Постанова № 26307123, 28.08.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/2036/12

категорія 8.2.1

28 серпня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

при секретарі судового засідання Гнітецькій Т.Ф.,

за участю:

представника позивача - Чепури І.В. (за довіреністю від 13.12.2011 р.);

представників відповідача - Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області : Гапонюк О.Б. (за довіреністю від 16.10.2009 р.) та Летушева М.Ф. (за довіреністю від 07.05.2012 р.) - приймали участь у судовому засіданні від 21.08.2012 р.;

представника відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області - Миколенко Л.П. (за довіреністю від 16.07.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області та Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006762330/0 від 19.07.2010 р. частково в сумі 132478,34 грн. та відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі розміром 132478,34 грн.,-

встановив:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, в якому просить (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08.08.2012 року) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006762330/0 від 19.07.2010 р. частково в сумі розміром 132478,34 грн. та стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі розміром 132478,34 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване рішення було прийняте податковим органом у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.1.3 та п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.7.1 і п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року на 142289 грн. В обґрунтування свого висновку службові особи органу державної податкової служби в акті перевірки зазначили, що товариством завищено податковий кредит за грудень 2009 року в сумі розміром 142289 грн. внаслідок того, що ним включено в реєстр отриманих та виданих податкових накладних податкові накладні від постачальників, якими не задекларовані та не сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим та незаконним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просив їх задовольнити.

Відповідачі надали письмові заперечення проти адміністративного позову за змістом яких просять відмовити у його задоволенні.

Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2009 року, відтак розмір від'ємного значення за грудень 2009 року в сумі розміром 142289 грн. внаслідок того, що підприємством в порушення вимог п.1.3 та п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит за вказаний період у зв'язку з тим, що товариством включено в реєстр отриманих та виданих податкових накладних податкові накладні від постачальників - ТОВ "Март-2005" та ТОВ "Ел Сі Ес Логістикс Україна", якими не задекларовані та не сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Вважає, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті до бюджету податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку.

У судовому засіданні представники відповідача - Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області зазначає, що процедура бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначена у ст.200 Податкового кодексу України відповідно до якої орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку. Норми Податкового кодексу України не містять положень щодо права платників податку на додану вартість звертатись до суду з позовами про стягнення бюджетного відшкодування. З огляду на викладене, та враховуючи, що норми пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, що діяла до 01.06.2005 року, втратили чинність, на думку відповідача, п.1 рекомендацій Вищого господарського суду України від 09.12.2004 року за №04-53358 щодо формулювання позовних вимог у справах за позовами про відшкодування сум податку на додану вартість теж втратив чинність. Тому вважає, що він є неналежним відповідачем у даній справі. У задоволенні позову просить відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженої відповідальністю "Церсаніт Інвест" (далі - ТОВ "Церсаніт Інвест") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33529350, перебуває на податковому обліку в Новоград-Волинській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ).

Новоград-Волинською ОДПІ в період з 09.07.2010 року по 19.07.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.07.2010 року за №883/05-53/23-30/33529350 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано порушення підприємством вимог п.1.3 та п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі розміром 142289 грн.

19 липня 2010 року Новоград-Волинською ОДПІ на підставі Акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0006762330/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 року у розмірі 142289 грн.

Зі змісту Акта перевірки від 19.07.2010 року за №883/05-53/23-30/33529350 випливає, що висновки Акта перевірки ґрунтуються на тому, що товариство завищило податковий кредит за грудень 2009 року в сумі розміром 142289 грн., оскільки ним було включено в реєстр отриманих та виданих податкових накладних податкові накладні від ТОВ «Ел Сі Ес Логістік Україна», ТОВ «Март-2005» та ПП «Спецголовгосптехпостач», якими не задекларовані та не сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, 21 травня 2008 року між ТОВ "Церсаніт Інвест" та ТОВ «Ел Сі Ес Логістикс Україна» було укладено договір експедирування №73-К при перевезенні вантажів автомобільним транспортом по Україні та у міжнародному сполученні.

На виконання умов зазначеного договору у грудні 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" було отримано від ТОВ «Ел Сі Ес Логістикс Україна» послуги по перевезенню товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується податковими накладними, які свідчать про реальність здійснення господарської операції (а.с. 132-175).

В свою чергу позивач здійснив оплату за надані послуги по перевезенню товарно-матеріальних цінностей в грудні 2009 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (а.с.186).

18 листопада 2009 року між позивачем та ТОВ "Март-2005" було укладено договір №001-10-G поставки природного газу.

На виконання умов зазначеного договору у грудні 2009 року ТОВ «Март-2005» було поставлено ТОВ "Церсаніт Інвест" природній газ на загальну суму, що підтверджується податковими накладними від 01.12.2009 року №2004 та від 14.12.2009 №2049, які свідчать про реальність здійснення господарської операції, а позивачем здійснено оплату на суму податку на додану вартість 123639,30 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку підприємства (а.с.177).

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи Новоград-Волинської ОДПІ про порушення позивачем п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР про невизнання суми податкового кредиту позивача з податку на додану вартість за грудень 2009 року в сумі 132478,34 грн. по податковим накладним, виписаним ТОВ "Ел Сі Ес Логістикс Україна" та ТОВ "Март-2005", оскільки зазначені податкові накладні складені відповідно до вимог п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР , що не заперечується відповідачем.

Доводи відповідача про порушення позивачем вимог Закону №168/97-ВР у зв'язку з тим, що ТОВ "Март-2005" та ТОВ "Ел Сі Ес Логістикс Україна" не задекларовано та не сплачено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, спростовуються наступним.

Закон №168/97-ВР не ставить право платника податку на одержання бюджетного відшкодування в залежність від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді. Платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою та не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В акті перевірки Новоград-Волинська ОДПІ не наводить жодного доказу того, що контрагенти позивача: ТОВ "Март-2005" та ТОВ "Ел Сі Ес Логістикс Україна" не відобразили в податкових деклараціях суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2009 року по поставленоми ними природному газу та товарно-матеріальним цінностям, наданим послугам.

Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит по господарським операціям з вказаними контрагентами за грудень 2009 року.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Позивачем на виконання вищезазначених вимог 20 травня 2010 року подано до Новоград-Волинської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, яка зареєстрована за вх. №9002288818 та розрахунок суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 6900000 грн. і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, ТОВ "Церсаніт Інвест", маючи право на одержання бюджетного відшкодування, прийняло рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, надавши Новоград-Волинській ОДПІ податкову декларацію і Довідку за ті періоди, у яких у нього виникло право на бюджетне відшкодування.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0006762330/0 від 19.07.2010 р. частково, - в сумі 132478,34 грн. та відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі розміром 132478,34 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області та Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006762330/0 від 19.07.2010 р. частково в сумі 132478,34 грн. та відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі розміром 132478,34 грн., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0006762330/0 від 19.07.2010 р. частково в сумі 132478,34 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" (11708, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, с.Чижівка, вул.Чижівська, 4, п/р 26002006351000 в ПАТ "КІБ Креді Агріколь", МФО 300379, код ЄДРПОУ 33529350) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі розміром 132478 (сто тридцять дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 34 (тридцять чотири) коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1353 (одна тисяча триста п'ятдесят три) грн. 22 (двадцять дві) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 28 серпня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено 03 вересня 2012 року.