Вирок № 26302203, 04.10.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Дело № 105/457/12

ПРИГОВОР

ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

04.10.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого Пікула Е.О., при секретарі Пасько Є.Г.,

за участю прокурора Михайлова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в суді м.Джанкоя кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Салехард Тюменської області РФ, громадянки України, освіта середня, вдови, не працюючої, не судимої в порядку ст.89 КК України, проживає в АДРЕСА_1,

- у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1,2 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця г.Бодайбо Іркутської області РФ, громадянина України, вдівця, освіта середня, не судимого в порядку ст.89 КК України, проживає в АДРЕСА_2 Джанкойського району,

- у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 198 КК України,

УСТАНОВИЛ:

05 червня 2012 року близько 21 годин ОСОБА_1 з метою заволодіння чужого майна шляхом вільного доступу зайшла на територію домоволодіння АДРЕСА_3 Джанкойського району, де з приміщення сараю таємно викрала 2 дорослих кролів (один кроль вартістю 250 грн, а інший - вартістю 300 грн), чим заподіяла ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 550 грн.

ОСОБА_2, достовірно знаючи про вчинену ОСОБА_1 крадіжку двох кролів з території домоволодіння ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 Джанкойського району, заздалегідь не обіцяючи, допоміг їх збути, а саме, на її прохання 05.06.12 продав зазначених кролів за 20 грн. Виручені гроші від продажу викраденого разом з ОСОБА_1 витратив на особисті потреби.

06 червня 2012 року близько 10 годин ОСОБА_1 і ОСОБА_2, діючи спільно та за попередньою змовою з метою заволодіння чужого майна, шляхом вільного доступу зайшли на територію домоволодіння АДРЕСА_3 Джанкойського району, де з приміщення сараю таємно викрали 2 кролів, вартістю 70 гривень за одного кроля, чим заподіяли ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 140 грн.

У судовому розгляді ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнали себе винними у скоєнні інкримінованих злочинів, порахувавши не доцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і дав свідчення, відповідні встановленим судом, пояснивши, що 05.06.12 ОСОБА_1 перебувала в гостях у ОСОБА_2, якому запропонувала сходити до її дочки ОСОБА_3 за кролями. Близько 21 години вдвох прийшли туди, де з сараю взяли двох кролів. По дорозі додому ОСОБА_1 сказала, що кролів забрали без дозволу її дочки і попросила допомогти їх продати. Погодившись, ОСОБА_2 відніс зазначених кролів знайомому ОСОБА_4, якому продав за 20 грн. На виручені гроші купили пиво, яке удвох розпили. На наступний день за пропозицією ОСОБА_1 знову удвох попрямували додому до її дочки за кролями. На цей раз взяли також двох кролів, яких продали також ОСОБА_4.

ОСОБА_2 доповнив тим, що 05.06.12 зі слів ОСОБА_1 випливало, що кролі належать їй. Однак, після того, як забрали кролів, то вона зізналася, що дочка не дозволяла їх брати. 06.06.12, коли знову пішли за кролями, то розумів, що здійснюють крадіжку.

Також винність підсудних у вчиненому об'єктивно підтверджується матеріалами справи, які узгоджуються повністю з їх показаннями. Тому суд такі свідчення визнає достовірними.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про винність підсудних у вчиненні вказаного злочину та правильності кваліфікації їх дій:

ОСОБА_1 за ст.ст.185 ч.1 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); 185 ч.2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно;

ОСОБА_2 за ст.ст.198 КК України як заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; 185 ч.2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При визначенні їм виду та міри покарання суд враховує характер і суспільну небезпеку злочину, дані про особу підсудних: вони мають погашену судимість, посередньо характеризуються за місцем проживання, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, а ОСОБА_2 - учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС.

В якості обставин, що пом'якшують покарання для підсудних, суд вважає щире розкаяння у вчиненому, повне визнання вини, відсутність невідшкодованого шкоди, а обтяжуючих обставин - не вбачається.

Таким чином, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 буде покарання у вигляді позбавлення волі, але без його реального відбування в силу ст.75 КК України з покладенням їм обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Речові докази по справі, що знаходяться по збереженій розписці у потерпілої, підлягають залишенню в її розпорядженні як власника даного майна /л.д.38/.

Керуючись ст.ст.321-325 КПК України,

П Р И Г О В О Р И Л :

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.1,2 КК України, а ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 198 КК України, та призначити кожному покарання:

- ОСОБА_1 за ст.185 ч.1 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі; за ст.185 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

В силу ст.70 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і до відбування визначити на 2 роки позбавлення волі.

- ОСОБА_2 за ст.198 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі; за ст.185 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

В силу ст.70 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і до відбування визначити на 2 роки позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України звільнити їх від відбування покарання з випробуванням строком: ОСОБА_1 на 1 рік 6 місяців, ОСОБА_2 на 2 роки, зобов'язавши кожного в період випробувального строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в дану інспекцію, згідно вимог ст.76 КК України.

Міру запобіжного заходу засудженим до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речові докази у вигляді 4-х кролів вважати повернутими ОСОБА_3 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Джанкойський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Вирок видрукуваний суддею одноособово в нарадчій кімнаті.

Головуючий Е.О.Пікула