланки по ланцюгам постачання до ЗЕТОВ «Інтервес», який був одним із основним постачальником TOB Фірма «Алеф» ЛТД.

Суд звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення. Рішення суб'єкту владних повноважень повинно бути обґрунтованим.

Перекладання свого обов'язку щодо доказування обставин справи, що стосується встановлення факту правопорушення позивача, та, як правило, на обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення на суд, який за думкою відповідача повинен доводити правомірність прийнятого його рішення, є недоречним.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, суд зазначає, що акт виїзної документальної перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не містить обґрунтованих підстав для зменшення позивачу від'ємного значення та бюджетного відшкодування за травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року

Саме ДПІ повинно приймати рішення на підставі усіх встановлених обставинах справи, яким суд надає оцінку. Суд не може перебирати на себе функцію виконання обов'язків податкового органу. Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Наявність документів, які були предметом дослідження виїзної документальної перевірки ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД та сукупність представлених доказів, які були предметом дослідження в суді, надають усі законні підстави вважати, що відповідачем безпідставно зроблені висновки щодо неможливості підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року.

Позивачем дотримана презумпція добросовісності платника податків яка означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

В площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 статті 71 КАС України).

Контролюючим органом не надані докази, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, та відповідно до встановленого частиною 1 статті 71 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу), не доведена наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Суд позбавлений можливості прийняти доводи податкового органу з огляду на те, що вони спростовуються долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями первинних документів, які доводять факт виконання господарських операцій повністю від укладення угоди до оплати і не є спірними між сторонами на момент розгляду справи.

Суд вважає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем норм податкового законодавства.

З огляду на викладене та з урахуванням ч. 3 ст. 2 КАС України, прийняті відповідачем податкове повідомлення-рішення форма «В1» № 0000041504 від 19.03.2012 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за лютий, березень 2011 року на загальну суму 1 245 475,33 гривень, визначено грошове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму вказаного податку в розмірі 1 245 475,33 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн., податкове повідомлення-рішення форма « В4» № 0000051504 від 19.03.2012 р., яким зменшено від'ємне значення ПДВ за квітень, травень 2010 в розмірі 129044,00 грн. є необґрунтованим, та таким, що не ґрунтується на вимогах Закону № 168/97-ВР та Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17, 69, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Алеф" ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000041504 від 19.03.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 245 475,33 гривень, визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язання сплатити суму вказаного податку в розмірі 1 245 475,33 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 1,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000051504 від 19.03.2012 р. про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 129 044,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Херсоні на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Алеф" ЛТД (ідентифікаційний код 23140525) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2188,00 грн. (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1