Рішення № 26292627, 13.07.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-9081/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 липня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Коршак Л.А., Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування»про відшкодування страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі -Позивач) 21 січня 2011 року звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування»(далі - Відповідач) про відшкодування страхового відшкодування.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 25 серпня 2010 року стався страховий випадок, внаслідок якого його автомобіль марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Вказує, що оскільки його автомобіль застрахований у Відповідача, 06 вересня 2010 року він звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування. Однак, 04 жовтня 2010 року він отримав лист від Відповідача, у якому повідомлялось, що йому відмовлено у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку із поданням свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку. Вважає таку відмову незаконною, тому просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати подію страховим випадком та стягнути із Відповідача на його користь страхове відшкодування у розмірі 16 020,91 грн. та присудити судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Згідно ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 11 травня 2011 року, вказану справу передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва, в порядку підсудності.

У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник Відповідача у судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що Позивач подав Відповідачу свідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку, тому вважає відмову у виплаті страхового відшкодування обґрунтованою, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення Позивача та представника Відповідача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом частини 1 статті 16 Закону «Про страхування», договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування.

Судом встановлено, що 26 травня 2010 року між сторонами був укладений Договір страхування засобів наземного транспорту № 1003720 (далі -Договір), відповідно до якого Позивач застрахував у Відповідача свій автомобіль марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1. Відповідно до умов вказаного договору, страховим ризиком (випадком) є пошкодження автомобіля та незаконне заволодіння автомобілем (а.с. 8).

Судом встановлено, що 25 серпня 2010 року сталася ДТП, в результаті якої автомобіль Позивача отримав механічні пошкодження, а саме було пошкоджено праву передню фару, повітровід, у зв'язку з чим, 06 вересня 2010 року Позивач звернувся до Відповідача із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 23).

Згідно листа Відповідача від 10 жовтня 2010 року за № 04-3648, у виплаті страхового відшкодування Позивачеві було відмовлено з підстав подання ним свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку (а.с. 27).

За наслідками автотоварознавчого дослідження від 11 січня 2011 року, проведеного на замовлення Позивача, було встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження, складає 16 020,91 грн. з урахування ПДВ. (а. с. 31-45).

Листом за № 04-3648 від 10 жовтня 2010 року Відповідач повідомив Позивача, що прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки Позивачем було надано неправдиві відомості про предмет страхування, а саме при огляді застрахованого автомобіля після ремонту, який проводився 21 вересня 2010 року, було встановлено, що відремонтована фара, яка на цей час встановлена на автомобілі, є тією ж самою, яку Позивач заявив під час написання заяви про настання страхового випадку і яку б мав віддати страховій компанії, що, на думку Відповідача, є свідченням того, що Позивач подав свідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку (а. с. 27).

Проте, суд не погоджується із позицією Відповідача, з таких підстав.

За змістом статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до підпункту 18.1 пункту 18 Договору, страховим ризиком (випадком) є пошкодження автомобіля марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 8).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із листа Відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування, останній сам констатує факт пошкодження фари автомобіля Позивача. Тому незважаючи на ту обставину, що до офісу Відповідача Позивач надав іншу фару, ніж ту, яка була встановлена з самого початку на його автомобіль, суд знаходить, що сам факт пошкодження фари є достатнім для того, щоб, виходячи із умов Договору, встановити, що зазначена подія є страховим випадком. Щодо тієї обставини, що фара, яка була надана Позивачем до офісу Відповідача, вже носила сліди ремонту, Позивач надав листа приватного підприємця ОСОБА_2, із зазначенням обставин, пов'язаних із ремонтом фари (а.с. 46), яка в ході судового розгляду справи не була спростована Відповідачем жодним доказом. Крім того, на думку суду, та обставина, що працівник СТО, де ремонтувався автомобіль Позивача, під час ремонту автомобіля Позивача, помилково відремонтував іншу фару, не може свідчити про недобросовісну поведінку останнього, на чому наполягає сторона Відповідача.

З огляду на викладене, виходячи із умов Договору, суд знаходить, що страхове відшкодування у розмірі 16 020,91 грн. підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача.

Крім того, у відповідності до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягають присудженню судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Позивач просить суд присудити на його користь судові витрати, пов'язані із наданням правової допомоги, у розмірі 1 500 грн.

Відповідно до статті 56 Цивільного процесуального кодексу України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Оскільки така заява на адресу суду від вказаної особи не надходила, участь у справі Позивач приймав безпосередньо та без представника, за таких обставин, підстави вважати, що Позивачеві надавалася правова допомога у порядку, визначеному законом, відсутні. Тому кошти у розмірі 1 500 грн. не відносяться до судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, у зв'язку з чим присудженню із Відповідача на користь Позивача не підлягають. Разом з тим, із Відповідача на користь Позивача підлягають присудженню судовий збір у розмірі 160,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 16 301,12 грн.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 526, 979 Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», керуючись статтями 8, 10, 11, 13, 56, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування»про відшкодування страхового відшкодування - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати подію, що мала місце 25 серпня 2010 року страховим випадком відповідно до Договору № 1003720 серії АТЛД страхування транспортних засобів від 26 травня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Просто-Страхування».

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування»(ідентифікаційний код 24745673) на користь ОСОБА_1 16 301 (шістнадцять тисяч триста один) гривню 12 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.