Постанова № 26307678, 25.07.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
25.07.2012
Номер справи
2а-1735/12/0970
Номер документу
26307678
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2012 р. Справа № 2a-1735/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Стефінки Н.Л.

представника позивача: Переняка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Три і Ком»про стягнення податкового боргу в сумі 184,13 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2012 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Три і Ком» про стягнення податкового боргу в сумі 646,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку в 2011-2012 роках, в розмірі 646,53 грн.

В судовому засіданні представником позивача подано суду заяву про уточнення суми позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 184,13 грн. податкового боргу, в зв'язку з його частковим погашенням. Також представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення з відповідача 184,13 грн. податкового боргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Три і Ком»(надалі -відповідач, ТОВ) в дане судове засідання повторно явку представника не забезпечив. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача : 76026, місто Івано-Франківськ, вулиця Мазепи, будинок 179, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 25 червня 2012 року, інформацією про права та обов'язки та судові повістки про виклик в судові засідання на 10.07.2012 року, 25.07.2012 року, повернулась назад до суду з відмітками працівника відділення зв'язку ДП «Укрпошта»: "підприємство відсутнє" та "зачинено, залишено повідомлення".

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У відповідності до вимог частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 цієї ж норми Кодексу передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених норм процесуального права, суд вважає, що відповідача повідомлено належним чином про час та місце судового розгляду, а, отже, забезпечено його право на участь в судовому засідання, та відповідно, й право на судовий захист від поданого до нього адміністративного позову, є за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Окрім цього, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 25.07.2012 року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Три і Ком»22,03.1996 року зареєстровано Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 03.08.2011 року та інформацією, отриманою з сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»та згідно із статтею 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів.

За 2011 рік відповідач подав до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську податковий розрахунок земельного податку № 2183 від 26.01.2011 року, згідно з якого ним самостійно нараховано суму земельного податку на 2011 рік в загальному розмірі 1317,00 грн., щомісячний платіж становить 109,75 грн. (а.с. 8). З доданої до вказаної податкового розрахунку відомості про наявність документів на землю (додаток № 1), копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с 9), вбачається, що відповідач є орендарем земельної ділянки на підставі договору № 3/100 від 18.08.2010 року, місцезнаходження земельної ділянки: м.Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 179, площа 0,0104 га.

Також, судом встановлено, що відповідачем за 2012 рік подано до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 2184 від 30.01.2012 року, згідно з якої ним самостійно нараховано суму земельного податку на 2012 рік в загальному розмірі 1317,00 грн., щомісячний платіж становить 109,75 грн. (а.с. 11-12). З доданої до вказаної податкової декларації відомості про наявність документів на землю (додаток № 1), копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с 14), вбачається, що відповідач є орендарем земельної ділянки на підставі договору № 3/100 від 18.08.2010 року, місцезнаходження земельної ділянки: м.Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 179, площа 0,0104 га.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем допущена заборгованість у зв'язку з неповною сплатою зобов'язання щодо орендної плати за землю.

Відповідно до позовної заяви, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, даних облікової картки платника - відповідача, копія витягу зі зворотнього боку якої, станом на 16.07.2012 року знаходиться в матеріалах справи, податковий борг відповідача по земельному податку станом на 16.07.2012 року складає 184,13 грн., з них -166,03 грн. основна заборгованість, 18,10 грн. -борг по пені.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, відповідно до підпункту 59.5. цієї ж статті Кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податного боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу виставлялась податкова вимога від 31 березня 2011 року № 689/8213/2567 на суму 132,06 грн. (а.с. 9) яку останнім отримано 18.04.2011 року, про що свідчить розписка відповідальної особи на повідомленні про вручення рекомендованого листа (а.с. 15).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до даних зворотнього боку облікової картки платника -відповідача станом на16.07.2012 року існуючий податковий борг відповідача з моменту надіслання йому податкової вимоги не погашався в повному обсязі. Таким чином, відповідно до норм статтей 59-60 Податкового кодексу України, у позивача відсутній обов'язок винесення нової податкової вимоги на збільшену суму податкового боргу, стягнення якої є предметом позову в даній справі.

Отже, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав. Натомість, податковий борг відповідача підтверджується вищевказаними податковим розрахунком та податковою декларацією по земельному податку, податковою вимогою, і обліковується в картці особового рахунку станом на 16.07.2012 року.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення боргу перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини .

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Нормою пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Три і Ком»про стягнення податкового боргу в сумі 184,13 грн. є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь позивача - суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, враховуючи норми частин 2, 4 ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Три і Ком» (ідентифікаційний код 19390400, що знаходиться за адресою: 76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Гетьмана Мазепи, будинок 179), відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь державного бюджету кошти для погашення податкового боргу в сумі 184 (сто вісімдесят чотири) гривні 13 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 30.07.2012 року.

Попередній документ : 26307669
Наступний документ : 26307684