Постанова № 26307976, 04.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 р. № 2а-8008/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

з участю секретаря судового засідання Макар Г.В.

від позивача -не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівська область, про скасування постанови про арешт коштів боржника,-

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівська область, про скасування постанови про арешт коштів боржника ВП №31209698 від 29.08.2012 року про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Державної податкової служби №35217002008699, №35229001008699, №35215004008699, №37117003008699, №35217002008699 в УДКСУ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області, МФО 825014.

Підставою позовних вимог, є те, що сума переплати до бюджету повинна стягуватись з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, а не з рахунків ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Державної податкової служб. А відтак, продовжує позивач, постанова відповідача про арешт коштів боржника є протиправною та підлягає скасуванню.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року за №606-XIV (в редакції чинній на момент винечення спірних постанов), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як передбачено ч.1 ст.25 даного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

В матеріалах справи наявний виконавчий лист про примусове виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 21.01.2010 року у справі №5/1577-13/265А згідно з якою вирішено стягнути з ДПІ у Шевченківському районі м.Львова (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 20801149) на користь ПП «Три корони»(790491, м.Львів, вул..Кліматична, 45б/13) 826 грн. 90 коп. сплачених штрафних (фінансових) санкцій по ПДВ та 3 грн. 40 коп. судового збору. Дата набрання рішенням законної сили 21.01.2010 року, строк пред'явлення до виконання - до 21.01.2010 року.

Як вбачається з вищенаведеного виконавчого документа, боржник у даному виконавчому провадженні - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, правонаступником якої є позивач у справі.

Згідно з ч.1 ст.52 згаданого Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до ч.2 ст.57 вищенаведеного Закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Таким чином, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 29.08.2012 року було винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №31209698, якою на підставі судового рішення накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: №35217002008699, №35229001008699, №35215004008699, №37117003008699, №35217002008699 в УДКСУ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області, МФО 825014 та належать боржнику -ДПІ у Шевченківському районі м.Львова.

За таких, обставин, суд вважає, що оскільки виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого документу, строк пред'явлення якого до виконання не закінчився та який відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, то державним виконавцем задля фактичного виконання судового рішення правомірно, у відповідності до вимог ст.52 та ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках боржника.

При цьому, суд зазначає, що законом не передбачено будь-яких обмежень щодо застосування вищенаведеного засобу реального виконання судового рішення, в тому числі і щодо арешту коштів на рахунках органів державної податкової служби.

Відповідно до п.1 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Також, у відповідності до вимог ч.4 ст.118 КАС України, вжиті судом заходи забезпечення позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати з сторін.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04 жовтня 2012 року.

Суддя В.Я.Мартинюк