Рішення № 26298331, 09.07.2012, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 2-236/12 -1012

РІШЕННЯ

іменем України

9 липня 2012 р. Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Слободян Н.П.,

при секретарі Марченко Т.І.,

за участю відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

встановив:

25.04.2012 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 161178,74 грн. звернути стягнення на предмет застави.

Свій позов позивач мотивує тим, що 27.09.2007 року з відповідачем було укладено кредитний договір № DN81AR3110043, за яким банком був наданий відповідачу кредит в сумі 56102,19 грн. зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 9,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.09.2014 року.

В забезпечення повернення кредиту отриманого відповідачем та виконання всіх інших зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений договір застави рухомого майна - транспортного засобу, згідно з яким заставодавець передав у заставу транспортний засіб - автомобіль ВАЗ, модель: 11193, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий комбі - В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Відповідач зобов'язався проводити погашення кредиту щомісячно в сумах та у строки зазначені у графіку погашення кредиту, але в добровільному порядку не виконує свої зобов'язання, а тому позивач подав до суду даний позов.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надіслав заяву з проханням слухати справу без участі представника за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов визнали частково: не заперечують проти звернення стягнення на заставне майно, проте не погоджуються із сумою боргу: визнають суму боргу по тілу кредиту у сумі 41095,72 грн. ( з урахуванням сплаченої частини 15006,47 грн.) та нараховані відсотки на суму залишку заборгованості за користування коштами за 3 роки -924,65 грн., про що з обґрунтуванням своєї позиції написали у письмовому запереченні проти позову, яке було вручено у попередньому судовому засіданні представнику позивача. Жодного відгуку на це заперечення від позивача не надійшло.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Протягом усього часу позивач не змінив позовних вимог, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені наступні факти.

27.09.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № DN81AR3110043, згідно якого банком був наданий відповідачу кредит, в сумі 56102,19 грн. строком повернення 26.09.2014 року (саме цю суму вказує позивач у позовній заяві, як надану Відповідачу суму кредиту). В забезпечення повернення кредиту, отриманого відповідачем, та виконання всіх інших зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем було укладено договір застави майна - транспортного засобу (автомобіль ВАЗ, модель: 11193, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий комбі - В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1)).

Право власності на предмет застави, а саме: на вищевказаний транспортний засіб, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 25.09.2007 року.

Відповідач в добровільному порядку не виконує зобов'язання по кредитному договору і заборгованість на момент подачі заяви не погашена.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до вимог ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Згідно ст. 20 ЗУ «Про заставу»заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до вимог ст. 21 ЗУ «Про заставу»реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

У відповідності до ст. 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що було зроблено позивачем і підтверджується відповідним витягом (а.с.14).

Таким чином, виходячи зі змісту встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо звернення стягнення на передане відповідачем в заставу рухоме майно - транспортний засіб, та провести реалізацію даного предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах, оскільки відповідачем даний кредитний договір був підписаний, а значить він погоджувався на вказані у ньому умови.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що сума заборгованості, зазначена позивачем у позовній заяві і розрахована ним не ґрунтується на умовах договору.

Зокрема, вказане стосується нарахованих сум заборгованості по комісії за користування кредитом, штрафних санкцій за несвоєчасність виконання зобов'язань, умов за яких наступає така відповідальність та умови розрахунку такої відповідальності.

В п.7.1 Кредитного договору вказано, які саме послуги та вид споживчого кредиту Позивач зобов'язувався надати Відповідачу, а саме: Відповідач зобов'язувався надати Відповідачу на строк кредитні кошти у розмірі 73800,08 грн. на наступні цілі:

- 49574,00 грн. на купівлю автомобіля;

- 34,00 грн. для сплати за державну реєстрацію предмету застави;

- 2528,27 грн. на сплату страхових платежів за договором страхування;

- 3965,92 грн. винагороди за надання фінансового інструменту;

- 17697,89 грн. -на сплату страхових платежів;

Зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,75% річних та щомісячної винагороди у розмірі 0,50% від суми виданого кредиту на придбання автомобіля.

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості за кредитом, наданим позивачем, станом на 28.09.2007 року поточне сальдо по наданому кредиту становило 56102 грн. 19 коп. (а.с.3), ця ж сума вказана позивачем у позовній заяві, і Відповідач користувався цією сумою з 27.09.2007 року по 05.04.2012 року. За період з 27.09.2007 року по 28.10.2008 року Відповідач не мав заборгованості по виплаті кредиту, сплачував щомісячно сталу суму заборгованості (1186,71 грн.), що складається з заборгованості за кредитом, відсотках винагороди.

Відповідно до .4.1 Кредитного договору Позивач має право нарахувати пеню у розмірі 0,15% від простроченої суми за кожен день прострочки на умовах п.2.2.2, тобто після настання дати фактичного повного погашення кредиту (26.09.2014 року).

За 13 місяців Відповідачем було сплачено Позивачу суму заборгованості разом з відсотками і винагородою за користування кредитними ресурсами у розмірі 15006,47 грн. та 420,76 грн. річних відсотків. Отже, сума не повернутого кредиту із наданої суми, зазначеної Позивачем у позовній заяві (56102,19 грн.), становить 42020,37 грн. (41095,72 грн. залишок боргу та 924,65 грн. відсотків (0,75% річних за 3 роки користування кредитом).

В позовній заяві представник позивача не ставить питання припинення дії кредитного договору: позовні вимоги зводяться до витребування заставного майна та звернення стягнення на предмет застави, і ці позовні вимоги Відповідачем визнаються у повному обсязі.

Так як позов задовольняється частково (з урахування зазначеної вище суми боргу), то суд, відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача судові витрати в сумі 420 грн. 20 коп. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 536, 546, 590, 610, 611, 612, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України "Про заставу", ст. 25, 28 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN81AR3110043 від 27.09.2007 року в сумі 42020,37 грн. витребувати у ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іПН НОМЕР_1) та передати ПАТ КБ «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) :

предмет застави автомобіль ВАЗ, модель: 11193, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий комбі - В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1);

комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) - автомобіль ВАЗ, модель: 11193, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий комбі - В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель: 11193, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий комбі - В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк»»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»судовий збір в сумі 420,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення, а позивачем, який не був присутнім у судовому засіданні, в той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя: