Рішення № 26298598, 19.09.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-1601/11

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Войтенко Т. В. ,

при секретарі - Лісовій Т. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхової компанії «АХА Страхування», третя особа ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ „Страхова компанія „АХА Україна" про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він 16.10.2009 р. він уклав з АТ „Страхова компанія „АХА Україна" договір страхування №СБ 2226777 автомобіля марки „КІА д.н. НОМЕР_1, що належить йому на праві приватної власності.

Під час дії договору страхування, а саме 20.07.2010 року позивачем були виявлені пошкодження застрахованого транспортного засобу, про що було повідомлено АТ „Страхова компанія „АХА Україна" на подано відповідну заяву до органів МВС України.

22.07.2010 року Святошинським РУГУ МВС України в м.Києві було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи з повним переліком виявлених пошкоджень.

АТ „Страхова компанія „АХА Україна" повністю компенсувала збитки необхідні для ремонту автомобіля шляхом перерахування на рекомендоване нею СТО. Ремонт автомобіля не здійснювався.

22.07.2010 року стався другий страховий випадок внаслідок ДТП, про що було повідомлено відповідача.

05.08.2010 року позивачем отримано лист від АТ „Страхова компанія „АХА Україна" про необхідність перерахування на рахунок СТО грошової суми в розмірі 6 560 грн..

Отримавши даний лист, ОСОБА_1 звернувся до АТ „Страхова компанія „АХА Україна" з метою отримання пояснень про застосування пункту 12.2 Договору страхування від 16.10.2009 р.. АТ „Страхова компанія „АХА Україна" повідомила, що страховий випадок від 20.07.2010 року було поділено на п»ять страхових випадків, що призвело до наслідків застосування пункту 12.2 Договору страхування СБ 2226777 від 16.10.2009 р..

01.10.2010 року позивач вимушений був сплатити вартість ремонту автомобіля у розмірі 6560 грн.

Посилаючись на неправомірність поділу одного страхового випадку від 20 липня 2010 року на п'ять, що призвело до зменшення суми страхового відшкодування за шостим випадком, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просив стягнути з відповідача на свою користь страхову виплату в розмірі 6560 грн., моральну шкоду - 7 000 грн., судові витрати - 180 грн. та 3000 грн. витрат на правову допомогу.

3 липня 2012 року ухвалою Подільського районного суду м.Києва до участі у справі було залучено АТ «СК «АХА Страхування» як правонаступника АТ «СК «АХА Україна».

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що представник страхової компанії спеціально ввів позивача в оману, заставив написати п'ять заяв про нібито настання п'яти страхових випадків 20 липня 2010 року. Свідомо не повідомляючи про наслідки поділу страхового випадку на п'ять, відповідач тим самим забезпечив по наступному страховому випадку зменшення страхового відшкодування на 5% від страхової суми. Тим самим, порушив права позивача на отримання 6560,00 грн. страхового відшкодування.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без участі представника відповідача.

Представник третьої особи по справі у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у зв'язку наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 16 жовтня 2009 р. позивач ОСОБА_1 уклав з АТ „Страхова компанія „АХА Україна", правонаступником якої є АТ «СК «АХА Страхування», договір страхування №СБ 2226777 автомобіля марки „КІА д.н. НОМЕР_1, що належить йому на праві приватної власності (а.с. 8-15).

Вигодонабувачем за договором визначено ПАТ «УкрСиббанк».

За умовами договору страховик взяв на себе зобов'язання компенсувати ОСОБА_1 прямі збитки, які є наслідками настання певних подій за страховими ризиками: викрадення, збитки внаслідок ДТП, збитки внаслідок інших подій (п.п. 7, 15.1 договору).

Як вбачається з копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22 липня 2010 року, 20 липня 2010 року близько 19.30 год. в м.Києві ОСОБА_1 виявив власний автомобіль пошкодженим, а саме пошкодження лако-фарбового покриття у вигляді вм'ятин та подряпин на передніх та задніх крилах, передніх та задніх дверцях, переданому та задньому бампері, передньому правому дзеркалі заднього виду, правого та лівого порогу, капоті, спойлері переднього бампера, розбито задній правий стоп (а.с18).

21 липня 2010 року про настання події позивач повідомив страхову компанію шляхом написання заяви про настання страхового випадку (а.с. 19-21).

Разом з тим, встановлено, що звернувшись до страхової компанії 21 липня 2010 року позивачу було запропоновано написати не одну заяву про настання страхового випадку, а п'ять, в яких при зазначенні однакових обставин події, в графі «перелік пошкоджень» в одній заяві було зазначено пошкоджено дзеркало праве (а.с.147-149), в другій - переднє ліве крило (а.с. 150-152), в третій передній бампер (а.с. 153-155), в четвертій - спойлер бампера переднього (а.с. 156-158), в п'ятій - скло стопу, подряпини лакофарбового покриття усіх дверей, капоту, порогу, крил (а.с. 159-161).

На підставі п'яти заяв про настання страхового випадку, відповідачем було заведено п'ять справ та прийнято п'ять страхових актів від 30 липня 2010 р., на підставі яких страхова компанія 2 серпня 2010 року здійснила перерахування коштів на ремонт автомобіля позивача п'ятьма платіжними дорученнями у розмірі 1915,47 грн. на ремонт переданого лівого крила, 361,26 грн. за ремонт спойлера, 10305,32 грн. за пошкодження лакофарбового покриття, 1456,61 грн. на ремонт переднього бампера, 580,28 грн. на фарбування дзеркала (а.с.117-126).

Водночас, через день після виявлення пошкодження автомобіля, 22 липня 2010 року застрахований автомобіль було вдруге пошкоджено внаслідок ДТП (а.с. 22).

Позивач в цей же день звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, однак при складанні страхового акту 3 серпня 2010 року було прийнято рішення про виплату на ремонт автомобіля лише 98,48 грн. шляхом зарахування на рахунок ТОВ «Автогарант», що здійснювало ремонт автомобіля (а.с. 127, 128).

Внаслідок ДТП 22 липня 2010 року автомобіль позивача зазнав пошкоджень на більшу суму, однак страхова компанія при складанні страхового акту від 3 серпня 2010 року застосувала п.12.2 договору, відповідно до якого розмір безумовної франшизи по четвертому та кожному наступному страховому випадку, що заявлені протягом 1 року страхування, становить 5% від страхової суми, тобто 6 560,00 грн.

Про застосування п. 12.2 договору та необхідність доплати на ремонт автомобіля 6560,00 грн. відповідач повідомив позивача листом від 4 серпня 2010 р. (а.с. 23).

1 жовтня 2010 року ОСОБА_1 перерахував на ремонт свого автомобіля ТОВ «Автогарант» 6650,00 грн., які недоплатив відповідач (а.с. 35).

Посилаючись на неправомірне застосування п. 12.2 договору страхування, що потягло недоплату позивачу 6 650,00 грн. страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позовом, та його права підлягають захисту судовим рішенням.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При застосуванні п. 12.2 договору страхування щодо застосування безумовної франшизи 5% від страхової суми, відповідач виходив з того, що випадок 22 липня 2010 року є шостим страховим випадком протягом 1 року страхування. Так, відповідно до Аварійного сертифікату по події 20 липня 2010 р. відповідач виходив з того, що пошкодження автомобіля по характеру утворення не співпадають, а також не знаходяться в одній площині взаємного місцерозташування (а.с. 48).

З такою позицією відповідача суд погодитися не може, оскільки, як вбачається з копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, складеної відносно події 20 липня 2010 року, заподіяння механічних ушкоджень автомобілю позивача здійснено невідомою особою в конкретний час. Посилання відповідача на ті обставини, що пошкодження не знаходяться в одній площині та по характеру не співпадають, не свідчать про настання протягом 1 дня 5 подій.

На думку суду, п'ять подій мали б місце, якби автомобіль зазнавав пошкодження протягом року від різних джерел, та (або) в різний час, та (або) перебуваючи територіально в різних місцях.

Натомість, нанесення механічних ушкоджень на різні площини автомобіля та різними предметами, однак за одних і тих же обставин, коли автомобіль позивача було залишено на вул. Міжнародній, 25 в м.Києві, суд розцінює як триваюче заподіяння пошкоджень, однак розцінює їх як настання одного страхового випадку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неправомірне застосування відповідачем п. 12.2 договору, а відтак, про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача недоплачених 6 560, 00 грн.

При вирішенні питання про стягнення страхового відшкодування на користь позивача, а не на користь вигодонабувача ПАТ «УкрСиббанк», суд приймає до уваги електронний реєстр рішення банку щодо порядку виплати страхового відшкодування, відповідно до якого банк не заперечував проти виплати коштів на користь позивача (а.с.162).

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення 7 000 грн. моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки відшкодування моральної шкоди договором страхування не передбачене.

Не підлягають також задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3000 грн. витрат на правову допомогу, оскільки зазначені в розділі 1 договору про надання адвокатських послуг послуги не є власне правовою допомогою в розумінні ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави 214,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 8, 16, 20 Закону України «Про страхування», ст. 526, 626 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 213-215, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (код ЄДРПОУ 20474912) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 6560,00 грн. страхового відшкодування.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (код ЄДРПОУ 20474912) на користь держави 214,60 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. В. Войтенко