Рішення № 26295110, 04.10.2012, Тетіївський районний суд Київської області

04.10.2012 Справа № 1026/1157/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2012 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кравець О.А.

при секретарі Мідзяновській І.С.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_2 про звернення стягнення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(далі Банк) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, вказуючи, що 06.10.2006 року між ПриватБанком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №К2Т1GA00260005 в розмірі 49000гривень, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних, строком з 06.10.2006 року до 06.10.2010 року. Однак, відповідач свої зобов'язання не виконує, внаслідок чого загальна сума заборгованості відповідача перед Банком становить 98448,26грн., тому Банк просить звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані у даній квартирі та стягнути судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ комерційний банк «Приватбанк»Стельникович Н.М. уточнила позовні вимоги, а саме, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором №К2Т1GA00260005 від 06.10.2006 року у розмірі 98448грн. 26коп. та судовий збір.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги визнали частково, заявили клопотання про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 06.10.2006 року між ПриватБанком, який перейменований в Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №К2Т1GA00260005, згідно якого Банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 49000гривень, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, строком з 06.10.2006 року до 06.10.2010 року, в обмін на зобов'язання відповідача повернути кредит у відповідності до умов кредитного договору.

Позивач свої зобов'язання, передбачені кредитним договором, виконав повністю, а саме, відповідачу надано кредит в сумі 49000гривень, що відповідачем визнається.

Відповідач, передбачені Кредитним договором зобов'язання щодо своєчасності погашення кредиту і сплати нарахованих відсотків не виконує, внаслідок чого станом на 18.04.2012 року загальна сума заборгованості відповідача перед Банком становить 98448,26грн., з них: заборгованість за тілом кредиту в сумі 25110,13грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 39007,93грн; заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2811,10грн, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 31519,10грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором станом на 18.04.2012 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги Банку щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 25110,13грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 39007,93грн та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2811,10грн, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 31519грн. 10коп., то суд вважає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що з моменту порушеного права позивача минуло більше року і позивач не вказав причини пропуску строку позовної давності, а відповідач заявив клопотання про застосування позовної давності, тому суд вважає за необхідне застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, а саме, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 31519,10грн. суд в задоволенні відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи, що відповідач свої договірні зобов'язання виконував неналежним чином, чим істотно порушив умови договору, внаслідок чого станом на 18.04.2012 року утворилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 25110,13грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 39007,93грн; заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2811,10грн, всього заборгованості на суму 66929,16грн., яку необхідно з відповідача стягнути.

Понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору також підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог в сумі 669грн. 29коп., відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60,88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст.258,261,267, 525,526,610, 625,1054 ЦК України, суд-

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, на рахунок №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором №К2Т1GA00260005, в сумі 66929 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, на рахунок №64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати у виді судового збору в сумі 669(шістсот шістдесят дев'ять) гривень 29 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Тетіївський районний суд Київської області.

Суддя: О.А.Кравець